Ухвала суду № 38828179, 20.05.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Чейпеш С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тячівського районного суду від 5 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5, який при житті зробив розпорядження і на випадок смерті все своє майно заповів у рівній долі позивачу ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Спадщину за батьком він прийняв шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса 10.02.2006 року.

Вказував, що батькові на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1.

Даний будинок відповідач самовільно зруйнував, чим заподіяв позивачу матеріальну шкоду, у розмірі половини вартості будинку (38905 грн.).

Також при житті батька позивач завіз в його дворогосподарство 100 листів шиферу (вартість яких на даний час складає 5500 грн.). Даний шифер відповідач використав для своїх потреб, чим завдав позивачу шкоду на суму 5500 грн.

Посилаючись на дані обставини просив стягнути з відповідача вартість половини зруйнованого будинку в сумі 38905 грн. та зобов'язати відповідача повернути йому 100 листів шиферу або стягнути їх вартість в розмірі 5500 грн.

Рішенням Тячівського районного суду від 5 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення його позову.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу в якому просить апеляцію відхилити, а рішення суду, яке на його думку є законним та обґрунтованим, залишити без змін.

Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_7, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_5.

При житті ОСОБА_5 зробив розпорядження і на випадок смерті все своє майно заповів у рівній долі позивачу ОСОБА_3 та ОСОБА_4

10.02.2006 року позивач разом із ОСОБА_4 подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини за покійним батьком.

З довідки Кривської сільської ради від 01.06.2012 року видно, що згідно погосподарської книги сільської ради за особовим рахунком НОМЕР_1 рахується домогосподарство АДРЕСА_1, яке належало покійному ОСОБА_5 (а.с. 50).

Довідкою цієї ж ради від 03.03.2008 року стверджено, що померлі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 проживали у буд. АДРЕСА_1. За цією ж адресою в окремому будинку проживав їх син ОСОБА_4 (відповідач), який вів окреме господарство (а.с. 41).

Актом обстеження домогосподарства АДРЕСА_1, складеним 15.06.2012 року комісією сільської ради, встановлено, що станом на момент проведення обстеження житловий будинок, який належав покійному ОСОБА_5 - зруйновано.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.05.2012 року видно, що згідно відповіді директора ТРПТІ № 09/165 від 20.03.2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 - не зареєстровано. При цьому згідно пояснень завідуючої Тячівської держнотконтори позивачеві ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не видавалося свідоцтво про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 16.05.2012 року встановлено що на двоврогосподарстві відповідача перед житловим будинком знаходиться старий частково зруйнований будинок, який не експлуатується.

Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що існували два будинки під одним АДРЕСА_1. Відповідач визнав, що демонтував старий, трухлявий, аварійний батьківський будинок, який ніс певну загрозу йому та його рідним. Дану обставину підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, який, як представник архітектури, в 2011 та 2012 роках оглядав знесений житловий будинок і дійшов висновку необхідності його демонтажу (а.с. 17, 31, 59-60).

Згідно рішення виконкому Кривської сільської ради від 15.06.2006 року, право власності по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1, оформлено за відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (а.с. 43).

При цьому відповідач ОСОБА_4 значиться зареєстрованим і проживає за вказаною адресою, що підтверджується довідкою ГУ ДМС від 03.08.2013 року № 2109 (а.с. 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення вимог процесуального законодавства позивач не довів обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог, не надав суду жодних належних та допустимих доказів про те, що спадковий будинок АДРЕСА_1 був в нормальному стані та його вартість становила 77810 грн., а відповідач незаконно зніс будинок і своїми винними діями заподіяв позивачу матеріальну шкоду.

Крім цього, позивач належними доказами не довів, що придбаний ним у 1980 році шифер відповідач використав для своїх потреб і має зобов'язання в даний час повернути шифер або відшкодувати позивачу його вартість.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильним.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Тячівського районного суду від 5 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: