ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" травня 2014 р. м. Київ К/800/7078/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання Гончарук І.Ю.,
представника позивача Тимофєєвої Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 року
у справі № 2а-10197/12/2070
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Харківцукорзбут» (далі - позивач, ТОВ «АПК Харківцукорзбут»)
до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Основ'янська МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС)
про визнання незаконними дій та скасування наказу, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ «АПК Харківцукорзбут» звернулось у вересні 2012 року до суду з адміністративним позовом до Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про визнання дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача незаконними, за наслідками якої складено акт № 1887/15-312/37190987 від 26.06.2012 року та про скасування наказу № 598 від 08.06.2012 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 року, позов задоволено: скасовано наказ в.о. начальника Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 598 від 08.06.2012 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут» (код ЄДРПОУ 37190987); визнано незаконними дії Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут», за наслідками якої складено акт № 1887/15-312/37190987 від 26.06.2012 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій у ході розгляду справи встановлено, що ТОВ «АПК Харківцукорзбут» (код за ЄДРПОУ 37190987) як платник податків з 10.08.2010 року перебуває на обліку в ДПІ у Комінтернівського району м. Харкова, правонаступником якої є Основ'янська МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.
Як вбачається із запиту Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 20.05.2012 року за вих. № 3700/10-15/215, ТОВ «АПК Харківцукорзбут» запропоновано на підставі пп. 78.1.1., пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) протягом 10 робочих днів надати інформацію та її документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Інтерагро 2007».
На запит податкового органу ТОВ «АПК Харківцукорзбут» листом від 05.06.2012 року надало відповідь та направлено первинні документи на підтвердження факту господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтерагро 2007».
Крім того, 12.06.2012 року позивач додаткового надав первинні документи на запит податкового органу № 3700/10-215 від 20.05.2012 року.
08.06.2012 року відповідач на підставі пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України прийняв наказ № 598 про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут».
В наказі № 598 від 08.06.2012 року підставою для проведення документальної невиїзної перевірки зазначено виявлення недостовірності даних по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Інтерагро 2007», що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2011 року, враховуючи отримані з Харківської ОДПІ матеріали перевірки контрагента - ТОВ «Інтерагро 2007». Термін проведення перевірки - протягом двох робочих днів (з 18.06.2012 року по 19.06.2012 року).
26.06.2012 року відповідачем на підставі наказу від 08.06.2012 року № 598 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, за результатами якої складено акт № 1887/15-312/37190987 від 26.06.2012 року.
Згідно висновків акту перевірки № 1887/15-312/37190987 від 26.06.2012 року відповідачем встановлені порушення, а саме: неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. ч. 1, 5 ст. ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 3.1.1., 3.1.2. акту перевірки постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів які підпадають під визначення ст. ст. 134, 135, 138, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України; ТОВ «АПК Харківцукорзбут» завищено податковий кредит в розмірі 2 728 828,60 гривень, у тому числі: за липень 2011 року на суму 2 728 828,60 гривень; ТОВ «АПК Харківцукорзбут» з питань документального підтвердження бухгалтерських та фінансово-господарських відносин для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських взаємовідносинах з платниками податків, згідно додатку 1 за липень 2011 року неможливо підтвердити реальність здійснення ТОВ «АПК Харківцукорзбут» господарських операцій за липень 2011 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем в порушення абз.4 п. 73.3 ст. 73 ПК України не надіслано позивачу поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою , а також не надано під розписку платнику податків або його посадовій особі запит про надання інформації та її документального підтвердження, несвоєчасне та неповне надання відповіді на який слугувало підставою для прийняття наказу № 598 від 08.06.2012 року про проведення документальної невиїзної перевірки позивача. Отже оскаржуваний наказ прийнято з порушенням абз.4 п. 73.3 ст. 73 ПК України , у зв'язку з чим наказ підлягає скасуванню, а дії відповідача по проведенню перевірки на підставі даного наказу є незаконними.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає рішення судів попередніх інстанцій необґрунтованими, оскільки вони ухвалені не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі та не підтверджених доказами з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є, серед іншого, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб.
Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.
Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.
Оскільки, наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача (щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та складання акта перевірки), судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Однак, судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи не було досліджено, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду), чи порушені вони саме вчиненням відповідачем дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та складання акта перевірки. Крім того, судами не встановлено, чи оскаржувані дії податкового органу взагалі безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 року у справі № 2а-10197/12/2070 - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: М.І. Костенко
І.В. Приходько
Судове рішення № 38878764, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10197/12/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: