Ухвала суду № 38814359, 20.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/469/14-ц 20.05.2014 20.05.2014 20.05.2014

Провадження №22-ц/784/1529/14 Суддя по першій інстанції - Чаус Л.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

20 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Яценко Л.В.,

за участю заявниці ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 квітня 2014 року про відмову у задоволенні заяви про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, ухваленого у справі

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за ? частину господарських будівель та компенсацію витрат на проведення водопроводу,

в с т а н о в и л а :

11 березня 2014 року ОСОБА_3, в порядку передбаченому ст. 373 ЦПК України, звернулася до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 2 липня 2004 року, ухваленого у цій справі за її позовом до ОСОБА_4

Вона посилалась на те, що 1 січня 2006 року боржник помер, а рішення суду залишилось не виконаним, в зв'язку з чим просила змінити порядок виконання рішення, визнавши за нею право власності на ? частку господарських споруд за адресою по АДРЕСА_1

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 квітня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість цієї ухвали, просила її скасувати та постановити нову про задоволення її заяви.

Заслухавши доповідь судді, пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Вказане питання підлягає вирішенню в порядку розділу VI ЦПК України, яким врегульовано розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, які вступили в законну силу і звернуті до примусового виконання.

Із змісту ст. 373 ЦПК вбачається, що суд у виняткових випадках, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою сторони або державного виконавця суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Між тим, зазначене рішення суду на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби не перебуває, докази про пред'явлення виконавчих листів до примусового виконання в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи, у вересні 2003 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошової компенсації за ? частину збудованих господарських будівель та компенсацію витрат на проведення водопроводу за адресою по АДРЕСА_1

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2004 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 2 липня 2004 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5 186 грн. грошової компенсації вартості ? літньої кухні, сараю, вбиральні, які знаходяться за адресою по АДРЕСА_1. Зазначені господарські споруди, що входять до складу незакінченого будівництвом житлового будинку залишені ОСОБА_4 Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про компенсацію витрат на проведення водопроводу. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 51 грн. судових витрат.

22 липня 2004 року ОСОБА_3 подала до суду першої інстанції заяву про видачу виконавчих листів для пред'явлення їх до виконання (а.с. 188).

23 липня 2004 року два виконавчі листи (про стягнення грошової суми та судового збору) направлені на адресу позивачки, що підтверджується супровідними листами та наявної в матеріалах справи копії виконавчого листа (а.с. 186-187, 256).

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час видачі виконавчого документу, він може бути пред'явлений до виконання протягом 3 років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Докази про пред'явлення ОСОБА_3 виконавчих листів до примусового виконання у встановлений законом строк та перебування їх на примусовому виконанні в матеріалах справи відсутні.

Згідно із довідкою відділу Державної виконавчої служби Очаківського міськрайонного управління юстиції від 5 березня 2014 року, виконавчі документи, за якими сторонами були ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на виконання не надходили до 2011 року, а також протягом 2011 -2014 років (а.с. 265).

Враховуючи викладене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: