КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2757/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
21 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ДЦ Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 30.10.2013 №0007731530.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено перевірку філії «ДЦ-Львів» ТзОВ «ДЦ-Україна» своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету за результатом якої складено акт від 16.10.2013 №247/1530/35557107 (далі акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що позивачем в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного податкового зобов'язання авансових внесків з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 №0007731530, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в сумі 10 995,64 грн.
З матеріалів справи вбачається, що
платіжним дорученням від 16.01.2013 №101316 позивачем сплачено авансовий внесок в сумі 109 849,0 грн. за січень 2013 року,
платіжним дорученням від 19.02.2013 №106908 позивачем сплачено авансовий внесок в сумі 109 849,0 грн. за лютий 2013 року,
платіжним дорученням від 25.03.2013 №112094 позивачем сплачено авансовий внесок в сумі 99643 грн. за березень 20103 року,
платіжним дорученням від 24.04.2013 №117096 позивачем сплачено авансовий внесок в сумі 99 643,0 грн. за квітень 2013 року,
платіжним дорученням від 27.05.2013 №121379 позивачем сплачено авансовий внесок в сумі 99 643,0 грн. за травень 2013 року,
платіжним дорученням від 25.06.2013 №125778 позивачем сплачено авансовий внесок в сумі 99643 грн. за червень 2013 року,
платіжним дорученням від 26.07.2013 №130833 позивачем сплачено авансовий внесок в сумі 99643 грн. за липень 2013 року.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до пункту 14.1.39. ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 14.1.156. ст. 14 Податкового кодексу України. податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до абз. 2 п. 2 Підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Авансовий внесок з податку на прибуток за січень, лютий 2013 року позивачем сплачено 16.01.2013 та 19.02.2013, тобто у встановлений термін.
В подальшому, позивачем сплачено авансові внески з податку на прибуток за березень - липень 2013 року у встановлений термін.
Зазначені платежі було перераховано позивачем на некоректний рахунок та на підставі заяви позивача від 20.02.2014 податковим органом протягом 21 - 26 лютого 2014 року здійснено зарахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший рахунок.
Податковий кодекс України не містить норм, які встановлюють відповідальність за перерахування грошових коштів на некоректний рахунок податкового органу.
Позивач сплатив податок у відповідний бюджет у встановлений Податковим кодексом України термін,, при цьому Податковий кодекс України не визначає на який рахунок потрібно зараховувати кошти.
Податок фактично надійшов до відповідного бюджету у визначений чинним законодавством строк, а те, що кошти перебували на некоректних бюджетних рахунках, є формальною обставиною та не може бути підставою для висновків про порушення граничних строків сплати податків та застосування штрафних санкцій.
Спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано штраф до Філії «ДЦ-Львів» ТОВ «ДЦ-Україна».
Відповідно до п. 152.4 ст. 152 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
Податковим органом в порушення норм Податкового кодексу України, спірним податковим повідомленням-рішенням нараховано штраф саме Філії «ДЦ-Львів» ТОВ «ДЦ-Україна».
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Личаківському районі м. Львова податкового повідомлення-рішення від 30.10.2013 №0007731530.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
Судове рішення № 38817429, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/2757/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: