Рішення № 38760078, 13.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1421/2727/12 13.05.2014 13.05.2014 13.05.2014

Провадження №22-ц/784/1486/14 Суддя по 1 інстанції - Маржина Т.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Рішення

Іменем України

13 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Бакуті Т.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 серпня 2012 року у справі

за позовом

публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості на виконання умов договору поруки,

в с т а н о в и л а :

30 травня 2012 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі- Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості на виконання умов договору поруки.

В обґрунтування позову Банк посилався на те, що 13 серпня 2008 року уклав з ОСОБА_4 кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала 48 800 гривень кредитних коштів на строк до 5 серпня 2015 року зі сплатою 36 % річних за користування кредитними коштами, а в разі прострочення - зі сплатою підвищеної процентної ставки 108 %.

В забезпечення кредитного договору в цей же день укладено договір поруки з ОСОБА_2, який зобов'язався перед позивачем відповідати в повному обсязі за невиконання ОСОБА_4 (боржником) існуючих та таких, що можуть виникнути у майбутньому зобов'язань перед Банком, що виникли з кредитного договору від 13 серпня 2008 року. Відповідно до п. 1.2 договору поруки відповідач ознайомлений з усіма умовами кредитного договору і погодився з ними.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 свого зобов'язання за кредитним договором, Банк просив стягнути з відповідача 193 569,14 грн. заборгованості, яка утворилась станом на 7 травня 2012 року.

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 серпня 2012 року позовні вимоги Банку задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 193 569,14 грн. заборгованості за кредитним договором від 13 серпня 2008 року, а також 1 935,69 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на незаконність заочного рішення районного суду та припинення поруки, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову Банку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши докази в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частин 1,2, 4 ст. 543 ЦК, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, 13 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № CL 63543, за умовами якого позичальниця отримала 48 800 грн. строком до 5 серпня 2015 року зі сплатою 36 % річних за користування кредитними коштами, а в разі прострочення - зі сплатою підвищеної процентної ставки 108 % річних.

В забезпечення кредитного договору в цей же день укладено договір поруки з ОСОБА_2, який зобов'язався перед позивачем відповідати в повному обсязі за невиконання ОСОБА_4 (боржником) існуючих та таких, що можуть виникнути у майбутньому зобов'язань перед Банком, що виникли з кредитного договору від 13 серпня 2008 року. Відповідно до п. 1.2 договору поруки відповідач ознайомлений з усіма умовами кредитного договору і погодився з ними.

30 травня 2012 року Банк звернувся до суду із позовом до поручителя про дострокове стягнення усієї кредитної заборгованості, посилаючись на неналежне виконання позичальником кредитного зобов'язання.

Згідно із розрахунком Банку заборгованість за кредитним договором станом на 7 травня 2012 року становить 193 569,14 грн., із яких:

- 47 896,06 грн. - заборгованість по кредиту;

- 16 205,13 грн. - заборгованість за відсотками;

- 129 467,95 грн. - підвищені відсотки за порушення зобов'язання.

Разом з тим, заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2009 року, яке вступило в законну силу 4 грудня 2009 року, задоволено позовні вимоги Банку до ОСОБА_4 про дострокове стягнення усієї кредитної заборгованості. Стягнуто з позичальниці на користь Банку достроково 54 869,88 грн. заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 28 квітня 2009 року (а.с.142).

Докази про направлення такої вимоги поручителю в матеріалах справи відсутні.

Умовами кредитного договору (п.6.6) передбачено, що позичальник зобов'язується на письмову вимогу кредитора достроково погасити кредит у повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі на користь кредитора, але не пізніше 30 календарних днів з дати одержання такої вимоги кредитора (а.с.13).

Пунктом 4.2 договору поруки передбачено, що порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань боржника за основним договором (а.с.7).

Отже, Банк скористався своїм правом на дострокове стягнення усієї кредитної заборгованості, строк повного повернення позичальником кредитних коштів достроково настав 4 грудня 2009 року (з дати набрання рішенням законної сили).

Інших доказів щодо строку дострокового виконання основного зобов'язання сторони не надали і матеріали справи їх не містять.

За таких обставин, виходячи із обставин цієї конкретної справи, у Банка виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання зобов'язання порушеного ОСОБА_4, починаючи з наступного дня - з 5 грудня 2009 року протягом 6 місяців, тобто до 5 червня 2010 року.

Проте, Банк пропустив строк визначений законом.

Лише 30 травня 2012 року Банк звернувся з позовом до поручителя, тобто з пропуском шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання (майже через два роки).

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.2) про те, що порука припиняється з припиненням зобов'язання позичальника за кредитним договором, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України. В такому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Із роз'яснень, що містяться у п. 24 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року вбачається, що якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

На зазначене не звернув уваги суд першої інстанції, а тому безпідставно задовольнив позовні вимоги Банку до поручителя.

З урахуванням вищевикладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 1,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості на виконання умов договору поруки.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: