Ухвала суду № 38843033, 10.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/42171/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

секретар судового засідання Волошин В.М.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 10.04.2014 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011

у справі № 2а-13078/10/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства „Київський суднобудівний -

судноремонтний завод"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Київський суднобудівний - судноремонтний завод" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство „Київський суднобудівний - судноремонтний завод") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (правонаступник - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування рішення №0001332305 від 30.03.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2011 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009 та складено акт № 48/23-611/03149949 від 15.03.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001332305 від 30.03.2010, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13585694, 50 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", проведено розрахункових операцій без застосування РРО на загальну суму 2717138, 9 грн.

Позивач у період з 01.10.2006 по 01.11.2008 здійснював діяльність у сфері громадського харчування у приміщенні їдальні за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.

За період з 01.10.2006 по 01.11.2009 позивачем було реалізовано за готівковий розрахунок без застосування РРО та видачі розрахункових документів послуги у сфері громадського харчування на загальну суму 936321, 30 грн.

03.04.2009 позивачем були реалізовані за готівковий розрахунок без застосування РРО та видачі розрахункових документів: квартира за ціною 1556496, 40 грн., гаражний бокс № 42 в підземному гаражі за ціною 224311, 2 грн., які не є продукцією власного виробництва.

Згідно ст. 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно із частиною 7 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до 1, 2, 3 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (ст. 17 зазначеного Закону).

Згідно цього Закону розрахунковий документ визначено як документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

За змістом п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, позивачем було реалізовано продукції не власного виробництва на загальну суму 1780817, 60 грн., до складу основних фондів вищезгадані квартира та гаражний бокс не відносились.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" мало місце 04.04.2008.

Адміністративно-господарські санкції, зокрема штраф, передбачений ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є конфіскаційними, оскільки направлені на вилучення державою у суб'єкта підприємницької діяльності основних чи оборотних фондів, іншого майна, тому в силу вимог ст. 41 Конституції України їх застосування можливе лише за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 250 ГК адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем було порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011 у справі № 2а-13078/10/2670 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011 у справі № 2а-13078/10/2670 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Г.К. Голубєва Н.Є. Маринчак