Рішення № 38833414, 21.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/25/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 Справа № 908/976/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора", (юридична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, буд. 196; поштова адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Комунарівська, буд. 58/18)

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ", (70002, м. Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області, вул. Пушкіна, буд. 13-А)

про стягнення 148221,88 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 180 від 19.04.2013 р., 9027,32 грн. пені, 2816,22 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 2083,23 грн. 3 % річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Трофименко Т.М., довіреність № 01-БА-01/04-14 від 07.04.2014 р.;

Від відповідача - Кіргож Т.П., довіреність б/н 12.022013р.

25.03.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора", м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ", м.Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області про стягнення 148221,88 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 180 від 19.04.2013 р., 9027,32 грн. пені 2816,22 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 2083,23 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 25.03.2014 р. порушено провадження у справі № 908/976/14, справі присвоєно номер провадження 4/25/14, судове засідання призначено на 16.04.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. У зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи, на підставі ст. 77 ГППК України, відкладався до 21.05.2014 р.

В судовому засіданні 21.05.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України і полягають в наступному. 19.04.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 180, відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати товар, який зазначений у п.1.2. Договору у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар і сплатити за нього грошову суму в порядку, які зазначені в договорі. Згідно п. 1.2 договору товар, що є предметом договору, поставляється Покупцю партіями. Щодо кожної партії товару сторони узгоджують його найменування, кількість і ціну. Кількість партій товару (кількість товару) за цим договором сторонами на момент його підписання чітко не визначається і не обмежується, а визначаються потребою Покупця і можливістю Продавця. Сума Договору складається з загальної суми всіх видаткових накладних, виданих Продавцем Покупцю у 2013 році. Найменування товару, його кількість і ціна щодо партії товару є узгодженою зі сторони Продавця з складання ним на ім'я Покупця рахунку на сплату вартості товару, а зі сторони Замовника - з дня складання ним платіжного доручення на сплату рахунку продавця на всю суму або його частину або з дня :оформлення Покупцем довіреності та видаткової накладної на отримання від Покупця уповноваженою на це особою товару, в залежності від того, яка з подій відбулася раніше: оплата (часткова оплата) рахунку Продавця або отримання (часткове отримання) товару за таким рахунком Продавця. Згідно п. 2.2. договору, товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем у кількості згідно накладної, по якій Продавець передає товар, а Покупець Приймає його. Відповідно до п. 2.5. Договору, строк поставки товару з дня отримання оплати обговорюється окремо по кожній поставці. Продавець залишає за собою право передати товар Покупцю і без отримання оплати за нього на момент передачі товару. У такому випадку, якщо Покупець отримує товар, то вважається, що сторони узгодили між собою, що отриманий і несплачений товар продано Покупцю на умовах товарного кредиту за наступними умовами:- остаточний розрахунок в строк до 01.10.2013р.;- ставка товарного кредиту 0,1%; - нарахування та сплата відсотків за товарний кредит здійснюється після останнього платежу за товар за даним договором. На виконання умов договору, позивач здійснив поставку товару на користь Відповідача на загальну суму 148 221,88 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей. На час подання позовної заяви відповідачем оплата товару не здійснена. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 148221,88 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 180 від 19.04.2013 р., 9027,32 грн. пені, 2816,22 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 2083,23 грн. 3 % річних.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 148221,88 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 180 від 19.04.2013 р., 9027,32 грн. пені 2816,22 грн. інфляційного нарахування на суму боргу та 2083,23 грн. 3 % річних визнав в повному обсязі, про що повідомив у відзиві на позовну заяву та заявив в судовому засіданні 21.05.2014р. Крім того, надав клопотання, яким просить відстрочити виконання рішення суду до кінця жовтня 2014р.

Позивач проти клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду по даній справі до кінця жовтня 2014р. заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Флора" (позивачем у справі) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Вільнянськ" (відповідачем у справі) був укладений Договір купівлі-продажу № 180 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати товар, який зазначений у п.1.2. Договору у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар і сплатити за нього грошову суму в порядку, які зазначені в договорі.

Згідно п. 1.2 договору товар, що є предметом договору, поставляється Покупцю партіями. Щодо кожної партії товару сторони узгоджують його найменування, кількість і ціну. Кількість партій товару (кількість товару) за цим договором сторонами на момент його підписання чітко не визначається і не обмежується, а визначаються потребою Покупця і можливістю Продавця. Сума Договору складається з загальної суми всіх видаткових накладних, виданих Продавцем Покупцю у 2013 році. Найменування товару, його кількість і ціна щодо партії товару є узгодженою зі сторони Продавця з складання ним на ім'я Покупця рахунку на сплату вартості товару, а зі сторони Замовника - з дня складання ним платіжного доручення на сплату рахунку продавця на всю суму або його частину або з дня :оформлення Покупцем довіреності та видаткової накладної на отримання від Покупця уповноваженою на це особою товару, в залежності від того, яка з подій відбулася раніше: оплата (часткова оплата) рахунку Продавця або отримання (часткове отримання) товару за таким рахунком Продавця.

Згідно п. 2.2. договору, товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем у кількості згідно накладної, по якій Продавець передає товар, а Покупець Приймає його.

Відповідно до п. 2.5. Договору, строк поставки товару з дня отримання оплати обговорюється окремо по кожній поставці. Продавець залишає за собою право передати товар Покупцю і без отримання оплати за нього на момент передачі товару. У такому випадку, якщо Покупець отримує товар, то вважається, що сторони узгодили між собою, що отриманий і несплачений товар продано Покупцю на умовах товарного кредиту за наступними умовами:- остаточний розрахунок в строк до 01.10.2013р.;- ставка товарного кредиту 0,1%; - нарахування та сплата відсотків за товарний кредит здійснюється після останнього платежу за товар за даним договором.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору купівлі-продажу № 180 від 19.04.2013р. позивачем поставлено відповідачу товар, передбачений умовами договору, що підтверджується видатковими накладними за цей період, а саме:

- видаткова накладна № РН-0000811 від 20.04.2013р., на суму 84 963,04 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000860 від 23.04.2013р., на суму 4 562,04 грн.;

- видаткова накладна № РН-0001301 від 24.05.2013р., на суму 36000,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0001513 від 12.06.2013р., на суму 22696,80 грн.;

а всього на загальну суму 469446,70 грн., а також довіреностями на отримання цінностей № 9 від 19.04.2013 р., №10 від 23.04.2013р., № 15 від 24.05.2013р., № 20 від 12.06.201Зр.

Вище зазначені видаткові накладні за спірний період підписані уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплені відбитками печаток підприємств.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору № 180 від 19.04.2013р. доведений відповідними видатковими накладними та довіреностями, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи скріплені печатками сторін на вказаних видаткових накладних. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату поставленого товару на загальну суму 148221,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, оплату товару, отриманого за вказаними рахунками, відповідачем не здійснено.

Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору купівлі-продажу № 180 від 19.04.2013р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 6.1 сторони визнали, що Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх фінансових зобов'язань.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Таким чином, факт наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Флора" за поставлений товар за Договором купівлі-продажу № 180 від 19.04.2013р. у розмірі 148221,88 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Відповідач позовні вимоги про стягнення 148221,88 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 180 від 19.04.2013 р., визнав, про що подав відповідний відзив та заявив в судовому засіданні 21.05.2014р.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що уразі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе прийняти визнання відповідачем позову, у зв'язку з чим прийняти рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора" 148221,88 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 180 від 19.04.2013 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.4 Договору, який передбачає, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати згідно Договору Покупець сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі 25% від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості..

За невиконання грошових зобов'язання за Договором № 180 від 19.04.2013р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 9027,32 грн., яка розрахована за період з 01.10.2013р. по 20.03.2014р.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 180 від 19.04.2013р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 2816,22 грн., а сума 3 % річних, згідно розрахунку позивача, становить 2083,23 грн. Розрахунок 3 % річних судом перевірений та визнаний таким, що виконані вірно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню - в сумі 2083,23 грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 180 від 19.04.2013р. є обґрунтованою, але розрахунок інфляційних витрвт позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягають інфляційні нарахування в розмірі 2836,74грн. Однак, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 180 від 19.04.2013р. заявлено до стягнення 2816,22 грн. втрат від інфляції грошових коштів, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Дослідивши матеріали даної справи, розглянувши клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення суду по справі №908/976/14 до кінця жовтня 2014р., заслухавши думку представника позивача з цього приводу, суд відхиляє клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду по справі № 908/976/14, оскільки несприятливі погодні умови, тяжке фінансове становище та відсутність грошових коштів, на яке посилається відповідач, не є тією виключною обставиною у спірних правовідносинах, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Нормами Закону України «Про підприємництво» закріплено, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Інші відповідні документи і докази в обґрунтування того, що фінансові можливості відповідача унеможливлюють виконання судове рішення одночасно і в повному обсязі, відповідачем не надані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 44, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора", м. Запоріжжя до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ", м. Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ", (70002, м. Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області, вул. Пушкіна, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 00428471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора", (юридична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, буд. 196; поштова адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Комунарівська, буд. 58/18, код ЄДРПОУ 25223362) 148 221 (сто сорок вісім тисяч двісті двадцять одну) грн. 88 коп. основного боргу, 9027 (дев'ять тисяч двадцять сім) грн. 32 коп. пені, 2816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 22 коп. інфляційного нарахування, 2083 (дві тисячі вісімдесят три) грн. 23 коп. 3 % річних та 3 242 (три тисячі двісті сорок дві) грн. 97 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "23" травня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.