ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
18 березня 2014 рокусправа № 2а-0870/7248/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі № 2а-0870/7248/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗ Ремпром" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЗ Ремпром" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби від 24 березня 2011 року № 0000422301 та №0000432301. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що винесені відповідачем спірні рішення прийняті без урахувань норм діючого законодавства та на підставі припущень державних службовців, що призвело до неправомірного збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 127729,00 гривень та нарахуванню штрафних санкцій на суму 31932,25 грн., неправомірне збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 102183,00 грн.,нарахуванню штрафних санкцій у розмірі 25545,75 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗ Ремпром" задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекції Запорізької області Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення адміністративного позову. Апелянт зазначає, що при винесення рішення судом не повно досліджено докази та невірно встановлені обставини справи, а саме те, що позивачем здійснювались операції без мети настання реальних наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування шляхом штучного формування податкового кредиту для несплати податку на додану вартість, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
У судовому засіданні Товариство з обмеженою відповідальністю "МЗ Ремпром" проти апеляційної скарги заперечувало, просило рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Відповідач, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЗ Ремпром" є платником податку на додану вартість та платником податку на прибуток на загальних умовах з 19 січня 2010 року. На підставі направлень від 28 січня 2011 року №114, від 10 лютого 2011 року №114/1, посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30 вересня 2009 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складений Акт від 24 лютого 2011 року №208/23/36696112 про порушення норм податкового законодавства. На підставі Акту перевірки від 24 лютого 2011 року №208/23/36696112 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення №0000432301 від 24 березня 2011 року, яким визначена сума за грошовим зобов'язанням за платежем податок на додану вартість у сумі 102183,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 25545,75 грн., №0000422301 від 24 березня 2011 року, яким визначена сума за грошовим зобов'язанням за платежем податок на прибуток у сумі 127729,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 31932,25 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно підпункту 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
У відповідності до пункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Згідно з пунктом 6.2 Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30 травня 1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №233/2037 23 червня 1997 року податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Відповідно до підпункту 7.2.3 та підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Пункт 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 визначає: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Так, 01 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЗ Ремпром" та Відкритим акціонерним товариством "Гідросила МЗТГ" укладено договір поставки №РП/33, згідно з яким 19 серпня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Гідросила МЗТГ" поставило, а ТОВ "МЗ Ремпром" отримало запасні частини до сільгосптехніки на загальну суму 555 441,00 грн. у тому чмслі податок на додану вартість - 92573,50 грн. Постачальник є платником податку на додану вартість з 30 червня 1997 року. Відповідно до пункту 9.8. Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. Відповідачем не надано доказів про скасування реєстрації Відкритого акціонерного товариства "Гідросила МЗТГ" як платника податку на додану вартість.
Постачальник видав податкову накладну №1307, яка відображена у реєстрі виданих податкових накладних Відкритого акціонерного товариства "Гідросила МЗТГ" за №105 та за №68 у реєстрі отриманих податкових накладних позивача.
У додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Гідросила МЗТГ" у розділі 1 "Податкові зобов'язання рядок 21 відображені зобов'язання з податком на додану вартість по покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю "МЗ Ремпром". У додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року позивача у розділі 2 "Податковий кредит" рядок 2 відображений податковий кредит по постачальнику ВАТ "Гідросила МЗТГ". Позивач мав достатню кількість працівників, автонавантажувачів, електронавантажувачів, вантажних автомобілів для здійснення будь-яких постачань ТМЦ. Позивач мав невиробничі приміщення та кількість працівників, необхідні для здійснення господарської діяльності. Крім того, 04 листопада 2010 відповідачем складено довідку №1316/23/00235814 про результати позапланової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства "Гідросила МЗТГ" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року, за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період 01 квітня 2010 по 31 липня 2010 року та 31 березня 2011 року.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. В документах справи наявні первинні бухгалтерські та податкові документи, що підтверджують формування податкового кредиту за податковий період серпень 2010 року. Позивач придбавши запасні частини, суму витрат 462867,50 грн., відобразив у валових витратах виробництва та обігу податкового періоду ІІІ квартал 2010 року.
Згідно із пунктом 5.1., 5.2.1. пункту статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Виключення з цього правилу встановлені пунктом 5.3.9. статті 5, яким передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Здійснюючи зовнішньоекономічну господарську діяльність позивач продав запасні частини до сільгосптехніки на загальну суму 578178,18 грн. у тому числі з податком на додану вартість 0%, що відобразив, як частину загальної суми валового доходу за податковий період ІІІ кварталу 2010 року відобразило у валових доходах цього періоду.
Підтверджень факту продажу позивачем товарів за ціною нижчою від ціни придбання та те, що витрати з придбання товарів складають 613096, 34 грн. суду не надавалось.
Таким чином, укладання позивачем договору комісії №РП/26-к від 07 травня 2010 року з Закритим акціонерним товариством "Збутова компаній "Гідросила" на реалізацію товару є свідченням здійснення господарської діяльності у розумінні пункту 1.32. статті 1 Закону "Про оподаткування прибутку". Підтвердження здійснення господарської діяльності є також продаж товару за допомогою договору комісії покупцю Закритому акціонерному товариству "СоюзГідравліка" Російської Федерації.
Також, реальність господарських операцій позивач підтверджують наявні в матеріалах справи документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності, реєстри виданих та отриманих накладних, ВМД, банківські виписки, акти, звіт, декларації та інші), які, у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинним документами та повністю підтверджують факт здійснення операції з придбання, продажу запасних частин, здійснення витрат на збут запасних частин, зв'язок їх зі здійсненням господарської діяльності позивача.
Таким чином, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "МЗ Ремпром" кошти та витрати на збут товару є валовими витратами, а податок на додану вартість, сплачений у ціні товару правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі № 2а-0870/7248/11 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Судове рішення № 38793514, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/4241/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: