Ухвала суду № 3891339, 26.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ

01029 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26.05.2009 №К-1540/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),  БрайкаА.І.,  ГолубєвоїГ.К.,  РибченкаА.О.,  ФедороваМ.О.

при секретарі: ПасічникТ.В.

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Господарського суду Сумської області від10.10.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від18.12.2006 посправі№АС10/442-06

за позовом    Виробничого об’єднання «Істок»

до                    Державної податкової інспекції в м. Суми

про                             визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Сумської області від10.10.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від18.12.2006 посправі№АС10/442-06 позов задоволено частково. Визнано нечинними рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (далі–ДПІ) від16.11.2005 №000252201/0/52059 та від07.06.2006 №0000532201/0/36724.

При цьому судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

В ході проведення в листопаді 2005 року планової документальної перевірки ВО«Істок» була встановлена дебіторська заборгованість в сумі 497500руб.РФ по імпортному контракту від20.01.2005 №47, укладеному підприємством з ТОВВО«Енергоімпекс» (Росія) на поставку промислового обладнання.

ВО«Істок» було дано для перевірки вантажно-митну декларацію від24.02.2005 №805000001/5/010327 фактурною вартістю 104244грн., яка оформлена згідно класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України як товар, що зберігається на митному складі. Дане оформлення підтверджує договір від23.03.2005 №25/04 на зберігання вантажів на митному ліцензійному складі ВАТСМВО"СМВО ім.М.В.Фрунзе" На момент перевірки вантажно-митна декларація (ВМД) типу ІМ-40 ВО«Істок» не була оформлена. Відповідач вважає, що підприємством були порушені вимоги ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» і сума нарахованої пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті склала 32414,28грн.

В зв'язку з відсутністю під час проведення перевірки у позивача оформленої ВМД типу ІМ-40 на товар, який зберігається на митному ліцензійному складі, при наявності ВМД типу ІМ-74, - 27.01.2006 ДПІ в м.Суми на адресу ВО«Істок» було направлено лист №64569/10/22-009 щодо надання інформації стосовно стану розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від20.01.2005 №47 і було підготовлено заяву до суду для надання дозволу на проведення перевірки. Постановою Господарського суду Сумської області від27.04.2006 по справі №АС16/224-06 було надано дозвіл на проведення позапланової перевірки ВО«Істок» з 22.05.2006 по 26.05.2006.

На підставі направлення від22.05.2006 №1075, п.1 ст.11 , ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказу начальника ДПІ в м.Суми від22.05.2006 №328, рішення Господарського суду Сумської області від27.04.2005 була проведена перевірка ВО«Істок», де було встановлено, що ВМД типу ІМ-40 по зовнішньоекономічному контракту від20.01.2005 №47 знову не була оформлена.

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку про порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по платіжному дорученню від01.04.2005 №5 в сумі 497500руб.Р.Ф. та встановлена прострочена дебіторська заборгованість в цій сумі.

Таким чином відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нарахована пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми недодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості в сумі 54550,86грн.

За підсумкам проведення виїзної позапланової документальної перевірки ВО«Істок» було складено Акт перевірки від26.05.2006 №3487/220/23049014 та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій №000053220/0/36724.

Посилаючись на Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Інструкцію про порядок здійснення контролю і гримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджену постановою Правління Національного банку України від24.03.1999 №136, судами визнано, що факт поставки товару не пов'язується з митним оформленням продукції та не залежить від неї. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Судами визнано, що товар 24.02.2005 ввезений на територію України та знаходився на момент перевірки на митному ліцензійному складі в режимі митний склад з оформленням МД типу ІМ-74, а потім 01.04.2005 оплачений.

Відповідно посилаючись на ст.212 Митного кодексу України, оскільки умови контракту №47 від20.01.2005 виконані, суди дійшли висновку про те, що перелічені нормативно-правові акти не містять вимоги про те, що імпортна операція може бути знята з контролю лише при наявності ВМД саме зазначеного ДПІ типу.

Таким шляхом суди дійшли висновку про те, що відповідач помилково вважає, що у разі наявності на момент перевірки у імпортера лише товаро-супровідних документів з відтиском штампа «Під митним тролем» (ВМД типу ІМ-74) при відсутності належним чином оформленої ВМД типу ІМ-40, до закінчення законодавчо встановлених термінів ввезення товарів на митну територію України, з резидента стягується пеня, передбачена ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Не погодившись із постановою Господарського суду Сумської області від10.10.2006 та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від18.12.2006 посправі№АС10/442-06, відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, де просить скасувати судові рішення та відмовити у позові. На думку скаржника судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального права. Скаржник звертає увагу на те, що наявність відтисків штампа "Під митним контролем" (імпорт) і особистої номерної печатки митниці повного митного оформлення на товаро-супровідних документах і ВМД свідчить про випуск вантажу у вільне використання або переведення вантажу під інший митний режим, який дає право власнику вантажу використовувати його з метою, заявленою у ВМД. Таким чином скаржник вважає, що уразі пред'явлення резидентом ВМД уповноважений банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від26.12.1995 №1044, тобто оформленої ВМД відповідно до п.8 Положення про вантажну митну декларацію.

Отже, на думку скаржника, судами при прийнятті рішень порушені норми ст.ст.2,4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» оскільки датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону України, що означає початок перебування товару під митним контролем, але при обов'язковій наявностіВМД типу ІМ-40.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст.2 Закону України від23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями ) - імпортні операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.4 зазначеного Закону порушення резидентами термінів, передбаченихстаттями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Розглядаючи підстави виникнення спірних правовідносин, необхідно врахувати, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що перевірки ВО«Істок» проводились щодо відсутності ВМД типу ІМ-40 по зовнішньоекономічному контракту від20.01.2005 №47, яка не була оформлена, і що стало підставою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми недодержаної виручки в іноземній валюті.

Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, показав, що суди попередніх інстанції правомірно посилались на Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Інструкцію про порядок здійснення контролю і гримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджену постановою Правління Національного банку України від24.03.1999 №136, визнаючи, що факт поставки товару не пов'язується з митним оформленням продукції та не залежить від неї. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Крім того, необхідно зазначити встановлене судами, що товар 24.02.2005 ввезений на територію України та знаходився на момент перевірки на митному ліцензійному складі в режимі митний склад з оформленням МД типу ІМ-74, а потім 01.04.2005 оплачений.

Отже, як встановлено ст.212 Митного кодексу України (митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів тарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання. Строк зберігання товарів, ввезених із-за меж; митної території України, в режимі такого складу не може перевищувати трьох років із дати поміщення цих товарів у зазначений режим.), оскільки умови контракту №47 від20.01.2005 виконані, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що перелічені нормативно-правові акти не містять вимоги про те, що імпортна операція може бути знята з контролю лише при наявності ВМД саме зазначеного ДПІ типу.

Таким шляхом суди дійшли висновку про те, що відповідач помилково вважає, що у разі наявності на момент перевірки у імпортера лише товаро-супровідних документів з відтиском штампа «Під митним тролем» (ВМД типу ІМ-74) при відсутності належним чином оформленої ВМД типу ІМ-40, до закінчення законодавчо встановлених термінів ввезення товарів на митну територію України, з резидента стягується пеня, передбачена ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким шляхом суд касаційної інстанції визнав, що, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов. А постанова Господарського суду Сумської області від10.10.2006 та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від18.12.2006 посправі№АС10/442-06 належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 215, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від10.10.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від18.12.2006 посправі№АС10/442-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.

Головуючий                                                            О.В.Карась

Судді                                                                         А.І.Брайко

                                                                                  Г.К.Голубєва

                                                                                  А.О.Рибченко

                                                                                  М.О.Федоров