Ухвала суду № 38794474, 19.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/276/14 Головуючий 1-ї інстанції: Жмуд Н.М.

Справа № 629/2301/13-к

Категорія: ч. 4 ст. 296 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Крамаренко Г.П.

суддів Струка І.Ф., Шевченка Ю.П.

при секретарі Кецик А.Ю.

з участю прокурора Кочетова В.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220380001111 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_1, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

засуджений за ч. 4 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 роки, з покладанням на нього обов'язків відповідно п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 23 червня 2011 року приблизно о 14.30 годині, знаходячись на водоймі поблизу ГБК «Лада» в смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, з незначного приводу, затіяв сварку з ОСОБА_2, який відпочивав спільно зі своїми друзями, та завдав йому удар лобовою частиною голови в область обличчя, а саме в ніс, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді забитої рани носа, яка відноситься за ступенем тяжкості до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Далі ОСОБА_1, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, з незначного приводу, із застосуванням заздалегідь приготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень у вигляді дерев'яної бити, того ж дня 23.06. 2011 року приблизно в 15 годин, знаходячись поблизу ГБК «Лада» в смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, продовжуючи свої злочинні наміри, спрямовані на грубе порушення громадського порядку, вдарив ОСОБА_2 даною битою в область грудної клітки зліва, чим заподіяв тілесне ушкодження у вигляді синця на грудній клітці, яке відноситься за ступенем тяжкості до легкого тілесного ушкодження. Продовжуючи свої злочинні наміри, спрямовані на грубе порушення громадського порядку, перебуваючи біля автомобіля ВАЗ 211140 синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, ОСОБА_1 дерев'яною битою наніс два удари в область лобового скла його автомобіля, чим заподіяв механічні пошкодження у вигляді двох вм'ятин і завдав матеріальну шкоду на суму 669 гривень.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому він вказує, що давно примирився з потерпілим ОСОБА_2, який не має до нього претензій. На думку обвинуваченого досудове і судове слідство було проведено неповно та необ'єктивно, з обвинувальним нахилом. За сутичкою, яка сталася між ним і потерпілим, органом дізнання двічі виносилася ухвала про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України. Вважає, що свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 є товариші потерпілого і щоб не псувати з ним стосунки оговорили його, що він наніс удар ОСОБА_2; той сам лаявся, брав в руки сокиру, кидався на нього, але спіткнувся і впав, розбив ніс об його голову. Крім того, після інциденту між ним і потерпілим, той не пішов відразу до міліції, а сів у свою машину і почав шукати з ним зустрічі, провокував його на конфлікт. Щоб його зупинити, він взяв в багажнику своєї машини частину ломаної лопати і вдарив два рази по лобовому склу автомобіля ОСОБА_2, а потім викинув в сміттєвий контейнер. На думку обвинуваченого є суперечності також і в речових доказах, а саме в биті, яка зі слів ОСОБА_2 була виготовлена із білого дерева, а в суді при огляді речових доказів було пред'явлено предмет, подібний до бити, але чорного кольору, покритий мохом.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого щодо підтримання апеляційної скарги і заперечення прокурора проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та за клопотанням прокурора повторно частково дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В ході судового розгляду з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, суд на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, дійшов обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні хуліганства.

У мотивувальній частині вироку зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального злочину, форми вини і його мотивів; докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Доводи обвинуваченого у суді, що він хуліганство не вчиняв, тілесні ушкодження ОСОБА_2 не наносив, битою того не бив, а з метою самозахисту двічі вдарив держаком від зламаної лопати по склу автомобіля потерпілого, суд визнав необґрунтованими, тому що вони спростовані у судовому засіданні показаннями потерпілого, висновками судово-медичної експертизи, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, фактом вилучення в гаражі, яким користувався обвинувачений, дерев'яної бити, оглянутої в судовому засіданні, та іншими доказами, вказаними у вироку.

Очевидцями хуліганських дій ОСОБА_1 були свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, пояснення яких співпадають з показаннями потерпілого про нахабне поводження обвинуваченого, поєднане з насильством, що спричинило тілесні ушкодження ОСОБА_2, пошкодження його автомобіля, застосування заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень. Хуліганські дії ОСОБА_1 вчинив з незначного приводу на прохання ОСОБА_2 не чіпати його сина, що вказує на мотив явної неповаги до суспільства, зневажливе ставлення обвинуваченого до громадського порядку, свідчить про його особливу зухвалість.

Твердження в скарзі обвинуваченого, що свідки його обмовили, є безпідставними, оскільки показання свідків про вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій об'єктивно підтверджуються висновками судово-медичної експертизи, фактом вилучення дерев'яної бити, та іншими доказами, вказаними у вироку.

Застосування предмета, за свідченнями потерпілого і свідків схожого на биту, підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 412-ЛЗ/11 від 31.08.2011 року, згідно якого у ОСОБА_2 мають місце тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупих твердих предметів, а саме: забита рана носа, синець на грудній клітці, садна на верхніх і нижніх кінцівках. Такими предметами могли бути лобова частина голови, взуті ноги і дерев'яна бита. Малоймовірно виникнення вказаного комплексу тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту (а.с.56-57 т.1).

В ході обшуку в гаражі НОМЕР_2 ГБК «Лада», який належить батькові обвинуваченого, 22.09.2011 року була вилучена дерев'яна бита (а.с.102 т.1), яка за поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_6 схожа на предмет, який використовував ОСОБА_1 при вчиненні хуліганства 23.06.2011 року.

Згідно висновку експерта від 23.09.2011 року вилучена в гаражі НОМЕР_2 ГБК «Лада» бита виготовлена саморобним способом з дерева коричневого кольору, в ударній частині має ряд тріщин, подряпин, вм'ятин (а.с.77-79 т.1). Ілюстрація вказаної бити спростовує твердження в скарзі обвинуваченого, що в суді оглядалася бита чорного кольору, покрита мохом.

В матеріалах справи дійсно є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 1.07.2011 року стосовно ОСОБА_1, оскільки, як вказано в постанові, до Лозівського МВ не надійшов акт судово-медичної експертизи. Вказана постанова 18.07.2011 року в.о. Лозівського міжрайонного прокурора була скасована і стосовно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України. 6.10.2011 року дії ОСОБА_1 були перекваліфіковані з ч.1 ст.296 КК України на ч.4 ст.296 КК України, оскільки він в ході хуліганських дій застосував дерев'яну биту, якою вдарив ОСОБА_2 в область грудної клітки, і бита була вилучена в ході обшуку 22.09.2011 року в гаражі, яким користувався ОСОБА_1

Таким чином доводи скарги ОСОБА_1 про правильність відмови у порушенні кримінальної справи, оскільки хуліганство він не вчиняв, є необґрунтованими і суперечать матеріалам справи.

Суд достовірно встановив фактичні обставини справи і вказав у вироку, що ОСОБА_1 вчинив хуліганство, яке виразилося у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю до потерпілого ОСОБА_2, вчинене із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч.4 ст. 296 КК України є правильною.

Примирення обвинуваченого з потерпілим та відшкодування шкоди не звільняє його від кримінальної відповідальності, оскільки він вчинив тяжкий злочин проти громадського порядку.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував тяжкість злочину, особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно, добровільно відшкодував матеріальні збитки, і прийшов до обґрунтованого висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, ч.2 ст.418, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

Крамаренко Г.П. Струк І.Ф. Шевченко Ю.П.