Рішення № 38793206, 15.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.14р. Справа № 904/1225/14За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Сімор", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 133 грн. 34 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Дудка Д.В., дов. № 262юр. від 17.12.13р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Сімор" заборгованість за надані послуги в розмірі 7 133 грн. 34 коп. з яких: 6 544 грн. 32 коп. - сума основного боргу, 409 грн. 31 коп. - пені, 46 грн. 96 коп. - інфляційні втрати, 132 грн. 75 коп. - 3% річних, відповідно до умов Договору № 10660/03/142688 від 01.01.13р. на технічне обслуговування системи газопостачання.

13.05.14р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із зверненням до господарського суду із заявою про кредиторські вимоги в межах справи про банкрутство відповідача, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства "Сімор" заборгованість за надані послуги в розмірі 5 768 грн. 08 коп. з яких: 5 312 грн. 04 коп. - сума основного боргу, 319 грн. 47 коп. - пеня, 39 грн. 57 коп. - інфляційні втрати, 97 грн. 00 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялися на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення: „Повернуто за закінченням строку зберігання".

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки позовна заява з доданими до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію. Згідно із ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (виконавець) та Приватним підприємства "Сімор" (замовник) укладений договір № 10660/142688 на технічне обслуговування систем газопостачання (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з технічного обслуговування (далі-ТО) газопроводів та споруд на них, які належать замовнику та знаходяться за адресою: вул. Адміральська, б.79, а замовник приймає на себе зобов'язання оплатити зазначені послуги в строки, передбачені цим Договором.

Згідно п.1.4 Договору взаємовідносини сторін з питань ТО газопроводів та споруд на них регулюються цим Договором, а в частині не передбаченій цим Договором - діючим ПБСГУ та Нормами.

За умовами п. 2.1 Договору вартість послуг, передбачених цим Договором, визначається за цінами діючих Кошторисів, затверджених виконавцем і зазначених в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до умов п. 2.4 Договору надані послуги оплачуються замовником щомісячно, до 5-го числа місяця наступного за звітним, відповідно до виставленого рахунку та актів наданих послуг.

На виконання умов Договору, у період з березня по листопад 2013р., позивач надав відповідачу послуги з обслуговування та поточного ремонту внутрішніх газопроводів та газового обладнання котелень на загальну суму 5 312 грн. 04 коп., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (а.с. 14-22).

Відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у вказані сумі.

Згідно п. 5.1 Договору при порушенні замовником строків оплати, передбачених п. 2.4 цього Договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку позивача сума нарахованої пені складає 319 грн. 47 коп. за загальний період з 06.04.13р. по 21.02.14р. по кожному акту окремо.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 97 грн. 00 коп. 3 % річних за період з 06.04.2013р. по 21.02.14р. та інфляційні втрати в розмірі 39 грн. 57 коп. за період з квітня 2013р. по лютий 2014р.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, актами приймання виконаних робіт, обґрунтованим розрахунком суми боргу тощо.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 5 312 грн. 04 коп. основного боргу, 319 грн. 47 коп. пені, 97 грн. 00 коп. 3 % річних та 39 грн. 57 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованим і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

В зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 349 грн. 67 коп.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Сімор" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Адміральська, б. 79 код ЄДРПОУ 19146901) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) 5 312 грн. 04 коп. (п'ять тисяч триста дванадцять грн. 04 коп.) основного боргу, 319 грн. 47 коп. (триста дев'ятнадцять грн. 47 коп.), 39 грн. 57 коп. (тридцять дев'ять грн. 57 коп.) інфляційних втрат, 97 грн. 00 коп. (дев'яносто сім грн. 00 коп.) 3% річних, 1 477 грн. 33 коп. (одну тисячу чотириста сімдесят сім грн.. 33 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 349 грн. 67 коп. (триста сорок дев'ять грн. 67 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 1800 від 25.02.14р., яке знаходиться в матеріалах справи № 904/1225/14.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І. А. Рудь

Повне рішення складено - 19.05.14р.