Вирок № 38863283, 12.05.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/20432/12

Провадження №: 1/752/38/14

В И Р О К

Іменем України

12.05.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бойка О.В.,

при секретарях - Малоголовко О.В., Щербаку А.В.,

з участю прокурорів - Попової О.В., Вдовиченка О.С.,

Правдивець А.І., Збаравської Н.В.,

Яроменка А.М., Коржа Р.О.,

Шацької К.О., Галицької Ю.Г.,

захисника - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полтави, українця, громадянина України, який із середньою освітою, одружений, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимий, а саме: вироком Полтавського обласного суду від 24.11.1980 року за п.«в» ст. 93, ч.3 ст.222, ст. 17, ч.3 ст.117, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 10 років позбавлення волі; вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук від 21.09.1990 року за ч.2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком Київського районного суду м. Полтава від 25.01.1996 року із змінами внесеними ухвалою Полтавського обласного суду від 15.05.1996 року за ч.2 ст.194, ст.17, ч.1 т.75, ст. 42, ст.43 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі; вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 20.04.2006 року, із змінами внесеними ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21.03.2007 року за ч.5 ст.185, ст.15, ч.5 ст.185, ч.1 ст.255, ч.3 ст.292, ч.3 ст.289, ч.3 ст. 358,69,70 КК України до 5 років позбавлення волі; вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 26.09.2009 року із змінами внесеними ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.08.2011 року за ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК, 70 України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю покарання, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_8 24.07.2012 року, приблизно о 19.35 годині, перебуваючи на автомобільній стоянці поряд з магазином «Велика Кишеня» по пр.А. Глушкова, 36 в м. Києві, вирішив вчинити крадіжку. Реалізуючи свій злочинний умисел, він відкрив ліві передні двері автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», д.н.з. НОМЕР_2, проник в його салон, звідки таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_11 мобільний телефон «Нокіа 3720с-2», вартістю 500 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 20 гривень, на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 50 гривень, а всього на загальну суму 570 гривень. Після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник. В подальшому був затриманий потерпілим та його знайомим.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вину свою не визнав та пояснив, що 24.07.2012 року, приблизно о 20.00 год., він прогулювався по м. Києву, оскільки був тут проїздом з Одеси до Полтави, проходив повз магазин «Велика кишеня». Дорогу йому перегородили відкриті водійські дверцята автомобіля «Сузукі Град Вітара». Він їх трохи прикрив та заглянув з цікавості у салон автомобіля, оскільки раніше нічого подібного не бачив, умислу на викрадення будь-чого він не мав. Всередині автомобіля нічого не чіпав. В цей момент побачив, як до нього біжить чоловік, почав тікати. Десь через 70 м його збив автомобіль «Ваз», водій даного автомобіля вибіг та разом з чоловіком, який за ним гнався - ОСОБА_11, почали його бити. Він для самозахисту використав газовий балончик. Потім приїхали працівники Беркуту, які провели його обшук та огляд автомобіля «Сузукі», одягли наручники та посадили в машину. В автомобілі Беркута він розібрав свій телефон та знищив сім-картку, оскільки завжди так робить. Потім його повезли до ТВМ, де оперативники провели його обшук, в ході якого вилучили його мобільний телефон, газовий балончик. Під час обшуку оперативник, який стояв позаду нього повідомив, що виявив у нього мобільний телефон «Нокіа», після чого надав слідчому вказаний телефон. Наполягає на тому, що телефон «Нокіа» йому не належить та не міг бути вилучений у нього. Після цього його повезли до Голосіївського РУ ГУ, де до ранку проводили допити та складали відповідні протоколи. Наполягає, що злочин він не вчиняв.

Не дивлячись на невизнання вини підсудним, його провина доводиться наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що 24.07.2012 року, приблизно о 19.00 год. він з дружиною поїхав до магазину «Велика кишеня» по пр. Глушкова в м. Києві. Автомобіль замкнув та поставив на сигналізацію. В магазині пробув не тривалий час. Коли виходили з магазину, дружина сказала йому, що в їх автомобілі хтось є. Він почав бігти до машини і в цей час невідомий чоловік, як в подальшому стало відомо - підсудний ОСОБА_8, вискочив з машини та почав тікати. Він побіг за ним. В цей час їхав його знайомий ОСОБА_13 на автомобілі, якого він попросив затримати можливого злодія. ОСОБА_13 розвернув автомобіль, наздогнав ОСОБА_8 та перегородив йому дорогу. Він підбіг до ОСОБА_8, який почав бризкати їм в очі їдкий газ. Вдвох з ОСОБА_13 вони повалили злочинця ОСОБА_8 на землю і тримали до приїзду працівників міліції, яких викликали перехожі на їх прохання. Вже після приїзду слідчо-оперативної групи йому дозволили оглянути автомобіль, де він виявив відсутність мобільного телефону. Викрадений телефон йому через деякий час повернули працівники міліції у райвідділенні;

- показаннями свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Влітку 2012 року від чергового отримав повідомлення про те, що в м. Києві на пр. Глушкова затримано чоловіка, який намагався вчинити крадіжку з салону автомобіля. По прибуттю до місця вчинення злочину він побачив затриманого ОСОБА_8. Був присутнім при огляді ОСОБА_8 в ТВМ на вул. Смолича, де у нього, при понятих вилучили 2 мобільні телефони, цигарки, гроші, пакет, газовий балончик із зірваною кнопкою, тобто ним вже користувалися. При цьому ОСОБА_8 говорив, що мобільний телефон «Нокіа» йому не належить, кому той належить останній не повідомляв. ОСОБА_8 скаржився на потерпілого ОСОБА_11, стверджуючи, що ОСОБА_11 його побив. ОСОБА_8 пояснював, що злочин він не вчиняв, а лише заглянув в салон автомобіля потерпілого з цікавості. В його присутності на ОСОБА_8 ніякого тиску не здійснювалося;

- показаннями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим в Голосіївському РУ ГУ МВС України в м. Києві. 24.07.2012 року він перебував в складі слідчо-оперативної групи. Ближче до ночі в райвідділ доставили ОСОБА_8 і йому передали матеріали відносно нього. Він порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_8, затримав його, роз'яснив права та обов'язки, пред'явив обвинувачення. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 він не бачив, скарг від нього не надходило. Підсудний пояснював, що його затримав потерпілий ОСОБА_11, злочину не вчиняв, а опинився на місці вчинення злочину випадково, так як оглядав салон автомобіля, в якому були відчинені двері. Казав, що в нього вилучили мобільний телефон, який йому не належить. Використав газовий балончик з метою захисту від потерпілого. Вину у вчинені злочину не визнавав. Підписи в протоколах ставив сам ОСОБА_8 особисто. Крім того, він допитував також потерпілого ОСОБА_11, якому і віддав викрадений мобільний телефон, оскільки були достатні докази належності його саме ОСОБА_11;

- показаннями свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні пояснив, що він працює слідчим Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 24.07.2012 о 09.00 год. він заступив на чергування в складі слідчо-оперативної групи, яка обслуговувала район Теремки в м. Києві. Біля 20.00 год. йому черговий повідомив, що по пр. Глушкова затримали особу. Коли він приїхав на місце, то там вже були працівники спецпідрозділу «Беркут». ОСОБА_11 йому пояснив, що приїхав на автомобілі «Сузукі» з дружиною в супермаркет. Коли виходив з магазину, побачив, що двері його автомобіля відкриті і там хтось є. Потім та особа почала тікати, а він наздоганяти, і через деякий час, зі знайомим, їм вдалось затримати ОСОБА_8. Ще ОСОБА_11 повідомляв, що ОСОБА_8 йому в обличчя бризкав сльозогінним газом з газового балончика.

