Ухвала суду № 38759973, 29.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2878/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.06.2013 року № Ф-1386/1,

В С Т А Н О В И В:

25.06.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.06.2013 року № Ф-1386/1 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 9776,75 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 05.06.2013 року № Ф-1386/1 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 9776,75 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 10.10.2013 року Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що зазначена постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва посилалось на те, що відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у п. 4 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами або отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При цьому апелянт наполягає на тому, що саме пенсіонери за віком, а не особи, які досягли пенсійного віку звільнені від сплати єдиного внеску, у зв'язку з чим позивач не звільнений від сплати суми єдиного внеску.

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва вважає, що вимога про стягнення недоїмки прийнята обґрунтовано та правомірно, а тому скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію Серії НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

Крім того, відповідно до Свідоцтва Серії НОМЕР_2 позивач є платником єдиного податку та перебуває на обліку Пенсійного фонду як платник страхових внесків.

З 28.04.1997 року ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

05.06.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва було прийнято вимогу від № Ф-1386/1 щодо сплати позивачем боргу в сумі 9 776,75 грн., що виник за 2011 рік, 2012 рік та І квартал 2013 року.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивач посилався на те, що він відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак незважаючи на зазначене, відповідачем неправомірно було прийнято вимогу про сплату ним боргу в сумі 9 776,75 грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2, зважаючи на наступне:

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платником єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з частиною четвертою статті 4 зазначеного Закону України особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, зазначеною нормою встановлено пільги для пенсіонерів за віком у вигляді звільнення сплати за себе єдиного внеску.

Будь-яких застережень в цій нормі про те, що під пенсіонерами за віком слід розуміти лише тих осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не має.

Системний аналіз викладеного вказує на те, що під пенсіонерами за віком, указаними в частині четвертій статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", необхідно розуміти всіх осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з досягненням віку і незалежно від законів, якими таке право на пенсію за віком встановлено.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що для звільнення особи від сплати єдиного внеску згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» необхідним критерієм є наявність у особи, яка обрала спрощену систему оподаткування, статусу пенсіонера за віком, що встановлюється у відповідності всім умовам, визначеним законом, зокрема, досягнення певного віку, після якого вона має право на призначення відповідної пенсії.

Згідно паспорту громадянина України ФОП ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та у 2011 році (дати визначення позивачеві зобов'язань зі сплати єдиного внеску) вже досяг пенсійного віку.

Зважаючи на зазначене колегія суддів вважає, що позивач має передбачене частиною 4 статті 4 «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право на звільнення від сплати єдиного внеску, а тому вимога про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є незаконною та підлягає скасуванню.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М..

Яковлєв О.В.