Рішення № 38877212, 19.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5324/14 19.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т"

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Коваль Б.А. за довіреністю б/н від 17.12.2013 р.

від відповідача: Білянський О.І. за довіреністю № 02-08.1/248 від 06.02.2014 р.

Левченко М.В. за довіреністю № 02-08/2867 від 25.10.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.03.2014 р. Господарським судом міста Києва одержано позовну заяву № б/н від 11.03.2014 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" (позивач) до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

До вищенаведеної позовної заяви додано клопотання про прийняття позовної заяви, в якому позивач просить суд поновити строк позовної давності для можливості захисту позивачем своїх прав та прийняти до розгляду дану позовну заяву, яка раніше (11.03.2014 р.) вже направлялась до суду, проте була повернута без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. № 910/4075/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5324/14 та призначено її до розгляду на 14.04.2013 р. на 11:30 год.

11.04.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист від 08.04.2014 р. про надання інформації та документів для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 28.03.2014 р.

В судове засідання, призначене на 14.04.2014 р., з'явились представники сторін.

Представники відповідача в судовому засіданні 14.04.2014 р. подали супровідний лист від 11.04.2014 р. № 02-08.1/765, яким на виконання вимог ухвали суду від 28.03.2014 р. надали відзив на позовну заяву, а також повідомили, що за заявою ТОВ "Продтовари-Т" від 20.12.2014 р. № 171 Антимонопольним комітетом України було перевірено рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63, яке було залишене без змін рішенням Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 164-р. Супровідний лист відповідача разом з доданими до нього документами був переданий до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 14.04.2014 р. представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 14.04.2014 р. представники відповідача заперечували проти заявлених позовних вимог з підстав, наведених у відзиві, та просили суд відмовити позивачу в задоволені позову.

В судовому засіданні 14.04.2014 р. оголошувалась перерва до 19.05.2014 р. о 10:50 год.

В судове засідання, призначене на 19.05.2014 р., з'явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2014 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 19.05.2014 р. заперечували проти заявлених позовних вимог, просили суд відмовити позивачу в задоволені позову.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.05.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 19.12.2013 року № 63 у справі № 787/65-р-02-07-13 (надалі - рішення) Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила:

1. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" (код ЄДРПОУ 34402940), які полягають у ненаданні доступу до комп'ютерів, де розташовані комп'ютери ТОВ "Продтовари-Т" , на яких готувалась пропозиція ТОВ "Продтовари-Т" для участі у процедурі закупівлі, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 16 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок.

2. За вчинене порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини Рішення, відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" (код ЄДРПОУ 34402940) штраф у розмірі 50000,00 гривень.

За заявою ТОВ "Продтовари-Т" від 20.12.2014 р. № 171 Антимонопольним комітетом України було перевірено рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63 у справі № 787/65-р-02-07-13, яке було залишене без змін рішенням Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 164-р.

Спір у справі Господарського суду міста Києва № 910/5324/14 виник внаслідок того, що позивач не погоджується з прийнятим відповідачем Рішенням та просить суд визнати його недійсним, оскільки вважає, що дане рішення було прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідністю висновків, викладених в Рішенні, обставинам справи, та з порушенням процесуального права, а отже з порушенням вимог конкурентного законодавства.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідач кваліфікує , як створення перешкод, саме слова директора позивача про наявність незалежних від нього обставин, які не дозволяли задовольнити вимоги прибулої без попередження Комісії, та наголошує на тому, що відповідні обставини виникли задовго до прибуття Комісії, не були сплановані та жодним чином не пов'язані з прибуттям Комісії, а неможливість забезпечити доступ до комп'ютерів обумовлена виключно відсутністю ключів, які знаходились у працівників позивача, які, в свою чергу, перебували у відпустках. Також, на думку позивача, оскаржуване Рішення ґрунтується на припущеннях та матеріали справи № 787/65-р-02-07-13 не містять жодного доказу, який дає можливість встановити факт створення директором позивача перешкод членам Комісії у проведенні перевірки, а всі пояснення та доводи позивача не взяті до уваги або проігноровані. Також позивач звертає увагу на необґрунтовано великий розмір штрафу, який застосований адміністративною колегією відповідача до позивача.

Позивач зазначив, що одержав оскаржуване Рішення 15.01.2014 р., про що свідчить поштовий конверт, в якому відповідач супровідним листом № 02-07/3353 від 23.12.2013 р. направив позивачу оскаржуване Рішення, а також лист Центру поштового зв'язку № 1 Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 08.04.2014 р. № 03/02-308, згідно якого рекомендований лист № 0303708384987 був вручений уповноваженій особі позивача 15.01.2014 р. Таким чином, позивач вважає, що звертаючись з позовом до суду 11.03.2014 р., ним було дотримано строки оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Разом з тим, у клопотанні про прийняття позовної заяви, яке одержано Господарським судом міста Києва 27.03.2014 р. разом з позовною заявою № б/н від 11.03.2014 р., яку позивач повторно подав до суду після усунення допущеного порушення, встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. № 910/4075/14, позивач просить суд поновити строк позовної давності для можливості захисту позивачем своїх прав та прийняти до розгляду дану позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки оскаржуване Рішення прийняте ним з дотриманням норм матеріального та процесуального права, всі обставини, які входять до предмету доказування у справі № 787/65-р-02-07-13, а також сукупність наведених в оскаржуваному Рішенні фактів та доводів, свідчить про обґрунтованість та законність прийнятого Рішення, а тому заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним Рішення відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В оскаржуваному Рішенні Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийшла до висновку, що дії ТОВ "Продтовари-Т", які полягають у ненаданні доступу до комп'ютерів, на яких готувалась пропозиція ТОВ "Продтовари-Т" для участі у процедурі закупівлі, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 16 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді створення перешкод працівникам територіального відділення Антимонопольного комітету України у проведенні перевірки.

Пунктом 16 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Отже, приписами вищевказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.

З матеріалів справи вбачається, що копія рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.12.2013 року № 63 у справі № 787/65-р-02-07-13 була надіслана відповідачем на адресу позивача супровідним листом № 02-07/3353 від 23.12.2013 р.

Судом встановлено, що позивач отримав Рішення 15.01.2014 р., що підтверджується поштовим конвертом із зазначенням вхідної дати 15.01.2014 р., в якому відповідач супровідним листом № 02-07/3353 від 23.12.2013 р. направив позивачу оскаржуване Рішення, а також підтверджується листом Центру поштового зв'язку № 1 Київської обласної дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 08.04.2014 р. № 03/02-308, згідно якого рекомендований лист № 0303708384987 був вручений уповноваженій особі позивача 15.01.2014 р. (копії поштового конверту та листа Центру поштового зв'язку № 1 наявні в матеріалах справи).

До того ж, позивач не заперечував отримання ним оскаржуваного Рішення 15.01.2014 р., про що безпосередньо зазначив у позовній заяві (абз. 2 стор. 2 позовної заяви).

Таким чином, двомісячний строк з дня одержання позивачем Рішення для його оскарження закінчився 15.03.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. № 910/4075/14 подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Продтовари-Т" позовна заява № б/н від 11.03.2014 р. про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 19.12.2013 № 63, разом з доданими до неї документами, була повернута позивачеві без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Після виправлення недоліків, 25.03.2014 р. позивач повторно звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 11.03.2014 р. про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 19.12.2013 № 63, що підтверджується датою поштового штемпеля підприємства зв'язку на поштовому конверті.

27.03.2012 р. вищенаведена позовна заява № б/н від 11.03.2014 р. була одержана Господарським судом міста Києва, що підтверджується реєстраційним штампом відділу діловодства суду за вх. № 5324/14 від 27.03.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 р. порушено провадження у справі № 910/5324/14 та прийнято вищенаведену позовну заяву до розгляду.

У клопотанні про прийняття позовної заяви, яке одержано судом 27.03.2014 р. разом з позовною заявою № б/н від 11.03.2014 р., позивач просить суд поновити строк позовної давності для можливості захисту позивачем своїх прав.

Вищенаведене клопотання позивача, яке суд розцінює як клопотання про відновлення пропущеного строку на звернення до суду, задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарський процесуальний кодекс України не містить припису, згідно якого після усунення допущених недоліків позовної заяви, про які було зазначено судом в ухвалі про повернення позовної заяви без розгляду та при повторному зверненні до суду із зазначеним позовом, позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Таким чином, повторно подана до господарського суду позовна заява вважається поданою саме у день повторного звернення з позовом до господарського суду.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною, зокрема в п. 24 Інформаційного листа від 07.04.2008, № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", а саме: відмова господарського суду в прийнятті позовної заяви до розгляду в порядку статті 62 ГПК України або повернення позовної заяви у відповідності до статті 63 ГПК України свідчить, що не був дотриманий встановлений порядок подання позову.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації позовної заяви в службі діловодства суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Як зазначено у п. 2 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.

За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Як вище було встановлено, позовна заява про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 19.12.2013 № 63 була надіслана до Господарського суду міста Києва 25.03.2014 р. (дата поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилалась дана позовна заява). А отже, дана позовна заява подана позивачем до суду з пропуском встановленого частиною 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.

В п. 34 Листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" у відповідь на питання, яким чином має діяти господарський суд, якщо позовну заяву про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначено, що пропуск позивачем зазначеного строку є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.

Отже, оскільки строк оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України не може бути відновлено, т.т. він є присікальним, то суд позбавлений можливості визнати причину пропуску позивачем встановленого законом процесуального строку поважною та відновити строк на звернення до суду з відповідною позовною заявою. За наведених обставин, додане до позовної заяви № б/н від 11.03.2014 р. клопотання про прийняття позовної заяви задоволенню не підлягає.

Крім того суд зазначає, що рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10.02.2004 р. № 04-5/212 (на які позивач посилається у вищенаведеному клопотанні) станом на час звернення позивача до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 11.03.2014 р. (вх. № 4075/14 від 13.03.2014 р.) не містили приписів, на які позивач посилається у клопотанні, оскільки пункт 6 наведених рекомендацій втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 18.09.2007 р. № 02-5/289 згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18.

Таким чином, враховуючи те, що позивач пропустив двомісячний строк для оскарження рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 19.12.2013 № 63, а пропущений строк не може бути відновлено, він є присікальним, то у задоволенні заявлених позовних вимог про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 19.12.2013 № 63 позивачу слід відмовити.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.05.2014 р.

Суддя Гумега О.В.