Провівши ОМП автомобіля «Сузукі» він вилучив 2 сліди пальців рук. Бачив, що речі в салоні були хаотично розкидані. Потім ОСОБА_8 доставили на вул. Смолича,6-б, де в присутності понятих провели його поверхневий огляд, в ході якого вилучили з кишень 4 гривні, цигарки, навушники, мобільний телефон «Самсунг» без сім-картки, газовий балончик «Кобра», хусточку, пакет, мобільний телефон «Нокіа». Коли ОСОБА_14 витягував вказані речі, ОСОБА_8 казав, що то не його телефон «Нокіа», що він не вчиняв злочину - спочатку говорив, що був всередині автомобіля, а потім почав наполягати, що лише проходив повз нього. В подальшому ОСОБА_8 повернули майже все, окрім двох телефонів і газового балончика. Всі учасники розписалися в протоколі огляду місця події. В його присутності до ОСОБА_8 ніякого тиску не застосовувалося;

-показаннями свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що він в своєму користуванні має автомобіль «ВАЗ». Влітку 2012 року приблизно о 19:30 він на вказаному автомобілі їхав по пр. Глушкова. Раптом побачив як біжить невідомий йому чоловік, як стало йому відомо згодом, то був ОСОБА_8 Потім побачив, що його знайомий ОСОБА_11 біжить за ОСОБА_8. Тоді він зупинив автомобіль та запитав у ОСОБА_11, що сталося. Останній повідомив йому, що ОСОБА_8 проник в салон його автомобіля та став тікати. Обігнавши на автомобілі ОСОБА_8, він перегородив йому автомобілем дорогу та вийшов з машини, на що ОСОБА_8 почав розпиляти газ із балончика, у нього стали сльозитися очі та він не міг нічого бачити. Єдине, що встиг зробити, це схопити ОСОБА_8 за руки. Після цього він разом з ОСОБА_11 затримали ОСОБА_8, потім на місце події були викликані працівники міліції. Згодом, хвилин через 10 приїхали працівники міліції та швидка, лікарі надали медичну допомогу йому та ОСОБА_11. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_8 викрав у ОСОБА_11 мобільний телефон;

- показаннями свідка ОСОБА_17, який в судовому засіданні пояснив, що 24.07.2012 року близько 22.00 год. він був присутнім в якості понятого при огляді ОСОБА_8 в ТВМ в м. Києві на вул. Смолича,6-б. В його присутності у ОСОБА_8 з кишень вилучили 2 мобільні телефони - «Нокіа» та «Самсунг» чи «Сіменс», газовий балончик, цигарки. ОСОБА_8 говорив, що один з телефонів йому не належить. Наголошував на тому, що чітко бачив, як діставали вказані речі саме з кишень ОСОБА_8;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18, який під час досудового слідства пояснив, що 24.07.2012 року приблизно о 23.00 годині він проходив поруч з ТВМ №1 Голосіївського РУ, що знаходиться по вул. Смолича, 6-б в м. Києві, де до нього підійшов працівник міліції та попросив бути присутнім під час проведення слідчої дії, в якості понятого. Він погодився. Пройшовши до одного зі службових кабінетів, працівники міліції в його присутності та в присутності ще одного понятого, розпочали проводити огляд раніше йому незнайомого чоловіка. Під час проведення огляду даний чоловік повідомив, що його звати ОСОБА_8, у якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг» без сім-картки оператора мобільного зв'язку, газовий балончик помаранчевого кольору «Кобра 1-Н» та мобільний телефон «Нокіа 3720с», в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар». Вилучені речі було поміщено до поліетиленових пакетів, які в його присутності та присутності інших учасників слідчої дії опечатані. При цьому зазначив, що під чає проведення огляду місця події ніякого фізичного та психологічного насильства з боку працівників міліції до ОСОБА_8 він не помітив. Був складений протокол, який був зачитаний всім учасникам. В протоколі були відображені всі дії, які були проведені в дійсності в його присутності. Особисто він та інший запрошений понятий до змісту протоколу не мали ніяких доповнень та зауважень, натомість ОСОБА_8 заявив, що вилучений мобільний телефон «Нокіа 3720с-2» йому не належить та його заява була занесена до протоколу. При цьому наполіг на тому, що в той час коли працівник міліції вилучав з кишені штанів ОСОБА_8 мобільний телефон «Нокіа 3720с-2» він чітко бачив його руки та звідки саме останній вилучив зазначений мобільний телефон

т.1 а.с.155-157;

- показаннями свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні пояснив, що він працює міліціонером ПОМП «Беркут». Так, в кінці липня 2012 року під час несення служби по охороні громадського порядку в Голосіївському районі м. Києва спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_20 приблизно о 20.07 годині від чергового по місту ними було отримано повідомлення про те, що за адресою: м. Київ, пр. Л.Глушкова, було вчинено крадіжку з автомобіля. Прибувши за вказаною адресою вони помітили, що на землі лежав невідомий чоловік, якого тримали інші двоє чоловіка. На голові у затриманого була кров. Як повідомив затриманий чоловік, ушкодження виникли в результаті бійки. Одразу по приїзду вони провели поверхневий огляд ОСОБА_8, в результаті якого виявили газовий балончик, окуляри, мобільний телефон, носову хустинку, можливо були ще предметі, він не пам'ятає. Наглядно йому було видно, що замок водійських дверей був зламаний механічним шляхом, проте скло було ціле. Один з чоловіків, який тримав ОСОБА_8 повідомив, що його пограбували, та повідомив, що коли потерпілий вийшов з магазину «Велика Кишеня» (Київ, пр-т Глушкова, 36), в його автомобілі «Сузукі Гранд Вітара» був невідомий чоловік. Затримати ОСОБА_8 потерпілому допоміг його товариш, та вони наздогнали його на автомобілі товариша «ВАЗ 3108». Після затримання потерпілий і його товариш викликали швидку допомогу. Після того як він закінчив на місці події всі заходи, вони написали рапорти, в які поправки в подальшому не вносились, та на службовому авто доставили ОСОБА_8 до ТВМ №1, та передали його карному розшуку. В рапорті (т.1 а.16) помилково зазначено, що мобільний телефон був вилучений на місці події, але насправді, він був лише виявлений та оглянутий, а вилучений в подальшому в ТВМ. Після затримання ОСОБА_8 заперечував той факт, що вчинив злочин та що взагалі сидів в авто потерпілого. При ньому до ОСОБА_8 жодного фізичного чи психологічно тиску не застосовувалось;

- показаннями свідка ОСОБА_21, який в судовому засіданні пояснив, що він працює міліціонером ПОМП «Беркут». Так, під час несення служби по охороні громадського порядку в Голосіївському районі м. Києва від чергового по місту вони отримали повідомлення про те, що поблизу ТЦ «Велика Кишеня» або «Фуршет», він точно не пам'ятає, було вчинено злочин. Прибувши за вказаною адресою вони помітили, що на землі лежав невідомий чоловік, та його тримало двоє. Як виявилось пізніше, один із чоловіків, який тримав, був заявником, а інший - його товаришем, який допомагав затримувати порушника. Під час затримання він бачив на голові ОСОБА_8 садна, у зв'язку з чим йому викликали швидку допомогу. Причини виникнення саден йому не відомі. Особи, які затримували ОСОБА_8 передали їм газовий балончик, з якого останній розпилював на них газ. При поверхневому огляді у ОСОБА_8 заборонених предметів виявлено не було, але було виявлено один мобільний телефон, вилучення предметів ними не проводилось. За результатами роботи було складено два рапорти. В його рапорті він зробив помилку та написав, що телефон у ОСОБА_8 було вилучено, замість «виявлено», як було насправді. Не виключи є тієї обставини, що у кравця в кишені міг знаходитися і ще один телефон, на який вони не звертали уваги, оскільки мета поверхневого огляду ОСОБА_8, полягала у виявленні та вилученні предметів, які б могли загрожувати їх безпеці;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_22, яка під час досудового слідства пояснила, що з 2007 року її чоловік ОСОБА_11, в постійному користуванні має автомобіль «Сузукі Гранд Вітара», який належить його матері ОСОБА_23 Так, 24.07.2012 року приблизно о 19:00 вони з чоловіком на вказаному автомобілі поїхали до магазину «Велика кишеня», що знаходиться по проспекту А.Глушкова. 36 в м. Києві. Припаркувавши автомобіль неподалік від входу до приміщення магазину, її чоловік ОСОБА_11, закрив двері автомобіля на центральний замок та увімкнув сигналізацію. В магазині її чоловік згадав, що в салоні автомобіля залишив мобільний телефон, тому десь через 5 хвилин вони стали виходити з магазину. Зі сходів вона помітила, що в салоні автомобіля знаходиться незнайомий чоловік, як стало їй відомо згодом, то був ОСОБА_8, який сидів на передньому сидінні водія та був нахилений до бардачка. При цьому вона помітила, що ОСОБА_8 постійно піднімав голову та дивився в лобове скло автомобіля, спостерігаючи за навколишньою обстановкою. В цей час ОСОБА_11 побіг до автомобіля, а ОСОБА_8 почав тікати від нього. Приблизно через 20-30 хвилин повернувся її чоловік ОСОБА_11 з червоними очами разом зі своїм знайомим ОСОБА_13 Через деякий час після приїзду працівників міліції її чоловік оглянув салон автомобіля та виявив відсутність свого мобільного телефону «Нокіа 3720с-2»

т.1 а.с. 141-143;

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 24.07.2012 року, під час якого за адресою: м. Київ, пр-т А.Глушкова,36 було оглянуто автомобіль «Сузукі Гранд Вітара», д.н.з. НОМЕР_2

т.1 а.с.28-32;

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 24.07.2012 року, під час якого в приміщенні службового кабінету № 8 ТВМ № 1 Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Смолича,6-б у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено аерозольний газовий балончик «Кобра 1-Н» та мобільний телефон «Нокіа 3720с-2», ІМЕІ: НОМЕР_3, що містив сім картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» с.н. НОМЕР_4, який належить потерпілому ОСОБА_11

т.1 а.с.45-48;

- протоколом огляду предметів від 30.07.2012 року і фото таблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто аерозольний газовий балончик «Кобра 1-Н», який був вилучений у ОСОБА_8, під час проведення огляду місця події 24.07.2012 року за адресою м. Київ, вул. Смолича,6-б

т.1 а.с. 50-54;

- речовими доказами, а саме: аерозольним газовим балончиком «Кобра-1-Н»

т. 1 а.с.55;

- протоколом виїмки від 09.10.2012 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_11, було вилучено мобільний телефон «Нокіа 3720с-2», ІМЕІ: НОМЕР_3, сім картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» с.н. НОМЕР_4 та довідку щодо локальних дзвінків абонентського номеру НОМЕР_5 в період часу з 24.07.2012 року по 25.07.2012 року

т.1 а.с. 60-61;

- протоколом огляду від 09.10.2012 року і фото таблицею до нього, відповідно до якого, було оглянуто мобільний телефон «Нокіа 3720с-2», ІМЕІ: НОМЕР_3 та сім картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» с.н. НОМЕР_6

т.1 а.с. 64;

- речовими доказами, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 3720с-2», ІМЕІ: НОМЕР_3, сім картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» с.н. НОМЕР_7 та довідкою локальних дзвінків абонентського номеру НОМЕР_5 в період часу з 24.07.2012 року по 25.07.2012 року

т. 1 а.с.69-70;

- очною ставкою між обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_11, в ході якої останній підтвердив свої показання

т.1 а.с. 167-173;

- очною ставкою між обвинуваченим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_16, в ході якої останній підтвердив свої показання

т.1 а.с. 174-181;

- очною ставкою між обвинуваченим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_14, в ході якої останній підтвердив свої показання

т.1 а.с. 182-186;

- заявою ОСОБА_11. з якою він звернувся до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 24.07.2012 року про те, що 24.07.2012 року приблизно о 19.30 годин за адресою: м. Київ, пр-т. А. Глушкова, 36, невідомий викрав його мобільний телефон «Нокіа» з абонентським номером НОМЕР_5

т.1 а.с. 18;

- матеріалами дізнання

т.1 а.с. 16-49.

Проаналізувавши вказані докази, суд вважає доказаною вину підсудного ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного злочину.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на визнанні винним підсудного ОСОБА_8 за фактом закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна, при цьому з кваліфікуючою ознакою - повторність. З урахуванням кваліфікації призначити відповідне покарання, в межах санкції статті.

Судом перевірялося вказане обвинувачення, однак воно не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, відповідно до диспозиції ст. 186 КК України грабіж - це відкрите викрадення чужого майна. При грабежі викрадення майна носить відкритий характер, тобто вчиняється в присутності особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, і винний обов'язково усвідомлює, що ця особа розуміє зміст його злочинних дій. Відкритим буде викрадення, якщо воно також вчиняється в присутності інших осіб, які розуміють злочинних характер зазначених дій і не дивлячись на цю обставину злочинець не тільки усвідомлює, але й нехтує нею.

Оцінюючи дії викрадача, слід точно знати, що домінуючим критерієм відмежування крадіжки від грабежу в сенсі відкритості діяння є критерій суб'єктивний, тобто викрадач усвідомлює, що особи, у присутності яких здійснюється викрадення, розуміють протиправний, грабіжницький характер вчинюваного посягання. Безумовно, цей критерій має силу, коли встановлено, що потерпілий чи інші особи усвідомлювали характер вчинюваних винним дій і сприймали їх як злочин.

Як з'ясовано в судовому засіданні, дії підсудного при заволодінні телефоном були таємними, що він чітко усвідомлював. Така впевненість у нього з'явилася, в тому числі й сприяла виникненню умислу, оскільки поряд нікого не було. Протягом дій по доведенню злочину до кінця підсудний не був помічений потерпілим. Коли ж потерпілий ОСОБА_11 помітив підсудного у своєму автомобілі, на той час він не усвідомлював, що ОСОБА_8 здійснює крадіжку. З'ясував, що ОСОБА_8 у нього викрав мобільний телефон, лише після приїзду слідчо - оперативної групи та огляду автомобіля, тобто, через деякий час після того як ОСОБА_8 вчинив всі злочинні дії, які мав на меті вчинити - закінчив злочин.

Щодо таємності дій ОСОБА_8 вказував потерпілий під час досудового слідства та в судовому засіданні.

Вказане також підтвердила і свідок ОСОБА_22, яка під час досудового слідства вказувала, що вона з чоловіком ОСОБА_11 помітила зникнення телефону вже після того, як злочинець був затриманий, тобто вони не бачили самого моменту викрадення майна (т. 1 а.с. 141-143) .

Проте, слідчий не акцентував увагу на моментах, які б дали йому змогу відмежувати крадіжку від грабежу, надавши при цьому вірну кваліфікацію.

Зазначені недоліки, в сукупності, привели до хибного сприйняття слідчим, що насправді відбувалося і потягло за собою невірну оцінку дій ОСОБА_8.

Крім того, суд вважає, що ОСОБА_8 вчинив закінчений злочин, оскільки з моменту заволодіння мобільним телефоном до затримання мав можливість ним розпорядитися.

Посилання ОСОБА_8 на недопустимість доказів, а саме протоколів деяких слідчих дій, у зв'язку з тим, що в них неправильно зазначений час проведення процесуальних дій, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки під час судового слідства вказані докази були ретельно досліджені. Дійсно, були виявлені невеликі неточності в часі початку та завершенні процесуальних дій, але ці, незначні неточності не тягнуть за собою визнання доказу недопустимим.

Показання підсудного ОСОБА_8 про те, що він не вчиняв крадіжку, а лише заглянув до салону автомобіля з цікавості, суд до уваги не бере, вважає їх не правдивими, наданими виключно з метою можливого уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, показаннями потерпілого, свідків, у свідченнях яких суд не сумнівається з огляду на те, що свідчення послідовні, логічні, не змінні. Потерпілий та свідки є законослухняними громадянами, які давали суду показання, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання.

Підсудний ОСОБА_8 в судовому засіданні наполягав на тому, що працівники міліції підкинули йому телефон «Нокіа». Вказане твердження також спростовується показаннями свідків. Так, суд ретельно допитав понятого ОСОБА_17, який чітко вказав, що бачив, як телефон «Нокіа» працівники міліції дістали саме з кишені ОСОБА_8. Те ж саме в своїх показаннях підтвердив й інший понятий ОСОБА_18, показання якого були оголошені в судовому засіданні. За результатами огляду та вилучення мобільного телефону «Нокіа 3720с-2», ІМЕІ: НОМЕР_3 був складений протокол. Зауважень на порушення процедури огляду і вилучення телефону, а також з приводу інших порушень, поняті не вносили (т.1 а.с.45-48).

Суд також звернув увагу на те, що версія підсудного про підкинутий йому мобільний телефон «Нокіа» працівниками міліції, з'явилася у нього лише в судовому засіданні. Одразу після затримання, під час огляду місця події та в цілому під час досудового слідства ОСОБА_8 наполягав на тому, що зазначений телефон - не його ( Том. 1 а.с.47). Тобто підсудний лише констатував цей факт, фактично погодившись з тим, що у нього знаходиться річ, яка йому не належить. ОСОБА_8 не зміг пояснити, яким чином у нього опинився чужий телефон, лише тому, що не бажав викрити себе у злочині.

ОСОБА_8 зазначає, що його обшукували на місці події на наявність речей працівники беркуту, які мобільного телефону Нокіа не виявили, однак як показали в судовому засіданні працівники міліції, вони оглядали його лише на наявність речей, які б загрожували їх життю чи здоров'ю, ніяких вилучень вони не проводили, що також не входило в їх функціональні обов'язки.

Оцінивши всі зібрані докази по справі суд вважає, що підсудний, займаючи позицію невизнання вини, намагається заплутати суд та таким чином уникнути кримінальної відповідальності за фактично вчинені дії.

Неправдивою позицію підсудного суд вважає, оскільки вона суперечить іншим зібраним по справі та перевіреним в судовому засіданні доказам.

Суд, безпосередньо, ретельно допитав потерпілого та свідків і таким чином, у сукупності з іншими доказами, з'ясував який злочин було вчинено ОСОБА_8.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне змінити кваліфікацію та кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні підсудному ОСОБА_8 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину: злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України класифікується як середньої тяжкості;

- особу винного, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо;

- його позицію до скоєного, а саме не визнання вини.

- стан здоров'я підсудного - хворіє на туберкульоз легенів.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_8 , не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_8, є рецидив злочинів.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_8 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі.

Судові витрати підлягають стягненню із підсудного ОСОБА_8

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_8, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 УДПСУ України в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8, відраховувати з 12.05.2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк перебування його під вартою з 25.07.2012 року по 11.05.2014 року, включно.

Речові докази:

- аерозольний газовий балончик « Кобра-Н1», який зберігається в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві- знищити;

- мобільний телефон «Нокіа 3720с-2» ІМЕІ НОМЕР_3 та сім картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», с.н. НОМЕР_4, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_11- залишити ОСОБА_11;

- довідка щодо локальних дзвінків абонентського номеру НОМЕР_5 в період часу з 24.07.2012 року по 25.07.2012 року, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_8 на р/р №31253272210699 код №25575285 МФО 821018 (Отримувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, в ГУДКСУ у Київській області, з приміткою 11110 «За проведення експертизи та дослідження»), гроші в сумі 470 гривень 40 копійок.

Арешт, накладений на мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_8, який належить ОСОБА_8- скасувати.

Мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_8, який зберігається в камері речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві- повернути ОСОБА_8

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя О.В. Бойко