Ухвала суду № 38831218, 19.05.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19.05.2014 місто Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с.Федорівка Врадіївського району

Миколаївської області,

мешканця

АДРЕСА_1 ,

громадянина України, раніше судимого:

05 червня 2008 року Миколаївським районним судом

за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ст.70 КК України до позбавлення

волі строком на 4 роки, судимість не погашена, -

засуджено за ч.1 ст. 152 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, за ч.2 ст. 186 КК України - до позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування щодо ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Строк відбування покарання щодо ОСОБА_6 постановлено судом розпочати обчислювати з 23 березня 2012 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили судом залишено попередній взяття під варту.

Вирішено судом і питання щодо речових доказів у справі та судових витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 22 березня 2012 року, приблизно о 19-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , належного потерпілій ОСОБА_7 , скориставшись безпорадним станом останньої через її похилий вік, схопив потерпілу за шию, повалив на ліжко та застосувавши фізичне насильство вступив з нею у статеві зносини.

Після цього ОСОБА_6 , застосувавши щодо потерпілої ОСОБА_7 насильство, яке не є небезпечним для її життя та здоров`я, відкрито викрав у неї гроші в сумі 1250 грн.

У апеляції засуджений ОСОБА_6 порушує питання про скасування вказаного судового рішення та направлення кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування, посилаючись на те, що як органом досудового слідства так і судом першої інстанції допущені у справі істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, висновки суду, викладені у вироку не відповідальність фактичним обставинам справи, вимогам закону, вважає, що його засуджено безпідставно.

У запереченні на апеляцію прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, посилаючись на те, що судове рішення законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляцію, промову прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали кримінальної справи, доводи, викладені у апеляції, запереченні на апеляцію, апеляційний суд, провівши судові дебати, надавши засудженому останнє слово вважає, що апеляція не підлягає до задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 365 КПК України 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Винність ОСОБА_6 у вчиненні ним суспільно небезпечних діянь за які його засуджено, при обставинах, викладених у вироку повністю доведена зібраними у справі та перевіреними судом в судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_7 з яких убачається, що саме засуджений ОСОБА_6 22 березня 2012 року, приблизно о 19-ій годині, знаходячись в приміщенні її будинку АДРЕСА_2 зґвалтував її, а потім, застосувавши щодо неї фізичне насильство відкрито викрав у неї 1250 грн. (а.с.,а.с. 64-67, Т.1; 184,Т.2).

З показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 убачається, що 22 березня 2012 року ввечері в будинок АДРЕСА_3 прийшов ОСОБА_6 та просив продати йому мобільний телефон.

ОСОБА_9 запропонувала йому купити мобільний телефон марки «SAMSUNG» білого кольору за 500 грн.

ОСОБА_6 спочатку передав їй за телефон купюру номіналом 500 грн., а потім передумав і забравши цю купюру, передав їй п`ять купюр номіналом по 100 грн. кожна (а.с.,а.с. 91, 97, Т.1; 182-183,Т.2).

З перевірених судом в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 убачається, що 22 березня 2012 року пізно ввечері ОСОБА_6 повернувся на територію пилорами Нікос по вул.Першотравнева в с. Красна Тячівського району з мобільним телефоном марки «SAMSUNG» білого кольору.

При цьому пояснив їм, що телефон купив за 300 грн., але де взяв гроші на його придбання не повідомив (а.с.,а.с. 97-98, 100-101;187 Т.2).

З показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та ОСОБА_14 убачається, що вони входили до слідчо-оперативної групи, яка 23 березня 2012 року виїжджала на місце вчинення злочинів в будинку АДРЕСА_2 .

При цьому за допомогою потерпілої ОСОБА_7 вони відшуковували в приміщенні будинку сліди, зокрема, відбитків пальців рук тощо, які ОСОБА_13 вилучав з місця події.

Оперативним шляхом ними було встановлено, що 22 березня 2012 року в будинок потерпілої ОСОБА_7 заходив ОСОБА_6 , який проживав на території пилорами в с. Красна Тячівського району.

Після затримання ОСОБА_6 відразу визнав ті обставини, що зґвалтував потерпілу ОСОБА_7 та викрав у неї гроші (а.с.,а.с. 184-186, Т.2).

З показань свідка ОСОБА_15 видно, що 23 березня 2012 року його було залучено працівниками міліції в якості понятого при проведенні огляду місця події будинку АДРЕСА_2 .

При огляді місця події працівниками міліції були виявлені та вилучені сліди пальців рук (а.с.186,Т.2).

Згідно протоколу огляду місця події від 23 березня 2012 року убачається, що з місця події - будинку АДРЕСА_2 працівниками міліції вилучено сліди пальців рук три сліди з зовнішньої сторони полотна вхідних дверей будинку та два з тильної сторони полотна дверей в кімнаті будинку (а.с.,а.с. 5-10, Т.1).

Згідно протоколів огляду місця події від 23 березня 2012 року убачається, що у будинку, який знаходиться на території пилорами в с. Красна Тячівського району, де проживав ОСОБА_6 працівниками міліції виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SAMSUNG» та гроші (а.с., а.с. 12-15, 16, Т.1).

Згідно висновку судово дактилоскопічної експертизи за № 30 від 10 квітня 2012 року сліди долоні та пальців рук (руки), відкопійовані на відрізки прозорої липкої стрічки №№ 1,2,3,4,5, вилучені при огляді місця події будинку АДРЕСА_2 придатні для ідентифікації.

Сліди пальців рук, відкопійовані на відрізки стрічок №№ 4,5 залишені вказівним, середнім пальцями та мізинцем правої руки ОСОБА_6 (а.с.,а.с. 148-159, Т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 214 від 23 березня 27 квітня 2012 року при судово-медичному освідуванні потерпілої ОСОБА_16 , 1930 року народження виявлено тілесні ушкодження у вигляді множинних синців обличчя, що зливаючись займають майже всю площу обличчя, розрив задньої шийки входу в статеві органи, крововилив піхви зліва та глибока садина задньої стінки піхви.

Тілесні ушкодження, зокрема, множинні синці обличчя могли виникнути від дії тупих твердих предметів, від ударів руками та здавлення обличчя пальцями рук.

Ушкодження в області статевих органів спричинені потерпілій в результаті насильницького введення в статеві органи предмету, яким міг бути напружений статевий орган і характерні для здійснення з нею статевого акту.

Вказані тілесні ушкодження відповідають строку події 22 березня 2012 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (а.с.,а.с. 124-125,Т.1).

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_6 у вчиненні ним суспільно небезпечних діянь за які його засуджено та правильністю їх кваліфікації за ч.1 ст.152 КК України, як зґвалтування та за ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчинений повторно.

При призначенні покарання щодо ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу та обставини справи, що обтяжують покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, суд виходив з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин їх вчинення.

Досліджуючи дані про особу винного, суд належним чином з`ясував його вік, поведінку до вчинення злочинів, його минуле й призначив покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому судом обґрунтовано враховано й ту обставину, що ОСОБА_6 раніше судився за вчинення ним аналогічних умисних корисливих злочинів. після звільнення з місць позбавлення волі належних висновків не зробив і при незнятій і непогашеній судимості вчинив нові умисні злочини, у тому числі тяжкий корисливий злочин.

Враховано судом і ту обставину, що злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ОСОБА_6 вчинено щодо потерпілої ОСОБА_7 , якій виповнилося 82 роки.

Посилання ОСОБА_6 у апеляції на те, що висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону, його засуджено безпідставно не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовані наведеними доказами, яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 67 КПК України 1960 року.

Його посилання на те, що докази, покладені в основу вироку, добуті під час проведення досудового слідства шляхом здійснення незаконних методів слідства, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовані, зокрема, постановою прокурора прокуратури Тячівського району від 20 липня 2012 року «Про відмову в порушені кримінальної справи щодо працівників Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_12 , ОСОБА_17 » (а.с.,а.с. 219-220,Т.1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 213 від 23 березня 2012 року під час медичного освідування ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень у нього не виявлено (а.с. 126,Т.1).

Твердження ОСОБА_6 про те, що в основу судового рішення щодо нього покладено його показання, дані ним під час провадження у справі досудового слідства у яких він обмовив себе у вчиненні злочинів за які його засуджено, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовані мотивувальною частиною вироку, з якої убачається, що суд обґрунтував свій висновок щодо винності ОСОБА_6 показаннями потерпілої ОСОБА_7 , з яких убачається, що саме ОСОБА_6 22 березня 2012 року зґвалтував її та відкрито викрав належні їй гроші, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 .

Його посилання на те, що сліди пальців рук він міг залишити в приміщенні будинку потерпілої ОСОБА_7 , оскільки напередодні проведення огляду місця події, працівники міліції приводили його в будинок ОСОБА_7 , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовані показаннями потерпілої ОСОБА_7 з яких убачається, що вона бачила ОСОБА_6 лише 22 березня 2012 року, тобто у день вчинення ним злочинів щодо неї і два рози бачила його в судовому засіданні під час розгляду справи в суді. ОСОБА_6 до неї додому працівники міліції для впізнання не проводили (а.с.184 Т.2).

Вказані обставини стверджені і показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Посилання ОСОБА_6 на те, що наявність у нього купюри номіналом 500 грн. не може свідчити про те, що злочин проти потерпілої ОСОБА_7 вчинено саме ним, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовані сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_7 з яких убачається, що ОСОБА_6 відкрито заволодів її грошима у сумі 1250 грн. серед яких була купюра номіналом 500 грн., і кілька купюр номіналом по 100 грн., а інші дрібні.

З показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 видно, що ОСОБА_6 спочатку мав намір розрахуватися за придбаний мобільний телефон купюрою номіналом 500 грн., а потім передумав і дав всі купюри номіналом по 100 грн. кожна.

З показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 видно, що своїх таких грошей ОСОБА_6 не мав, і вони здивувалися, коли він показав їм куплений телефон. На запитання де взяв гроші на придбання телефону, - ОСОБА_6 відповіді не дав.

Посилання ОСОБА_6 на те, що його не ознайомлено з матеріалами справи, протоколом судового засідання спростовані протоколом про пред`явлення обвинуваченому і його захиснику матеріалів від 27 квітня 2012 року розпискою ОСОБА_6 від 10 лютого 2014 року (а.с.,а.с. 174-175,Т.1; 230,Т.2).

Будь-яких зауважень, зокрема, щодо протоколу судового засідання ОСОБА_6 не надав.

Не заявлено ОСОБА_6 клопотань з цього приводу і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене підстав для зміни чи скасування судового рішення щодо ОСОБА_6 апеляційний суд не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 08 листопада 2013 року щодо ОСОБА_6 без зміни.

Судді: