Ухвала суду № 38878941, 17.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/6647/11

№ К/9991/6647/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011

у справі № 2а-2811/09/1970 Тернопільського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларс»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.11.2009 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.11.2009 та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову: скасовано рішення Тернопільської ОДПІ № 000242230335161 від 10.06.2009 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 20112,00 грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі Тернопільська ОДПІ просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.11.2009, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Тернопільською ОДПІ проведена перевірка позивача з питань дотримання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленим законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за результатами якої складено акт перевірки від 27.05.2009 № 4499/19/18/23/21139133.

Згідно з актом перевірки позивач порушив пункт 2.8 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), внаслідок перевищення ліміту залишку готівки в касі на 14500,00 грн.

На підставі акта перевірки ОДПІ прийнято рішення № 000242230335161 від 10.06.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у сумі 29000,00 грн.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за N 40/10320 (далі по тексту - Положення № 637).

Відповідно до пункту 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищує установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат (п. 2.9 вказаного Положення).

Згідно із пунктом 3.5 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням суми, використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чти документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, з яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Згідно з частиною 1 ст. 238 Господарського кодексу України (ГК) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 250 ГК встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкції за вказані порушення за своєю юридичною природою є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки встановлені за порушення визначених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, при вирішенні спору правильно застосовано норми ст. 250 ГК та зроблено висновок, що, оскільки порушення мало місце в період з 15.01.2007 по 28.05.2008, то застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 20112,00 (10056,00 грн. х2) грн. є неправомірним. (правомірним є за порушення норм пункту 2.8 ст. 2 Положення в період з 03.07.2008 по 19.03.2009 )

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська. М.В. Сірош