Ухвала суду № 38859666, 19.05.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.05.2014 р. Справа№ 914/2161/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів

про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області

у справі №914/2161/13

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м.Львів

про стягнення 957 672,04 грн.

За участю представників сторін:

від заявника не з'явився;

від стягувача не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області у справі №914/2161/13 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" про стягнення 957 672,04 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2014р. прийнято заяву та призначено її до судового розгляду на 19.05.2014р.

Заявник явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав через канцелярію суду додаткові пояснення до заяви про відстрочення виконання рішення суду (вх.№20245/14 від 12.05.2014р.).

Стягувач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав через канцелярію суду пояснення (вх.21212/14 від 16.05.2014р.) на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в якому Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" проти відстрочення виконання рішення заперечує та просить у задоволенні поданої боржником заяви відмовити з підстав викладених у поданому поясненні.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.07.2013р. у справі №914/2161/13 позов згідно із заявою про уточнення позовних вимог задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" 584 569,80 грн. заборгованості по кредиту, 306 246,50 грн. заборгованості по процентах, 65 667,46 грн. пені та 19 129,67 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. у справі №914/2161/13 рішення господарського суду Львівської області від 17.07.2013р. у справі за № 914/2161/13 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів, № 240 від 24.07.2013 р. - без задоволення.

08.10.2013р. на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013р. та рішення господарського суду Львівської області від 17.07.2013р. видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" 584 569,80 грн. заборгованості по кредиту, 306 246,50 грн. заборгованості по процентах, 65 667,46 грн. пені та 19 129,67 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду від 05.12.2013р. у справі №914/2161/13 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі № 914/2161/13 залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі №914/2161/13 залишено без змін.

В поданій заяві про відстрочку виконання рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" просить відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців. При цьому заявник посилається на наступне.

На теперішній час боржник не може виконати рішення суду, оскільки перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду. Як зазначає заявник, надходження від операційної діяльності за квітень 2014р. становили 259 500,00 грн., що були використані для нагальних потреб забезпечення життєдіяльності компанії.

Як стверджує заявник, контрагенти боржника належним чином не виконують перед боржником грошові зобов'язання, що зумовило виникнення дебіторської заборгованості у сумі 2 910,7 тис.грн. за товари, роботи та послуги, 311,2 тис.грн. за розрахунками з бюджетом, 24 401,3 тис.грн. іншої поточної дебіторської заборгованості. Збитки за 1 квартал 2014р. становили 242,6 тис.грн.

Заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" має намір повністю погасити заборгованість у справі №914/2104/13, оскільки наявне заставне майно, при його реалізації, дозволяє відновити порушені права стягувача.

В додаткових поясненнях заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" частково погасило заборгованість перед Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційним банком "Львів" на суму 400 тис.грн. за рахунок надходження коштів від реалізації заставного майна.

Стягувач у поданому поясненні заперечує проти відстрочення виконання рішення суду, зокрема Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" зазначає наступне.

Стягува неодноразово пропонував боржнику як на досудовому етапі, так і після винесення рішення у справі погасити кредитну заборгованість, в тому числі і за рахунок продажу заставного майна, однак боржником не надано пропозицій та обґрунтування джерел такого погашення.

Також стягувач зазначив, що погашення боржником заборгованості на суму 400 000,00 грн. не стосується виконання рішення суду у справі №914/2161/13.

Стягувач стверджує, що станом на дату подання пояснення боржником не надавались пропозиції щодо реалізації заставного майна в рахунок погашення боргу.

На думку стягувача боржник здійснює підприємницьку діяльність та отримує доходи, проте немає наміру виконувати рішення суду.

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

За змістом вказаної норми встановлено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним, з огляду на ч.1 ст.43 ГПК України, та з врахуванням всіх обставин конкретної справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Як вбачається із матеріалів справи, заявником долучено до заяви про відстрочку виконання рішення суду копію фінансового звіту та копію аналізу рахунку. Додаткових доказів в підтвердження необхідності відстрочення виконання рішення суду, як це вимагалося ухвалою суду від 08.05.2014р., заявником не надано.

Доказів того, що боржник частково погасив заборгованість перед стягувачем у сумі 400 000,00 грн., а також доказів про те, що боржником вживаються заходи з реалізації заставного майна також не надано. Суд не вправі розстрочувати виконання рішення на підставі обставин, які не підтверджені документально.

Суд звертає увагу заявника на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 115, 121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області у справі №914/2161/13 відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Петрашко М.М.