Ухвала суду № 38793144, 11.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2014 рокусправа № 2а-10463/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі №2а-10463/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метротел» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метротел» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів Запорізької області № 0000382307/0 від 15 листопада 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 190306,50 гривень. В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що позивачем вимоги пп.7.4.1 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» порушені не були. Крім того, господарсько - правові відносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Метротел» з контрагентами мають реальний характер, придбання послуг підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, у т.ч. актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними документами, податковими накладними, виданими контрагентами, які зареєстровані у встановленому законом порядку як платники податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метротел» задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що судом не прийняті до уваги факт того, що позивачем необґрунтовано віднесено до складу валових витрат послуги за використання односпрямованого каналу зв'язку, а надані документі не підтверджують зв'язок даних послуг з господарською діяльністю.

У судовому засіданні сторони повністю підтримав доводи, викладі в апеляційній скарзі та запереченнях на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, на підставі направлення від 22 вересня 2010 року №692 та №692/1 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено позапланову виїзну перевірку Товариста з обмеженою відповідальністю «Метротел» з питань дотримання діючого податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, за наслідками якої складено акт від 22 жовтня 2010 року№ 3098\23-08\34789990, яким зафіксовано порушення позивачем пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 126871 гривень, в тому числі за березень 2009 року в сумі 26887 гривень, за квітень 2009 року 23286 гривень, за травень 2009 року в сумі 24940 гривень, за червень 2009 року в сумі 24215 гривень., за липень 2009 року в сумі 27543 гривень. На підставі акту перевірки, 15 листопада 2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000382307/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 190306,50 грн., в тому числі 126871 грн. за основним платежем та 63435,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що послуги з обслуговування використання каналу зв'язку були придбані позивачем для цілей господарської діяльності, використовувались в оподатковуваних операціях. Діяльність щодо надання Інтернет-послуг є основним видом діяльності підприємства, саме від нього отримується доход і сплачуються податки. Послуги, які надавались позивачу ТОВ ««Касеусмастер», ТОВ «Престиж Преміум», ТОВ «Бізнес Лайф Україна» є необхідними для надання споживачам Інтернет-послуг в повному обсязі. Отже, порушень пп.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не вбачається.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону". Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що особа, яка реєструється як платник ПДВ, подає до органу державної податкової служби заяву про таку реєстрацію, та отримує в органі державної податкової служби свідоцтво платника ПДВ ".

Згідно п.2.16 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого у Мінюсті України 05.06.1995 за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно вимог п.2 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 16 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, "Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість."

Придбання послуг позивачем підтверджено належним чином оформленими документами податкового обліку, в тому числі податковими накладними № 6 від 26.06.2009, № 8 від 29.07.2009, № 11 від 31.07.2009, № 20090531004 від 31.05.2009, № 20090528001 від 28.05.2009, № 3103002 від 31.03.2009, № 2904001 від 29.04.2009, № 3004002 від 30.04.2009, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2009, від 31.05.2009, від 31.03.2009, від 30.06.2009, від 31.07.2009, платіжними документами № 146 від 26.06.2009, № 147 від 26.06.2009, № 179 від 29.07.2009, № 183 від 07.08.2009, № 185 від 07.08.2009, № 103 від 28.05.2009, № 122 від 09.06.2009, № 123 від 12.06.2009, № 26 від 31.03.2009, № 40 від 09.04.2009, № 65 від 29.04.2009, № 109 від 20.05.2009, № 101 від 27.05.2009, що спростовує наявність порушень пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що всі контрагенти позивача зареєстровані у встановленому законом порядку як платники податку на додану вартість і підтвердили свій статус наданням позивачу копій свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість - Свідоцтва № 100206577 від 04.03.2009 по реєстрацію ТОВ «Престиж Преміум», Свідоцтва № 100201133 від 20.02.2009 про реєстрацію ТОВ «Бізнес Лайф Україна», Свідоцтва № 100157184 від 24.12.2008 про реєстрацію ТОВ «Касеусмастер».

Таким чином, вказані в повідомленні-рішенні порушення статті 7 Закону про ПДВ не можуть бути віднесені до порушень податкового законодавства зі сторони позивача, а отже, висновки акта перевірки зроблено з порушенням податкового законодавства.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі №2а-10463/10/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко