Постанова № 38769676, 30.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2014 рокусправа № 804/6860/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгерметик» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Будгерметик» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013року позов задоволено.

Суд постановив скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2013 року №0000062270, №0000052270, №0000022240, винесені Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова обґрунтована тим, що надане документальне оформлення операцій між позивачем та його контрагентами свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між такими особами, а відтак правомірно сформовано позивачем податковий кредит та витрати по взаємовідносинам з ТОВ «МВ Консалтінг», ТОВ «Нацпромторг», ТОВ «Селанія», ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Севконтакт».

Щодо податкового повідомлення-рішення від 22 січня 2013 року №0000022240, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 44165 грн., суд зазначив, що податковий орган неправомірно застосував до ТОВ «Будгерметик» штрафні санкції по спливу річного строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України та не направив ТОВ «Будгерметик» розрахунок штрафних санкцій до вказаного податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині дотримання правила територіальної підсудності адміністративної справи, та порушено норми матеріального права - не було взято до уваги акти перевірок контрагентів позивача.

Також зазначено, що порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004р. №637 було допущено підприємством 06.06.2011 та 07.06.2012, що судом першої інстанції не було взято до уваги.

Представник відповідача не з'явився, направив заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі акту перевірки від 8 січня 2013 року №25/22-722/32378230, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2013року №0000062270, яким позивачу збільшено платіж з податку на додану вартість в розмірі 1418430 грн., з них за основним платежем 1134744 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 283686 грн.; №0000052270, яким позивачу збільшено платіж з податку на прибуток підприємств в розмірі 411414 грн., з них за основним платежем 350601 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60813 грн.; №0000022240, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 44165 грн.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 138.1.1. пункту 138.1., пунктів 138.2., 138.7. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України - завищено валові витрати у сумі 1625075 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 350601 грн.;

- пунктів 198.3., 198.6. статі 198, підпунктів 201.1., 201.2., 201.6. статті 201 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит на суму 1134744 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягала сплаті у бюджет у сумі 1134744 грн.;

- пунктів 4.1, .2.6 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року №637 (далі - Положення №637) - не оприбутковано в касі підприємства готівкові кошти на загальну суму 2773,76 грн.;

- пунктів 2.8, 3.5, 3.9 Положення №637 - перевищено ліміт залишку готівки в касі на суму 15148,10 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 22 січня 2013року №0000062270, яким позивачу збільшено платіж з податку на додану вартість в розмірі 1418430 грн. та №0000052270, яким позивачу збільшено платіж з податку на прибуток підприємств в розмірі 411414 грн.

Судом першої інстанції також було встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між підприємством-позивачем та ТОВ «Севконтакт» (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу №СЕВ-0109-53 від 01.09.2011.

Між підприємством-позивачем та ТОВ «Ювілайт» (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу №ЮВ-1805-12 від 18.05.2012.

Між підприємством-позивачем та ТОВ «Селанія» (постачальник) було укладено купівлі-продажу №СЕ-270812 від 27.08.2012.

Між підприємством-позивачем та ТОВ «Нацпромторг» (постачальник) було укладено купівлі-продажу №НЦП-007-01-2012 від 03.01.2012.

Між підприємством-позивачем та ТОВ «МВ Консалтінг» (постачальник) було укладено купівлі-продажу №МК-011120-11 від 01.11.2011.

За зазначеними договорами придбано будівельні матеріали.

Матеріали справи містять видаткові та податкові накладні до вказаних договорів, докази використання придбаних будівельних матеріалів у подальшої господарської діяльності.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Матеріали справи містять всі документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «МВ Консалтінг», ТОВ «Нацпромторг», ТОВ «Селанія», ТОВ «Ювілайт», ТОВ «Севконтакт».

Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій.

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у конрагентів спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Податкові накладні містять всі необхідні реквізити.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту та валових витрат.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 22 січня 2013року №0000022240, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 44165 грн., то колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині скасування цього рішення в частині застосування штрафу в сумі 13 869грн. за не оприбуткування в касі підприємства готівкові кошти на загальну суму 2773,76 грн.

Вказане порушення допущено в 2011 та 2012роках.

Частина 2 ст. 250 Господарського кодексу України в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно п. 2 ч. 1 Указу Президента України N 436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Позивачем не надано доказів на підтвердження неправомірного застосування відповідачем штрафу в сумі 13 869грн. (2773,76 х 5), тому в цій частині штраф застосовано правомірно.

Щодо застосування штрафу за перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 15148,10 грн., то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи, що вказані порушення, як вбачається з матеріалів справи, допущено в 2010році (17 серпня, 20 жовтня), та відповідач неправомірно застосував до ТОВ «Будгерметик» штрафні санкції по спливу річного строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції правила територіальної підсудності, колегія суддів вважає помилковими, оскільки матеріали справи містять довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається, що місцезнаходження позивача - м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке Шосе 114, кв. 10 (а.с.85 том 1).

Таким чином, оскаржена постанова підлягає скасуванню в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 22 січня 2013року №0000022240 в сумі 13 869грн.

В задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

В іншій частині оскаржена постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгерметик» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 22 січня 2013року №0000022240 в сумі 13 869грн.

В задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгерметик» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш