Рішення № 38779020, 20.05.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. Справа № 923/440/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ситюка В.Г., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Цюрупинськ Херсонської області

до Цюрупинської міської ради, м. Цюрупинськ Херсонської області

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, представник, дов. у справі, ОСОБА_4, представник, дов. у справі,

від відповідача - Серогодська Т.І., представник, дов. у справі, Чмир Г.І., представник, дов. у справі

в с т а н о в и в:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Цюрупинської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди від 15.08.2012 р. до договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,5128 га, укладеного сторонами 30.07.2001 р.

В судовому засіданні 17.04.2014 р., у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних матеріалів та необхідністю надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення спору та за клопотанням сторін, відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 06.05.2014 р., 15.05.2014 р. та 12 год. 00 хв. 20.05.2014 р.

Станом на час розгляду справи, сторонами подано до суду заяву про затвердження мирової угоди та примірник мирової угоди від 14.05.2014 р.

Представниками сторін в судовому засіданні підтримано заяву про затвердження мирової угоди, укладеної 14.05.2014 р., просять затвердити мирову угоду, умовами якої передбачено досягнення сторонами згоди про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30.07.2001 р. укладеною, в редакції, зазначеній у мировій угоді, та зобов'язання позивача здійснити реєстрацію ухвали про затвердження мирової угоди в Державному реєстрі, протягом одного місяця отримати витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та звернутися протягом місяця після отримання витягу до Цюрупинської міської ради з пропозицією внести зміни до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та пов'язаних з нею умов договору.

Відповідно до ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до підпункту 3.19 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК). Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

В той же час, подана до господарського суду мирова угода сторін не відповідає вимогам закону та за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, оскільки відповідно до ст. 125 ЗК України та ст. 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, тоді як сторонами у мировій угоді визначено факт поновлення договору оренди земельної ділянки з 12.05.2014 р. Окрім того, мирова угода остаточно не вирішує спору та може призвести до виникнення нового спору, сторонами у мировій угоді передбачено питання про права та обов'язки сторін, які виникають у майбутньому та не стосуються предмету даного спору.

За таких обставин подана мирова угода не може бути затверджена судом, у зв'язку з чим клопотання про її затвердження судом відхилено.

Представниками позивача позовні вимоги підтримано, з підстав зазначених у позові, посилаючись на укладення 30.07.2001 р. позивачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем Цюрупинською міською радою договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,5128 га, яка знаходиться в районі 4-го мікрорайону м. Цюрупинська строком на 10 років, його поновлення у встановлений законом спосіб та ухилення і зволікання відповідача від укладання та підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки щодо продовження строку його дії. При цьому, зазначено на прийняття відповідачем 30.08.2011 р. рішення про не продовження терміну дії договору оренди, яке визнано недійсним рішенням господарського суду Херсонської області від 24.02.2012 р. у справі № 5024/54/2012, залишеним в силі постановою апеляційної інстанції від 29.05.2012 р. Проте, надіслані відповідачу пропозиції щодо укладення додаткової угоди до договору оренди залишені без реагування, а примірники додаткової угоди без підписання. Просять задовольнити позовні вимоги та визнати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.07.2001 р. укладеною, в редакції, викладеній у мировій угоді від 14.05.2014 р., про що подано до суду відповідну заяву про уточнення вимог.

Представниками відповідача позовні вимоги визнаються частково з посиланням на визнання рішенням господарського суду недійсним рішення міської ради про відмову у продовженні договору оренди та фактичне користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і сплату останнім орендної плати. При цьому, зазначається на необхідність уточнення в додатковій угоді нормативної грошової оцінки землі, що впливає на розмір орендної плати та зміну реквізитів для сплати орендної плати.

Заслухавши представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги таким, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2001 р. між позивачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Цюрупинською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5128 га, яка знаходиться в районі 4-го мікрорайону в м. Цюрупинську Херсонської області строком на 10 років.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 01.08.2001 р. за № 32/14.

В подальшому, 29.04.2009 р. сторонами укладено договір № 1, яким внесено зміни до вказаного договору оренди земельної ділянки, і який 07.09.2009 р. зареєстровано в Цюрупинському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що внесено запис № 4АА002122-040972900043.

Відповідно до п. 2.2 договору позивач повідомив відповідача про намір продовжити дію договору оренди землі від 30.07.2001 р.

Рішенням Цюрупинської міської ради № 32 від 30.08.2011 р. визначено не продовжувати термін дії договору оренди землі від 30.07.2001 р. та вважати його припиненим на підставі закінчення терміну дії.

Рішенням господарського суду від 24.02.2012 р. у справі № 5024/54/2012, залишеним у силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 р., вказане рішення міської ради щодо відмови у продовженні дії договору оренди визнано недійсним та встановлено факт користування позивачем земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди земельної ділянки та набуття права на продовження дії договору оренди на тих же умовах та на той же строк.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про укладення додаткової угоди, - заяви від 19.06.2012 р. та 15.08.2012 р. Проте, відповідачем додаткова угода до договору оренди землі не підписана, причини непідписання угоди пояснюються необхідністю уточнення істотних умов договору.

Враховуючи зазначені обставини та прийняття коштів по сплаті орендної плати, позивач вважає додаткову угоду до договору оренди землі укладеною.

Відповідно до підпункту 2.17 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до підпункту 2.9 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.

Таким чином, системний аналіз вказаних норм законодавства визначає можливість захисту порушеного права та передбачає спосіб такого захисту, а саме оскарження відмови та наявного зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі в суді.

Відповідний висновок узгоджується і з положеннями п. 34 ст. 26 , п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" згідно яких питання регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції відповідних рад, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Позивачем же заявлено вимогу про захист права шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною, що не відповідає вказаним вище положенням та не передбачено чинним законодавством, тобто заявлено вимогу про захист права у спосіб, який не передбачено ст. 152 Земельного кодексу України.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати відносяться на позивача.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 21.05.2014 р.

Суддя В.Г. Ситюк