Ухвала суду № 38831266, 15.05.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15.05.2014 місто Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі :

головуючого - судді Машкаринця М.М.,

суддів Симаченко Л.І.,Гошовського Г.М.,

за участю прокурора Дьоміної І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підсудного ОСОБА_1 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою,

неодруженого, непрацюючого, раніше судимого,

громадянина України,-

засуджено за ч.1 ст. 190 КК України до обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано щодо ОСОБА_1 невідбуте покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 12 січня 2012 року і остаточно призначено щодо нього покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

Речові докази у справі, - мобільний телефон марки «Нокіа 6303»,- постановлено передати за належністю потерпілій ОСОБА_2, а форматний СД - RW диск, ємністю 700 марки «VIDEX» - залишити у матеріалах справи.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10868 грн. на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 489 грн. 70 коп. судових витрат.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили судом залишено попередній - підписку про невиїзд.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у другій половині квітня 2012 року в приміщенні кафе-готелю «Мукачево»на вул. Стуса, 3 м.Мукачиво, діючи умисно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою шахрайського заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_2, а також шляхом її обману під приводом тимчасового користування, незаконно заволодів її золотим ланцюжком 585 проби, бувшим в користуванні, вагою 11 грам, вартість якого згідно висновку експерта за № 337 від 21.09.2012 року становить 4598 гривень 00 копійок та золотим кулоном у вигляді хрестика з розп'яттям 585 проби, бувшим у користуванні, вагою 15 грам, вартість якого згідно вище вказаного висновку експерта становить 6270 гривень 00 копійок, які в дійсності наміру повернути потерпілій ОСОБА_2 не мав, а привласнив їх та розпорядився на власний розсуд, в результаті чого своїми діями завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму 10868 гривень.

У апеляціях:

- прокурор порушує питання про скасування судового рішення в частині призначеного покарання щодо ОСОБА_1, посилаючись на його м'якість;

- підсудний ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку та направлення справи прокурору м.Мукачево для організації проведення додаткового розслідування. Посилається на те, що органом досудового слідства допущені у справі неповнота, неправильність.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 просить залишити вирок без змін, а його апеляцію - без задоволення. Посилається на те, що судове рішення у справі є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали кримінальної справи, доводи, викладені в апеляціях, у заперечені, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина обвинувального вироку має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням, зокрема, часу, способу вчинення злочину.

Оскаржене судове рішення цим вимогам кримінально - процесуального закону не відповідає.

Так, з диспозиції статті 190 КК України убачається, що об'єктивна сторона вказаного суспільно небезпечного діяння полягає у заволодінні чужим майном шляхом обману або зловживання довірою.

Тобто матеріальний закон передбачає дві форми способу вчинення вказаного протиправного діяння, які суд зобов'язаний встановити та належним чином обґрунтувати в судовому рішенні.

Стверджуючи в оскарженому вироку ту обставину, що ОСОБА_1 заволодів майном потерпілої ОСОБА_2 шляхом обману та зловживаючи її довірою, суд не встановив фактичних обставин справи.

На порушення вимог ст. 334 КПК України 1960 року судом не встановлено часу вчинення злочину.

Стверджуючи у вступній частині судового рішення про те, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, у тому числі і за вчинення ним злочинів проти власності, судимості щодо нього у передбаченому законом порядку не зняті, не погашені, - у мотивувальній його частині суд без належного вмотивування зазначає про те, що дії винного слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України.

Всупереч вимогам ст.ст. 74, 300 КПК України 1960 року судом першої інстанції не перевірені показання підсудного ОСОБА_1 про те, що ланцюжок ним здано в ломбард, не допитано особу, яка прийняла ланцюжок в ломбарді тощо.

Відповідно до вимог ст.ст. 367, 368, 370, 374 КПК України 1960 року підставами до скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному судді є, зокрема, однобічністю або неповнота судового слідства, допущені судом першої інстанції істотні порушення кримінального-процесуального закону.

Однобічним або неповним визнається судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися невстановленими або недослідженими такі обставини, з'ясування яких має мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суді першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.

Підсудний ОСОБА_1 в судове засідання суду апеляційної інстанції на 19 грудня 2013 року, 29 січня 2014 року, 13 лютого 2014 року, 26 лютого 2014, 20 березня 2014 року, 15 травня 2014 року не зявився незважаючи на ту обставину, що повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Належним чином завірених документів з медичних установ про його захворювання суду не надав.

Ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 13 лютого 2014 року, 20 березня 2014 року про привід підсудного ОСОБА_1 в судове засідання суду апеляційної інстанції залишилися Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області не виконаними.

З урахуванням наведеного, оскаржене судове рішення підлягає до безумовного скасування, а справа - направленню на новий судовий розгляд при якому суду необхідно усунути наведені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, дати належну оцінку зібраним і дослідженим доказам у їх сукупності та ухвалити належне рішення.

Якщо при новому розгляді справи буде доведено, що ОСОБА_1 скоєно більш тяжкий злочин ніж це зазначено у пред'явленому йому обвинуваченні, призначене щодо нього покарання слід визнати занадто м'яким.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляції прокурора, підсудного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі зі стадії судового розгляду.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Судді: