Ухвала суду № 38815128, 21.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16013/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання незаконними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування наказів № 194 від 05.08.2013 року та № 204 о/с від 15.08.2013 року, зобов'язання поновити на посаді оперуповноваженого карного розшуку лінійного пункту міліції на станції Ірпінь лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління Південно-Західній залізниці і виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 02 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 16.09.2009 року проходив службу в управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці. З 18.10.2011 року займав посаду оперуповноваженого карного розшуку лінійного пункту міліції на станції Ірпінь лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський управління Південно-Західної залізниці.

Наказом управління від 15.08.2013 року № 204 о/с позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «є» (за порушення дисципліни) на підставі наказу від 05.08.2013 року № 194 о/с за порушення службової дисципліни. З наказом позивач ознайомлений 06.09.2013 року відповідно розписки, що наявна в матеріалах справи.

Як вбачається з наказу від 05.08.2013 року № 194 о/с позивач вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у перешкоді документуванню працівниками міліції протиправних дій, пропонування неправомірної вигоди працівникам міліції, що в свою чергу призвело до відкриття органами прокуратури за цими фактами кримінальних проваджень. Також, позивачем порушенні вимоги ст.ст. 1-3 Закону України «Про міліцію», п.п. 1, 4, 10, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України та наказу МВС України від 22.02.2012 року № 155 «Про затвердження правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ».

Питання, пов'язані із прийняттям громадян на службу в органи внутрішніх справ, проходженням та звільненням із служби регулюються спеціальними законодавчими актами, зокрема, Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української PCP, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення) та Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-IV (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Обов'язки осіб рядового і начальницького складу викладені в статті 7 Дисциплінарного статуту. Так, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові (частина 2 статті 7 Дисциплінарного статуту).

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги статті 14 Дисциплінарного статуту були відповідачем дотримані, про що свідчать матеріали службового розслідування.

Наказом управління № 352 від 01.08.2013 року призначено проведення службового розслідування за фактом втручання лейтенантом міліції ОСОБА_2 в діяльність працівників міліції Макарівського РВ ГУМВС України в Київській області, перешкоджання їм виконувати свої службові обов'язки.

У ході службового розслідування було встановлено, що 31.07.2013 року при проведенні профілактичного відпрацювання с. Лишня Макарівського району Київської області працівниками вказаного районного відділу було виявлено незаконний посів конопель. На момент перевірки на території земельної ділянки знаходилася її власниця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після виявлення працівниками міліції посівів конопель зателефонувала своєму онукові ОСОБА_4 Приблизно о 19.30 до с. Лишня прибув ОСОБА_4 разом із гр. ОСОБА_5 та оперуповноваженим карного розшуку ЛПМ на ст. Ірпінь ЛВ на ст. Київ-Пасажирський управління лейтенантом міліції ОСОБА_2 У подальшому ОСОБА_2 представився працівником міліції та почав погрожувати звільненням працівників слідчо-оперативної групи Макарівського РВ ГУМВС України в Київській області з органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим, працівниками міліції було доставлено ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 до районного відділу з метою опитування з даного приводу.

Відповідно до рапорту начальника відділу кадрового забезпечення управління Губенка В.В., 31.07.2013 року він виїжджав до м. Макарів з метою з'ясування обставин даної справи. Після проведення бесіди з начальником Макарівського РВ ГУМВС України в Київській області полковником міліції Івакіним О.Ю. було встановлено, що ОСОБА_2, представившись оперативним працівником управління карного розшуку міста Києва, перешкоджав працівникам райвідділу в документуванні кримінального правопорушення, погрожуючи працівникам міліції звільненням та на зауваження полковника міліції Івакіна О.Ю. не реагував. Також, на місце події виїжджав начальник ЛВ на ст. Київ-Пасажирський управління полковник міліції Чернушич М.М., який пояснив, що 31.07.2013 року о 02-05 він прибув до міськрайвідділу Макарівського району Київської області і в ході спілкування з начальником Макарівського РВ ГУМВС України в Київській області полковником міліції Івакіним О.Ю. було встановлено, що ОСОБА_2 вів себе некоректно та грубив.

01.08.2013 року прокуратурою Макарівського району Київської області було відкрито кримінальне провадження № 42013100210000069, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України та 02.08.2013 року кримінальне провадження № 42013100210000070, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за фактом зловживання владою або службовим становищем та даванні хабара оперуповноваженим карного розшуку ЛПМ на ст. Ірпінь ЛВ на ст. Київ-Пасажирський управління лейтенантом міліції ОСОБА_2

Вчинення протиправних дії ОСОБА_2 підтверджується рапортами працівників Макарівського РВ, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Таким чином, колегія суддів вважає, що обставини, які встановлені службовим розслідуванням щодо допущення позивачем дисциплінарного проступку, підтверджені належним чином.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає необгрунтованими доводи позивача щодо не відбирання в нього пояснень в ході службового розслідування, оскільки він відмовився від надання таких пояснень про що власноручно зазначив на листку пояснень від 01.08.2013 року.

Також, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що на час накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ позивач мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апелянта необгрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.