Ухвала суду № 3883768, 25.05.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року № 22а-7067/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ-Телеком» на постанову господарського суду Львівської обл. від 22.02.2008р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ-Телеком» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток і податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

04.04.2006р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «КТ-Телеком» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією /ДПІ/ у Личаківському районі м.Львова  податкові повідомлення-рішення № 0000992310/0/5523 від 17.03.2006р. та № 0000982310/0/5532 від 17.03.2006р., судові витрати по справі покласти на відповідача (Т.1, а.с.6-9).

Під час розгляду справи позивачем були подані уточнення до заявлених позовних вимог, в яких останній просив, у кінцевому варіанті, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0000982310/0/5532 від 17.03.2006р. у зв'язку із сплатою податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій у спосіб, встановлений чинним законодавством України (Т.2, а.с.12-13, 24).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 22.02.2008р. заявлений позов задоволено частково; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова № 0000992310/0/5533 від 17.03.2006р. повністю та № 0000982310/0/5532 від 17.03.2006р. частково - в частині стягнення 87363 грн., з яких 53367 грн. за основним платежем та 34002 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 0,17 грн. сплаченого державного мита (Т.2, а.с.42-56).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив позивач ТзОВ «КТ-Телеком», який покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду скасувати та провадження у справі закрити (Т.2, а.с.60-61).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не врахована наявність ухвали господарського суду Львівської обл. від 23.10.2007р., згідно якої порушено провадження у справі № 29/163 про банкрутство позивача. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено особливий порядок задоволення майнових вимог, що не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку, оскільки ст.12 цього Закону передбачено введення мораторію одночасно з порушенням провадження у справі.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарським кодексом України, вказаний Закон слід вважати спеціальним актом, норми якого мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.

Окрім цього, в преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що норми цього Закону не регулюють питання погашення податкових зобов'язань щодо суб'єктів, до яких застосовуються процедури банкрутства, тому розглядувану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 10.02.2006р.-02.03.2006р. відповідачем ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «КТ-Телеком» за період з 01.04.2004р. по 31.12.2005р., по результатам якої складено Акт перевірки № 37/23-0/32408888 від 10.03.2006р. (Т.2, а.с.10-32).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1427847 грн.; а також вимог пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість /ПДВ/ на суму 42690 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

* № 0000982310/0/5532 від 17.03.2006р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2829827 грн., з яких 1427847 грн. за основним платежем та 1401980 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

* № 0000992310/0/5523 від 17.03.2006р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 59835 грн., з яких 42690 грн. за основним платежем та 17145 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.33, 34).

Як слідує із поданої апеляційної скарги, апелянт, не оскаржуючи по суті правильності прийнятого по справі судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, покликається на наявність порушеної стосовно ТзОВ «КТ-Телеком» справи про банкрутство, що засвідчується ухвалою господарського суду Львівської обл. від 23.10.2007р., у зв'язку з чим наведений спір не повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст.12  Закону , яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), стосуються вимог, зобов'язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у ст.1 Закону.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Податкові повідомлення-рішення № 0000992310/0/5523 від 17.03.2006р. та № 0000982310/0/5532 від 17.03.2006р.  були прийняті   ДПІ у Личаківському районі м.Львова  на підставі перевірки № 37/23-0/32408888 від 10.03.2006р.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з ухвалою господарського суду Львівської обл. від 23.10.2007р.  було порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «КТ-Телеком» і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Підпунктом 5.2.1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та п.4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього пункту.

При цьому відповідно до пп.5.3.1 цього Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.«а»-«в» пп.4.2.2 цього Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (пп.5.2.2 цього Закону).

Заява, подана протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Підпунктом 5.2.4 цього Закону встановлено, що процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого пп. 5.2.2 дня подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, у випадку апеляційного узгодження платником податків податкового зобов'язання з дотриманням строків подання скарги (позову) про оскарження рішення податкового органу, установлених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», сума такого зобов'язання вважається неузгодженою, не підлягає сплаті до бюджету.

Відповідно до частини третьої преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» він не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п.7.8 ст.7 вищезазначеного Закону з моменту прийняття ухвали судом (господарським судом) про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду (господарського суду), визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм цього Закону.

Таким чином, оскільки предметом розглядуваного спору є правомірність винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень та нарахування суми податкових зобов'язань, визначені контролюючим органом суми податкових зобов'язань на час порушення провадження у справі про банкрутство платника податків були неузгодженими і не підлягали сплаті до бюджету, тому розглядуваний спір не повинен вирішуватися в справі про банкрутство згідно норм ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а підлягає вирішенню в порядку КАС України.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ-Телеком» на постанову господарського суду Львівської обл. від 22.02.2008р. у справі № 5/628-25/117/5015 залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб