Ухвала суду № 38880485, 20.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6764/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Фірма «Бортничі» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Агро-Фірма «Бортничі» звернулося у суд із позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2013 року №0002912220.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність та невідповідність податковому законодавству винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року, за підсумками якої складено акт від 27.09.2013 року №158/20-2/34248101 та виявлено порушення п. 192.3 ст. 192 ПК України, що проявилось у заниженні податкового зобов'язання за лютий 2013 року на суму 723333,00 грн., у зв'язку із чим позивачем було занижено суму ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за податкові періоди: квітень 2013 року - на суму 1381,00 грн., червень 2013 року - на суму 95278,00 грн.

Зі змісту акту перевірки слідує, що контролюючим суб'єктом встановлено, що рядок 24 «залишок суми від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету поточного звітного періоду» по декларації з ПДВ за серпень 2013 року завищено на 62674,00 грн.

Так, у акті відповідачем зазначено, що при перевірці показників декларації позивача з ПДВ від 15.03.2013 року № 9013348394 за лютий 2013 року, період в якому у позивача виникає від'ємне значення, що залишається у рядку декларації 24 «залишок суми від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету поточного звітного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року і додатків до неї на арифметико-логічні помилки встановлено суму відхилення у розмірі 723333,00 грн.

Окрім того, відповідачем при перевірці додатку № 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість» за лютий 2013 року від 15.03.2013 року № 9013346617 встановлено відсутність декларування податкових накладних (від 27.02.2013 року №3, виписаної контрагенту ТОВ «Продіз», №1 та №2, виписаних ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1») у відповідних періодах, вказаних позивачем у додатку № 1, як зі сторони визначених покупців так і самим позивачем, в частині податкових зобов'язань у рядку 1 «Податкові зобов'язання».

З огляду на викладені результати податкової перевірки, відповідачем 01.11.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002912220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі на 120824,00 грн., з них 96659,00 грн. - за основним платежем, 24165,00 грн. - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся у суд.

Обговорюючи висновки контролюючого органу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 192.1 статі 192 Податкового кодексу України після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пункту 192.3 статті 193 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Форму і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок від 25.11.2011 № 1492).

Відповідно до пункту 10 цього Порядку до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно з пунктом 3.9 Розділу V Порядку «Порядок заповнення податкової декларації» коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8.

У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та, відповідно, податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.

У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість.

При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів s розрахунків коригування до податкових накладних.

У рядку 8.2 вказуються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку з нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Як убачається з матеріалів справи, у листопаді 2012 року позивач одержав від контрагентів-покупців авансові платежі: від ТОВ «Продіз» на суму 1940000,00 грн. і від ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» два платежі по 1497734,00 грн. За цими операціями позивачем виписано податкові накладні від 22.11.2012 року № 2, від 22.11.2012 року № 3 і від 28.12.2012 року. Дані податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі податкових накладних суми податку на додану вартість позивачем включено до податкових зобов'язань, а накладні відображено у реєстрі виданих податкових накладних за листопад 2012 року, що відповідає даним додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за листопад і грудень 2012 року.

Колегією суддів установлено, що в лютому 2013 року позивачем, у зв'язку із невиконанням ним умов договорів, укладених із ТОВ «Продіз» і ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1», було здійснено повернення передоплати у розмірі 1940000,00 грн., отриманої від контрагента ТОВ «Продіз» за договором від 01.11.2012 року № 0111-АБ і у сумі 2400000,00 грн., отриманої від ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» за договором від 01.11.2012 року № 0113-АБ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

У зв'язку з поверненням авансових платежів (передплати) контрагентам, позивачем складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 27.02.2013 року № 3, від 27.02.2013 року № 1 та від 27.02.2013 № 2 року до вказаних податкових накладних.

Зазначені розрахунки позивачем направлено для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про що свідчать дані квитанції від 15.05.2013 № 1.

Однак, при відправці вказаних розрахунків позивачу повертались електронні квитанції із зазначенням їх неприйняття у зв'язку з помилкою, описаною наступним чином: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документах, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Як убачається з розрахунків, надісланих позивачем до Єдиного державного реєстру податкових накладних, у них у графі «місцезнаходження (податкова адреса) продавця» ТОВ «Агро-Фірма «Бортничі» зазначено: « 08325 Київська обл. Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лесі Українки 20-А».

У матеріалах справи наявна копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців станом на 10.12.2013 року, відповідно до якої місцезнаходженням ТОВ «Агро-Фірма «Бортничі» є адреса: 08325, Київська обл., Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, будинок 20-А.

Тобто, у поданих позивачем розрахунках вказано місцезнаходження підприємства, ідентичне, тому, яке відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що повідомлення у квитанціях про отримання розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової декларації про те, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документах, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суперечить фактичним обставинам.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем 17.04.2013 року фактично подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (за лютий 2013 року), в якому у рядку 8.1 підприємством зазначено «Колонка А-3616667» і «Колонка Б-723333». При цьому у додатку 1 до Уточнюючого розрахунку «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» позивачем визначено суми повернених ТОВ «Продіз» і ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» коштів.

Також позивачем 31.10.2013 року подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (за лютий 2013 року), в якому у рядку 8.1 підприємством зазначено «Колонка А -3616667» і «Колонка Б -723333». При цьому у додатку 1 до Уточнюючого розрахунку «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» позивачем визначено суми повернених ТОВ «Продіз» і ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» коштів.

Таким чином, позивачем здійснено коригування показників податкових декларацій в частині зазначення зменшення обсягів постачання у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» і дотримано всіх норм Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту.

Оскільки відповідачем суду не надано жодних доказів спростування обставин викладених позивачем у позовній заяві всупереч вимогам ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, не пояснено суду в чому саме полягають арифметично-логічні помилки і яким чином вони вплинули на заниження податкових зобов'язань, встановлені в ході камеральної перевірки позивача порушення податкового законодавства є необґрунтованими, а оспорюване податкове повідомлення-рішення - протиправним і підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а рішення місцевого суду постановлене без помилкового застосуванням норм матеріального та процесуального права. Тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М