Ухвала суду № 38878763, 21.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2014 р. м. Київ К/800/29510/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Гончарук І.Ю.,

представника позивача Шевченка В.В.,

представника відповідача Бабія Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року

у справі № 802/65/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АДАРА-7» (далі - позивач, ТОВ «АДАРА-7»)

до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (Калинівське відділення) Вінницької області Державної податкової служби (далі - відповідач, Козятинська ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «АДАРА-7» звернулось у січні 2013 року до суду з позовом до Козятинської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2012 року № 0003241501 та № 0003271501.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, а саме: уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток вх. № 9068863899 від 05.11.2012 року та податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року № 9068862032 від 05.11.2012 року, за результатами якої складено акт № 165-1501/37258730 від 07.12.2012 року, яким зафіксовано порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з допущенням товариством помилки при визначенні податкового зобов'язання першого півріччя 2012 року та три квартали 2012 року, а саме: в додатках ЦП податкових декларацій з податку на прибуток перенесено в п. 1.3 від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду у розмірі 100%. В той час, як вимогами податкового законодавства передбачено, що позивачу потрібно перенести 25%, що й відповідно підприємство отримало прибуток від операцій з акціями. Дана сума прибутку переноситься у додаток ІД в р. 03.20 та збільшує дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток.

На підставі висновків акту та матеріалів перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.12.2012 року № 0003241501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток у розмірі 1 655 798,00 гривень та № 0003271501, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 21 387 357,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5 346 839,25 гривень.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Спір між сторонами виник з приводу застосування до обліку операцій з цінними паперами приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Прикінцевих та перехідних положень ПК України, яка наголошує про особливості застосування у 2011-2012 році приписів ст. 150 ПК України та визначає порядок визначення податку на прибуток.

Нормами п. 153.8 ст. 153 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) регулюється облік операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також встановлюються окремі правила податкового обліку як для професійних учасників ринку (торговців цінними паперами), так і для інших платників податків у частині операцій, що здійснюються на фондових біржах.

Так, пунктом 153.8 статті 153 ПК України визначено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Облік результатів операцій з цінними паперами здійснюється платниками податку у додатку ЦП «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» до податкової декларації з податку на прибуток.

Для цілей п. 153.8 ст. 153 ПК України під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Для суб'єктів господарювання, які не є професійними учасниками фондового ринку, але здійснюють операції з купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів (самостійно отримуючи відповідні фінансові послуги від вказаних професійних учасників фондового ринку, згідно з законодавством), зазначені операції мають статус інвестиційної діяльності та повинні здійснюватись у грошовій формі.

Також, пунктом 153.8 ст. 153 ПК України передбачено, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Водночас пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX ПК України встановлено, зокрема, що п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками І, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-ІV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2012-2015 роках, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01.01.2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів, починаючи з першого півріччя і наступних звітних періодів 2012 року, у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Відтак, стаття 150 та пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX ПК України регулюють порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, однак, як вірно вказано судами попередніх інстанцій, предметом доказування в даній справі є порядок врахування від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами у наступних податкових періодах.

Об'єктом оподаткування у розумінні пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За змістом п. 153.8 ст. 153 ПК України до складу прибутку платника податків за звітний період включається позитивний результат від операцій з цінними паперами за звітний період (якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів).

Оскільки витрати з придбання цінних паперів обліковуються окремо від інших витрат платника податків, від'ємний фінансовий результат по операціям з цінними паперами не включається до складу витрат платника податків у звітному податковому періоді та не впливає на розмір об'єкта оподаткування платника податків.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що до складу витрат в окремому обліку включаються будь-які витрати на користь будь-якого продавця у межах операцій з цінними паперами, в тому числі від'ємний фінансовий результат з торгівлі цінними паперами в минулих податкових періодах.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що норми статті 150 ПК України щодо порядку урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів застосовуються до від'ємного значення об'єкта оподаткування, що не містить витрат на придбання цінних паперів, які не були продані протягом звітного періоду.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, що у податковій декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 року в порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX ПК України, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012 року, а тому позивач правомірно відобразив повний розмір від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у відповідності до п. 153.8 ст. 153 та п. 150.1 ст. 150 ПК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій у повній мірі спростовано висновки відповідача про порушення ТОВ «АДАРА-7» п. 150.1 ст. 150, п. п. 153.1, 153.8 ст. 153 ПК України в частині заниження податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, що також узгоджується з листом Верховної ради України від 10.09.2012 року № 04-39/10-990, відповідно до якого обмеження розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування для врахування в наступних звітних періодах при застосуванні ст. 150 Кодексу не передбачалось Законом N4834 при застосуванні п. 153.8 ст. 153 Кодексу для визначення прибутку від операцій з цінними паперами і ніяким чином не обмежувало право платника податку враховувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах, оскільки це різні за економічним змістом і значенням показники при визначенні податкових зобов'язань.

Отже, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 року № 4834, жодним чином не обмежує право платника податку врахувати повну суму від'ємного показника фінансових результатів від операцій з цінними паперами в наступних податкових періодах. При цьому, відповідно до наказу міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в додатку ЦБ.

З аналізу наведених норм законодавства та встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відображення повного розміру від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами здійснено товариством правомірно та відповідно до норм чинного законодавства.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

На підставі викладеного, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій правомірно визначено необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 07.12.2012 року № 165-1501/37258730 про порушення позивачем вимог ПК України та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року у справі № 802/65/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І. О. БухтіяроваСудді: (підпис) М. І. Костенко (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно

Помічник судді