Ухвала суду № 38856388, 13.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р. Справа № 12409/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом прокурора Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватне підприємство «ТДТ-Автопром» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Гусятинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області звернувся з позовом до ТзОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПП «ТДТ-Автопром», в якому, з урахуванням заяви про зміну (зменшення) позовних вимог, просив стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за землю у розмірі 19166 грн. 92 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку в Гусятинській ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області (Теребовлянське відділення), зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 30.08.2013 року, за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю у загальному розмірі 70654 грн. 51 коп., в даному адміністративному позові до стягнення заявлений борг на суму 19166 грн. 92 коп. (по узгоджених грошових зобов'язаннях), решта - вже стягнута з відповідача у судовому порядку. Податковим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено. Прокурор відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України просить стягнути з ТзОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» податковий борг у розмірі 19166 грн. 92 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, позов задоволено повністю.

Стягнуто з рахунків ТзОВ «Агрокомбінат- Тернопіль» (місцезнаходження: вулиця Поліська, 14, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 31138298) у банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави кошти у розмірі податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 19.166 (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят шість) гривень 92 (дев'яносто дві) копійки.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що за ТзОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» рахується податковий борг по орендній платі за землю, який не заявлявся до стягнення у судовому порядку, у розмірі 19 166 грн. 92 коп. та виник за період з 30.08.2012 року по 30.01.2013 року, що підтверджується довідкою Теребовлянського відділенні Гусятинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 17.09.2013 року № 3366/7/87 (а.с. 113).

Податковий борг по орендній платі за землю виник через несплату апелянтом узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податків у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (вхідний № 1705 від 22.02.2012 року) (а. с. 16-17) всього за 6 місяців - 18.302 грн. 76 коп.. ТзОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» не сплатив узгоджені суми грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях Гусятинської МДПІ (Теребовлянське відділення) № 0001581530 від 27.11.2012 року про застосування штрафної санкції по орендній платі за землю на суму 694 грн. 16 коп., прийнятому на підставі акту камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 27.11.2012 року №418 (а.с. 138) та № 003061530 від 12.12.2012 року про визначення штрафних санкцій у розмірі 170 грн. 00 коп., прийнятому на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності від 12.12.2012 року № 635/1503/31138298 (а.с. 134-136). Зазначені ППР направлялись ТзОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» поштовим зв'язком листами з повідомленням про вручення. Апелянтом у встановленому законом порядку податкові повідомлення-рішення не були оскаржені. Узгодженні суми грошових зобов'язань ТзОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.

Теребовлянським відділенням Гусятинської МДПІ з метою погашення податкового боргу надіслані ТзОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» податкові вимоги № 1/75 від 08.07.2010 року, №2/123/9580 від 29.10.2010 року (а.с. 12-13), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу апелянтом.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 287.3 ст. 287, п. 288.7 ст. 288 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю (орендної плати), визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, податковий борг апелянта виник внаслідок несплати сум податкових зобов'язань самостійно, визначених платником податків та грошових зобов'язань, донарахованих за результатами перевірок податковим органом, а податкові повідомлення-рішення у встановленому законом порядку оскаржені не були, а тому суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені п. 57.3 ст. 57, ст. 287 ПК України.

Згідно пунктів 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України, орган ДПС здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Апеляційний суд вважає, що оскільки апелянтом не було надано доказів сплати податкового боргу, а вжитті податковим органом заходи не призвели до його погашення, а відтак суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомбінат-Тернопіль» - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі № 819/2097/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький