Постанова № 38871603, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17254/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромолпром» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромолпром» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ТОВ «Агромолпром» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві від 25 червня 2013 року № 0000582270 та № 0000592270.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що ним було правомірно сформовано податковий кредит та витрати по правовідносинах з ТОВ «Спецекспортгруп».

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Агромолпром» задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агромолпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Спецекспортгруп» за весь період взаємовідносин, про що складено акт від 06 червня 2013 року № 384/1-22-70-34181215.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2013 року № 0000582270, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 135027 грн. 00 коп., з яких 108022 грн. 00 коп. - за основним платежем та 27006 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції і від 25 червня 2013 року № 0000592270, яким нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 280750 грн. 00 коп., з яких 175000 грн. за основним платежем та 43750 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Агромолпром» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агромолпром» суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів фактичного отримання товару від ТОВ «Спецекспортгруп» та не довів правомірністі своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат по правовідносинах із вказаним контрагентом.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агромолпром» та ТОВ «Спецекспортгруп» були укладені договори поставки № 18 від 15 листопада 2012 року та № 27 від 03 грудня 2012 року. На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаних договорів, позивачем був сформований податковий кредит та витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ТОВ «Агромолпром» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Спецекспортгруп» наявні ознаки фіктивності.

Такий висновок було зроблено, зокрема, на підставі постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про призначення податкової перевірки від 15 березня 2013 року, що винесена в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42013110060000070 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 5 ст. 191 КК України.

У вказаній постанові зазначено, що ТОВ «Спецекспортгруп» було створене гр. ОСОБА_2 за винагороду без мети ведення господарської діяльності.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Агромолпром» та ТОВ «Спецекспортгруп».

В постанові про призначення позапланової документальної перевірки від 15 березня 2013 року зазначено про обставини, які підлягають підтвердженню або спростуванню під час досудового розслідування вцілому та під час проведення податкової перевірки зокрема.

Відомості про закінчення досудового розслідуванні кримінального провадження № 42013110060000070 сторонами не надані. У зв'язку з цим встановлені під час його розслідування обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини здійснення господарської діяльності ТОВ «Спецекспортгруп», викладені в постанові про призначення податкової перевірки від 15 березня 2013 року, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

В акті перевірки від 06 червня 2013 року № 384/1-22-70-34181215, проведеної на підставі вказаної постанови слідчого, також відсутні посилання на докази, які вказують на безтоварність операцій між вказаними контрагентами.

Так, у зазначеному акті відсутні посилання на те, що надані до перевірки ТОВ «Агромолпром» документи по правовідносинах з ТОВ «Спецекспортгруп» є неповними чи складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Натомість висновки акту перевірки від 06 червня 2013 року № 384/1-22-70-34181215 ґрунтуються виключно на обставинах, що викладені в постанові про призначення податкової перевірки від 15 березня 2013 року.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що обставини, на підставі яких відповідач дійшов висновку про безтоварність операцій між ТОВ «Агромолпром» та ТОВ «Спецекспортгруп» є необґрунтованими.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

У зв'язку з цим та з огляду на обставини, які свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «Спецекспортгруп» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ними, позивач зобов'язаний надати суду докази фактичного отримання товару від вказаного контрагента.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Між ТОВ «Агромолпром» та ТОВ «Спецекспортгруп» було укладено договір поставки № 18 від 15 листопада 2012 року. За вказаним договором позивач придбав сепаратор молокоочисник Альфа-Лаваль 25 т/г.

Умовами вказаного договору було передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі заявки. На підставі отриманої заявки постачальник виписує рахунок-фактуру на оплату товару. ТОВ «Спецекспортгруп» зобов'язалося здійснити поставку товару у місце, обумовлене в заявці, власним (орендованим) транспортом та за власний рахунок.

На підтвердження фактичного отримання товару від вказаного контрагента позивач надав суду копію заявки від 22 листопада 2012 року № 9 в якій зазначено найменування товару (сепаратор Альфа-Лаваль 25 т/г молокоочисник), кількість (1 шт.), строк поставки (не пізніше 30 листопада 2012 року) та місце поставки (Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 41-а, будівля «В»).

У зв'язку з отримання зазначеної заявки ТОВ «Спецекспортгруп» виписало позивачу рахунок-фактуру № 2211/01 від 22 листопада 2012 року. Перерахування коштів за вказаним рахунком-фактурою підтверджується копія платіжних доручень № 1112 від 07 грудня 2012 року, № 1113 від 10 грудня 2012 року, № 1130 від 26 грудня 2012 року та № 1131 від 26 грудня 2012 року.

Передача товару від продавця до покупця підтверджується видатковою накладною № 29 від 29 листопада 2012 року. Приймання товару від імені ТОВ «Агромолпром» здійснювала Маслова Ю.В., яка діяла на підставі доручення № 139 від 24 листопада 2012 року. Копія довіреності на вказану особу приєднана до матеріалів справи.

ТОВ «Спецекспортгруп» також виписало позивачу податкову накладну № 29 від 29 листопада 2012 року.

В подальшому придбаний у ТОВ «Спецекспортгруп» було продано ТОВ «Таір». Вказана обставина підтверджується приєднаними до матеріалів справи договором поставки № 18 від 29 жовтня 2012 року, специфікацією, рахунком-фактурою, видатковою накладною від 29 листопада 2012 року, довіреність на отримання товару, актом приймання передачі від 29 листопада 2012 року, податковими накладними та випискою з рахунку в банку.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач належними доказами підтвердив фактичне отримання від ТОВ «Спецекспортгруп» товару, передбаченого договором поставки № 18 від 15 листопада 2012 року.

Між ТОВ «Агромолпром» та ТОВ «Спецекспортгруп» також було укладено договір поставки № 27 від 03 грудня 2012 року. За вказаним договором позивач придбав сепаратор Альфа-Лаваль вершкововідділювач марки HMRPX-518 - 25 т/г.

Умови вказаного договору є аналогічними умовам договору № 18 від 15 листопада 2012 року.

На підтвердження фактичного отримання товару від вказаного контрагента позивач надав суду копію заявки від 03 грудня 2012 року № 19 в якій зазначено найменування товару (сепаратор Альфа-Лаваль вершкововідділювач марки HMRPX-518 - 25 т/г), кількість (1 шт.), строк поставки (не пізніше 06 грудня 2012 року) та місце поставки (Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 41-а, будівля «В»).

У зв'язку з отримання зазначеної заявки ТОВ «Спецекспортгруп» виписало позивачу рахунок-фактуру № 0512/01 від 05 грудня 2012 року. Перерахування коштів за вказаним рахунком-фактурою підтверджується копія платіжних доручень № 1133 від 27 грудня 2012 року, № 1155 від 14 лютого 2013 року, № 1166 від 22 лютого 2013 року, № 1168 від 27 лютого 2013 року та № 1170 від 07 березня 2013 року.

Передача товару від продавця до покупця підтверджується видатковою накладною № 2 від 05 грудня 2012 року. Приймання товару від імені ТОВ «Агромолпром» здійснювала Маслова Ю.В., яка діяла на підставі доручення № 148 від 05 грудня 2012 року. Копія довіреності на вказану особу приєднана до матеріалів справи.

ТОВ «Спецекспортгруп» також виписало позивачу податкову накладну № 2 від 05 грудня 2012 року.

В подальшому придбаний у ТОВ «Спецекспортгруп» було продано ТОВ «Інтер Фуд». Вказана обставина підтверджується приєднаними до матеріалів справи договором № 27 від 10 жовтня 2012 року, специфікацією, рахунком-фактурою, видатковою накладною від 29 листопада 2012 року, довіреність на отримання товару, актом введення в експлуатацію обладнання, податковими накладними та випискою з рахунку в банку.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач належними доказами підтвердив фактичне отримання від ТОВ «Спецекспортгруп» товару, передбаченого договором поставки № 27 від 03 грудня 2012 року.

Дослідивши надані ТОВ «Агромолпром» документи у їх сукупності колегія суддів прийшла до висновку про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ «Спецекспортгруп».

За таких обставин колегія суддів вважає позовні вимоги ТОВ «Агромолпром» про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві від 25 червня 2013 року № 0000582270 та № 0000592270 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ «Агромолпром» спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 09 грудня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Агромолпром» задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромолпром» - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромолпром» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 25 червня 2013 року № 0000582270 та № 0000592270.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 20 травня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.