Рішення № 38878548, 22.05.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/5429/2014 Головуючий у 1 - й інстанції: Кохановська З.С.

Доповідач - Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Калініній Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» Докійчука Олександра Леонідовича на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2014 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2014 року Товариству з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» Докійчук Олександр Леонідович подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції не відповідає дійсним обставинам справи, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Кредит» (кредитор), Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (банк) та ОСОБА_5 (позичальник) було укладено трьохсторонній договір про надання споживчого кредиту від 26.04.2012 року. Пунктом 3.6 даного договору встановлено, що кредитор та/чи банк має право відступити повністю чи частково свої права вимоги за кредитним договором та/чи угодою третій особі. Тобто, банк має право відступити своє право вимоги без проведення попереднього правонаступництва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Кредит». Проте, судом 1-ї інстанції не взято до уваги дані факти та ухвалено необґрунтоване рішення.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» та відповідач ОСОБА_5 повторно не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, а тому, колегія судів вважає можливим слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Кредит» (кредитор), Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (банк) та ОСОБА_5 (позичальник та/чи держатель) було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту №1001709472.

Пунктом 1.2 вищезазначеного кредитного договору встановлено, що кредитор надає позичальнику споживчий кредит для придбання товару в сумі 16560 грн. та для придбання послуг в сумі 1821,6 грн. у відповідності до умов кредитного договору та правил кредитування, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі визначені даним кредитним договором та графіком платежів, що є невід'ємною частиною договору.

З метою контролю за цільовим використанням кредиту, кредитор перераховує суму кредиту на користь продавця в рахунок оплати товару та послуг.

Згідно з п.2 кредитного договору про надання споживчого кредиту №1001709472 від 26 квітня 2012 року банк та позичальник підтверджують факт укладення між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток на підставі користування кредитною карткою MasterCard Standart.

Банк відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку MasterCard Standart, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки.

В порядку встановленому угодою банк надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії до карткового рахунку в розмірі, що встановлений в угоді, а позичальник приймає кредит і зобов'язується повернути його в стоки встановлені у договорі. Отримання, обслуговування та погашення кредиту позичальником відбувається через картковий рахунок. Розмір кредитного ліміту складає 1000 грн. Строк дії кредитної лінії становить 3 роки з моменту підписання.

Судом також встановлено, що 03.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу №08/03/2013, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором про надання споживчого кредиту №1001709472 від 26 квітня 2012 року. За даним договором Товариство з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» набуло право грошової вимоги до боржників, строк платежу за якими настав (наявна вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла на підставі кредитних договорів.

15 жовтня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» на ім'я ОСОБА_5 було сформовано досудову вимогу про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором про надання споживчого кредиту №1001709472 від 26 квітня 2012 року в сумі 26531,27 грн.

Відповідач свої обов'язки за кредитним договором про надання споживчого кредиту №1001709472 від 26 квітня 2012 року належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по договору в судовому порядку.

Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» в задоволені позову до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в сумі 26531,27 грн., суд 1-ї інстанції виходив з того, що кредитний договір укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Кредит» та ОСОБА_5, а договір факторингу укладений між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна», доказів правонаступництва Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Кредит» матеріали справи не містять, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Проте, з такими висновками суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.6 кредитного договору про надання споживчого кредиту №1001709472 від 26 квітня 2012 року встановлено, що кредитор та/чи банк має право відступити повністю чи частково свої права вимоги за кредитним договором та/чи угодою третій особі.

Таким чином, з системного аналізу норм закону та положень договору про надання споживчого кредиту №1001709472 від 26 квітня 2012 року вбачається, що Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» повністю чи частково має право відступити свої права вимоги за кредитним договором третій особі без проведення попереднього правонаступництва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Кредит».

Відповідно до умов договору факторингу №08/03/2013 від 03.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна», як новий кредитор набуло права вимоги до ОСОБА_5 за кредитним договором №1001709472 від 26 квітня 2012 року. В даному договорі зазначено, що Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених в реєстрі боржників.

Відповідно до п.2 ст.516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку перед первісним кредитором є належним виконанням.

З матеріалів справи також вбачається, що 15 жовтня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» на ім'я ОСОБА_5 було напрвлено листа, яким останнього повідомлено про те, що 06.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу №08/03/2013, відповідно до умов якого товариство є новим кредитором ОСОБА_5.

Вказане свідчить про те, що первісний кредитор Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» втратило право вимагати стягнення заборгованості на свою користь внаслідок відступлення (передачі) усіх своїх прав новому кредитору Товариству з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна».

Проте, суд 1-ї інстанції не взяв до уваги вказані факти, та прийшов до помилкового висновку про необхідність попереднього правонаступництва Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Кредит» для того, щоб в подальшому відступити своє право вимоги Товариству з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна».

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Пунктом 2.11 договору про надання споживчого кредиту №1001709472 від 26 квітня 2012 року встановлено, що держатель зобов'язаний щомісяця погашати в повному обсязі суму мінімального платежу, розмір якого визначається в виписці, але в будь-якому разі не менше 5% від розміру боргових зобов'язань.

Проте, відповідач свої обов'язки за кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості по кредитному договору.

Станом на 06.03.2013 року заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1001709472 від 26 квітня 2012 року становить 26 531,27 грн., в тому числі: 18 381,60 грн. заборгованість по тілу кредиту та 8149,67 грн. прострочена комісія.

Таким чином, факт не виконання відповідачем ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань по договору про надання споживчого кредиту №1001709472 від 26 квітня 2012 року достовірно встановлений, а тому наявні всі правові підстави для стягнення вказаної заборгованості.

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2014 року про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором №1001709472 від 26.04.2012 року на загальну суму 26 531,27 грн., в тому числі: 18 381,60 грн. заборгованості по тілу кредиту та 8149,67 грн. простроченої комісії.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 265,31 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 526, 530, 1050 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» Докійчука ОлександраЛеонідовича задовольнити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором №1001709472 від 26.04.2012 року на загальну суму 26 531,27 грн., в тому числі: 18 381,60 грн. заборгованості по тілу кредиту та 8149,67 грн. простроченої комісії.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221) витрати по сплаті судового збору в сумі 265,31 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: