Ухвала суду № 38820513, 24.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2014 р. м. Київ К/800/44068/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,при секретарі:Луцак А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року

у справі № 805/2636/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з

обслуговування великих платників податків у

м. Донецьку міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку міжрегіонального Головного управління Міндоходів (надалі також - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року № 0000071510/4106/15-17/1-1-00191129 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 387870 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення від 14 лютого 2013 року № 0000071510/4106/15-17/1-1-00191129 у частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 90 601,33 грн. та застосовування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 45 300,67 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку міжрегіонального Головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року по справі № 805/2636/13-а залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року по справі № 805/2636/13-а залишено без змін.

Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 387 870 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції у сумі 193 935 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті від 18 січня 2013 року № 48/15-17/1-1-00191129 «Про результати камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства ММК ім. Ілліча» з питань достовірності донарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалась в період з 1 вересня 2012 року по 31 жовтня 2012 року», про порушення позивачем вимог пунктів 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) та пункту 20 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25 листопада 2011 року № 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 року № 1342), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, завищено податковий кредит за жовтень 2012 року на 387 870 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 387 870 грн. за жовтень 2012 року та завищення заявленої суми бюджетного відшкодуванню з ПДВ за листопад 2012 року на 387 870 грн.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з порушенням підприємствами-контрагентами порядку заповнення податкової накладної та керуючись приписами статті 201.10 Податкового кодексу України, позивачем було подано до відповідача заяву зі скаргою - додаток 8 до податкової декларації за листопад 2012 року по операціям за жовтень 2012 року.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, проведеною камеральною перевіркою позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок, по декларації за листопад 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 1 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 рок встановлено, що позивачем до додатку 8 до податкової декларації не надано копій товарних чеків або розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копій документів, що підтверджують факт отримання товару/послуг.

Так, згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З наведеної норми слідує, що платник податків при поданні заяви зі скаргою на постачальника зобов'язаний підтвердити на підставі належних документів факт отримання товару або послуг.

Разом з тим, подавши скаргу на постачальника, позивач не виконав обов'язку щодо документального підтвердження факту отримання товарів/послуг, з огляду на те, що згідно доданих рахунків - фактур, які були надані позивачем до декларації, Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» була надана лише згода на оплату коштів, фактичного списання коштів з банківського рахунку позивача та отримання товару позивач в ході судового процесу документально не підтвердив.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про відсутність у позивача права на податковий кредит у сумі 297 268, 89 грн., з огляду на те, що надані позивачем до декларації за листопад 2012 року на підтвердження податкового кредиту по господарським операціям за жовтень 2012 року акцептовані рахунки-фактури не підтверджують факту сплати або постачання товару, що є необхідним відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко