Ухвала суду № 38820591, 15.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року м. Київ К/800/15466/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чумаченко Т.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року

у справі № 812/10282/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Регенерат»

до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Регенерат» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Відділення ФСС) про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2014, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.10.2013 №127/04-09-3254 у частині повернення Приватним акціонерним товариством «Регенерат» неправомірно витрачених страхових коштів за період після 01.11.2011 у сумі 1 370,14 грн. та застосування штрафу у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів за період після 01.01.2011 у сумі 685,07 грн.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Відділння ФСС оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення у справі - про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що відповідно до положень чинного законодавства Відділення ФСС не зобов'язане виплачувати допомогу по тимчасовій втраті працездатності за години, які згідно з індивідуальним графіком роботи переходили з останньої доби непрацездатності в наступну, тобто у добу відновлення працездатності.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову документальну перевірку щодо використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ПАТ «Регенерат» за період з 01.04.2011 по 30.06.2013, за результатами якої 25.09.2013 складено акт №04-12-181.

Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення пунктів 14, 15, 16 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок №1266).

Такого висновку відповідач дійшов, оскільки установлено, що згідно з табелями виходів за квітень 2011 - червень 2013 року та листками непрацездатності працівників ПАТ «Регенерат», останній день хвороби яких припадав на початок зміни, яка закінчувалась у день, який визначено у листках непрацездатності як день «стати до роботи».

Отже, відповідачем не прийнято до заліку витрат ПАТ «Регенерат» в сумі 1 370,14 грн. за години тимчасової непрацездатності за індивідуальними графіками роботи працівників у кількості 12 листків непрацездатності, які переходили з останньої доби непрацездатності в наступну добу.

Рішенням від 01.10.2013 № 127/04-09-3254 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ПАТ «Регенерат» зобов'язано повернути Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у розмірі 1 370,14 грн. та накладено на позивача штрафні санкції у сумі 685,07 грн. (50 % від неправомірно витрачених страхових коштів).

Судами попередніх інстанцій установлено, що на ПАТ «Регенерат» «робоча» доба починається не з 0 годин як календарна, а о 7 годині ранку (з першої зміни). Таким режимом роботи передбачено, що працівники третьої зміни частково працюють у календарній добі, яка є наступною за днем виходу на роботу. Вихід на роботу в середині зміни законодавством не передбачено.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до листа Міністерства праці України від 29.01.2010 № 21/18/99-10 з метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на отримання в повному обсязі допомоги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, потрібно приймати до заліку оплачені за рахунок коштів Фонду години протягом всієї тривалості робочої зміни, яка переходить на іншу добу, якщо на початок зміни застрахована особа була непрацездатною.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у випадках, коли робоча зміна за графіком розпочалася у період тимчасової непрацездатності працівника та переходить на іншу добу, Відділення ФСС повинне оплачувати за свої кошти години протягом всієї тривалості робочої зміни застрахованої особи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з пунктом 1 Порядку №1266 цей Порядок визначає правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1266 у разі коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.

Таким чином, Порядок №1266 визначає саме розміри заробітної плати для здійснення виплат та не містить визначення щодо періодів (частин робочих змін), які повинні оплачуватись застрахованій особі, коли така зміна припадає одразу на дві доби.

У той же час, пунктом 4 Постанови №1266 Міністерству праці та соціальної політики надано право давати роз'яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з правильним висновком судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості оспорюваного рішення Відділення ФСС та наявності підстав для його скасування.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.