Ухвала суду № 38793462, 30.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2013 рокусправа № 0870/11030/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року по справі № 0870/11030/13

за позовом Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Приазовкурорт» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому, просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2012 року № 0000752211 з зазначенням суми податкового зобов'язання у розмірі 53209, 00 грн., в тому числі основний платіж 42567, 00 грн., штрафні санкції 10642, 00 грн. в повному обсязі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року по справі № 0870/11030/13 позов Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби № 0000752211 від 11.10.2012 року.

Постанову суду мотивовано тим, що контрагенти позивача ПП «Торговий Центр» та ТОВ «Бімар» є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів з позивачем та наявністю виробничих потужностей. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між Приватним акціонерним товариством «Приазовкурорт» та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит.

Не погодившись з постановою суду, Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року по справі № 0870/11030/13, як таку що винесена, з порушенням норм матеріального, та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. На думку апелянта, суд при прийнятті рішення не врахував, що такі суб'єкти господарювання як ПП «Торговий Центр» та ТОВ «Бімар», які є контрагентами позивача, є сумнівними платниками податків та у своїй діяльності не створюють реальних дій по купівлі або продажу товарно-матеріальних цінностей, що підтверджено низкою актів перевірок. Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби було досліджено ланцюг контрагентів ПП «Торговий Центр» та ТОВ «Бімар» та встановлено, що метою їх діяльності є проведення фіктивних господарських операцій.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі. Відповідач належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є поштове повідомлення.

Позивач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є поштове повідомлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлень від 31.07.2012 року №№ 220516, 220517, 220518, 220519, 220520, 220521, 220522, 220523, 220524, 220525, 220526, від 20.08.2012 року № 220600 фахівцями Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, валютного законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року. За результатами перевірки складено акт № 072/2211/02647763 від 26.09.2012 року, в якому зафіксовано порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 п. 201.6 п. 201.7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 42567, 00 грн., зафіксовано порушення ст. 271, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України щодо заниження податкового зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 2 935 948, 82 грн., зафіксовано порушення постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року № 637 щодо несвоєчасного оприбуткування готівки на загальну суму 2000, 000 грн., зафіксовано порушення п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України щодо донарахованого податку з доходів фізичних осіб, зафіксовано порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України стосовно недодержання вимог щодо вчинення правочинів, здійснено правочини які не мають на меті реальне настання правових наслідків. Більшість порушень у акті встановлено за результатами розгляду господарських відносин Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» з ПП «Торговий Центр» та ТОВ «Бімар».

На підставі акту перевірки № 072/2211/02647763 від 26.09.2012 року, Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0000752211 від 11 жовтня 2012 року, яким Приватному акціонерному товариству «Приазовкурорт» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану (добавлену) вартість за основним платежем 42567, 00 грн., сума штрафних санкцій 10642, 00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 072/2211/02647763 від 26.09.2012 року позивач звернувся з запереченнями до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, однак рішенням заступника начальника податкової інспекції вищевказані заперечення на акт перевірки залишені без задоволення.

Суд звертає увагу, що підставою для висновків акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є твердження відповідача про відсутність фактичних господарських відносин Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» з своїми контрагентами, не здійснення позивачем реальних договірних відносин по поставках товарів або послуг.

Матеріалами справи встановлено, що між філією позивача та ПП «Торговий Центр» укладено договір, об'єктом якого є поставка та придбання продуктів харчування. За умовами договору ПП «Торговий Центр» поставляє своїми власними транспортними засобами, а ПАТ «Приазовкурорт» бере у власність продукти харчування на загальну суму 244 265, 76 грн. Договір між ПАТ «Приазовкурорт» та ПП «Торговий Центр» було виконано, що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними. Придбання продуктів харчування було відображено ПАТ «Приазовкурорт» у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору та за результатами здійснення поставок продуктів харчування ПП «Торговий Центр» видало ПАТ «Приазовкурорт» податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи та мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України.

Також між позивачем та ТОВ «Бімар» укладався договір, об'єктом якого є поставка та придбання хімічної продукції. Так, продавець - ТОВ «Бімар» поставляв своїми власними транспортними засобами, а ПАТ «Приазовкурорт» придбавав у власність хімічну продукцію на загальну суму 11139, 80 грн. Договір між ПАТ «Приазовкурорт» та ТОВ «Бімар» виконано, що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, рахунками по сплаті. Придбання продуктів харчування було відображено ПАТ «Приазовкурорт» у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору та за результатами здійснення поставок хімічної продукції ТОВ «Бімар» видало ПАТ «Приазовкурорт» відповідні податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи та мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України.

Докази, які наявні в матеріалах справи свідчать, що ПП «Торговий Центр» та ТОВ «Бімар» мають достатні виробничі потужності, складські приміщення, транспортні засоби для здійснення господарських операцій, зокрема операцій щодо поставок товарів.

Слід зазначити, що здійснення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №12/2568 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобілю є основними документами на перевезення вантажів. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Товарно-транспортна накладна належить до форми первинної транспортної документації, застосування якої є обов'язковим у господарській діяльності підприємств.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених вище обставин та проаналізованих норм матеріального права суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ПП «Торговий Центр» та з ТОВ «Бімар» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій з даними контрагентами.

Враховуючи твердження відповідача, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами не мають на меті реальних наслідків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, та є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок.

Згідно ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені між позивачем та ПП «Торговий Центр», ТОВ «Бімар» - визнані судом недійсними. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Відповідно до п. 3 листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Колегія суддів зазначає, що взаємовідносини ПП «Торговий Центр», ТОВ «Бімар» з можливими своїми контрагентами не впливають на взаємовідносини з ПП «Приазовкурорт». Платник податків у даному випадку ПП «Приазовкурорт» не має права перевіряти при укладенні договорів діяльність своїх контрагентів, як і не може нести відповідальність за можливі фіктивні відносини своїх контрагентів з будь-яким суб'єктом господарювання. Податковий орган повинен керуватись первинними документами та виданими податковими накладними по конкретних господарських операціях.

Варто зазначити, що жодного рішення суду, яким би встановлювалась протиправність у діях контрагентів Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» в матеріалах справи відсутнє, твердження відповідача не підтверджені доказовою базою.

Аналізуючи докази у справі, нормативні акти, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позивач отримавши податкові накладні від контрагентів ПП «Торговий Центр», ТОВ «Бімар», складені належним чином, правомірно сформував податковий кредит. У свою чергу відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав належних доказів нереальності господарських операцій між позивачем та ПП «Торговий Центр», ТОВ «Бімар».

Таким чином, постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено реальність господарських операцій та факт взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентом, не знайшов підстав вважати неправомірним формування позивачем показників податкової звітності по податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі даних, підтверджених первинними документами. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та застосування ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.55, ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року по справі № 0870/11030/13 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року по справі № 0870/11030/13 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: Т.І. Ясенова