Ухвала суду № 38871615, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14957/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: представника позивача Хахула М.О., представника відповідача Шмігель Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне Агентство «Українські новини» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне Агентство «Українські новини» (надалі - ТОВ ««Інформаційне Агентство «Українські новини») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерськом районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень - рішень № 6026552208 та № 5926552208 від 27.06.2013, які прийняті відповідачем за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Галард сервіс Груп», є необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2014 р. адміністративний позов задоволено повністю: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 27.06.2013 р. № 6026552208 та № 5926552208.

Суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача з ТОВ «Галард сервіс Груп», здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що діяльність позивача не була направлена на ведення підприємницької та господарської діяльності в розумінні чинного законодавства. Згідно висновку акту перевірки ТОВ «Галард сервіс Груп», це підприємство здійснює фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля без мети досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, апелянт зазначає, що перевіркою не підтверджено реальність проведення господарської операції між ТОВ «Галард сервіс Груп» та ТОВ «Інформаційне Агентство «Українські новини».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 1960 від 03.06.2013 р. та направлення на перевірку № 1899/22.8 від 03.06.2013 р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інформаційне Агентство «Українські новини» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Галард Сервіс Груп» за період з 01.03.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки податковим органом складено акт № 586/22.8/25389186 від 12.06.2013р.

В акті перевірки вказані встановлені порушення: статті 124, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 201222,00 грн. та пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість в розмірі 172102,35 грн.

Відповідачем зроблено висновок, що перевіркою не підтверджується реальність проведення господарської операції між ТОВ «Галард сервіс Груп» та ТОВ «Інформаційне Агентство «Українські новини», оскільки, надані документи підписані зі сторони ТОВ «Галард сервіс Груп» особами, які не приймали участі у фінансово-господарській діяльності цього підприємства.

На підставі вказаного акт прийнято податкові повідомлення-рішення № 6026552208 від 27.06.2013р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 251528,00 грн., у тому числі за штрафним (фінансовими) санкціями у розмірі 50 3065,00 грн., та № 5926552208 від 27.06.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 215128,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 43026,00 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Інформаційне Агентство «Українські новини» з ТОВ «Галард сервіс Груп» уклало договори про надання послуг із письмового перекладу № 9-2012 від 19.03.2012 р.та № 8-2012 від 19.03.2012р., договори про надання інформаційних послуг № 7-2012 від 19.03.2012 .та № 6-2012 р. від 19.03.2012р., договір про надання послуг № 4/12п від 30.03.2012р.

Предметом договорів № 9-2012 від 19.03.2012р., № 8-2012 р. від19.03.2012 та № 4/12п від 30.03.2012 р. є зобов'язання виконавця виконувати роботи із перекладу будь-яких текстів, новин, документів тощо. Предметом договорів № 7-2012 від 19.03.2012 р. та № 6-2012 від 19.03.2012р. є зобов'язання виконавця вчасно та якісно надавати замовнику послуги з систематичного пошуку, збирання та надання інформації щодо подій, що відбулися або будуть відбуватися, що може слугувати інформаційним приводом в зазнаваній сфері.

На підтвердження здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом надані документи: акти здачі-прийняття (надання послуг), звіти про надані послуги, рахунки-фактури та податкові накладні. Оплата послуг отриманих позивачем від ТОВ «Галард сервіс Груп» була здійснена відповідно до договорів у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, який зазначений у договорі згідно виставленого рахунку-фактури, що підтверджується виписками банку з особового рахунку позивача.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Не заслуговують уваги посилання апелянта на акт перевірки №786/22-8/38005712 від 28.02.2013 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Галард Сервіс Груп», оскільки на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні і відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Галард сервіс Груп» не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків. Виконання позивачем та контрагентом договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 26.05.2014 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2014 року, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне Агентство «Українські новини» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.