Рішення № 3880862, 16.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.09 р. Справа № 40/139

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Рожковій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „SDS”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „КомфортАвтоДон”, м. Донецьк

про стягнення 30 773 грн. 07 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Чернишова Т.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „SDS” звернулось до господарського суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „КомфортАвтоДон” про стягнення з останнього основного боргу в сумі 25 170грн. 21 коп., пені в сумі 1 823 грн. 20 коп., трьох процентів річних в сумі 507 грн. 53 коп. та інфляційних в сумі 3 272 грн. 13 коп. згідно договору оренди нежитлового приміщення №281 від 28.01.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом, з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України, створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 28.01.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю „SDS”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „КомфортАвтоДон”, далі Орендар, був укладений договір оренди нежитлового приміщення №281 від 28.01.08р., згідно пункту 1.1 якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 31 кв. м, розташоване за адресою: 83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 28.01.08р., що відповідає п. 3 договору оренди. Майно було передано у строкове платне користування з метою розташування офісу.

Згідно п. 4.1 сторони передбачили строк користування орендарем приміщенням з моменту прийняття орендуємого приміщення по 31.12.08р.

Пунктами 5.1 та 5.2 договору визначено розмір та порядок своєчасного внесення орендної плати, зокрема, орендна плата складає 2 504 грн. 80 коп. та перераховується Орендарем щомісячно на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа кожного місяця.

Докази у справі свідчать про те, що свої зобов’язання за договором Орендар не виконав, і на час використання спірного нежитлового приміщення за ним за період з 20.08.08р. по 20.02.09р. утворився борг з орендної плати в сумі 25 170 грн. 21 коп., який позивач намагається стягнути з відповідача.

Пунктом 9.2 договору встановлений порядок відповідальності за несвоєчасне внесення орендних платежів у вигляді пені за прострочення виконання грошових зобов’язань. Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 1 823 грн. 20 коп. за період прострочення з 20.08.08р. до 24.02.09р.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач намагається стягнути з відповідача інфляційні в сумі 3 272 грн. 13 коп. та три проценти річних в сумі 507 грн. 53 коп. за договором оренди нежитлового приміщення №281 від 28.01.08р. за період з 20.06.2008р. по 20.02.2009р.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Обов’язки щодо своєчасного перерахування орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані. За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з нього боргу з орендної плати в сумі 25 170 грн. 21 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб’єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позов щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 823 грн. 70 коп. за несвоєчасне внесення орендних платежів за період прострочення з 20.08.08р. по 24.02.09р., обґрунтовано та підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат в цій частині позову на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не встановлено договором, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 3 272 грн. 13 коп. та трьох процентів річних в сумі 507 грн. 53 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період прострочення з 20.06.08р. по 20.02.09р. згідно вимог закону, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на позивача згідно частини п’ятої статті 49 ГПК України.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача, присутнього у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини другої та третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч. 6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 33, 36, ч. 3 ст.43, 44, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „SDS” задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КомфортАвтоДон”, 83112, м. Донецьк, вул. Туполєва, буд. 30, кв. 29, р/р 26009198032751 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю ”SDS”, 83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90, ід. код 30600440, р/р 26004051701116 в Приват Банку м. донецька, МФО 335496, борг з орендної плати в сумі 25170 грн. 21 коп., пеню в сумі 1 823 грн. 20 коп., інфляційні в сумі 3 272 грн. 13 коп. та три проценти річних в сумі 507 грн. 53 коп., витрати по державному миту в сумі 307 грн. 73 коп. та забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп., видавши наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Підченко Ю.О.