Постанова № 38758245, 29.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 р. Справа № 804/2927/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача ОСОБА_1; ОСОБА_2;

представник відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_3 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2014р. гр. ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати недійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 28.012014 р. № 0000261703 Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким ОСОБА_3 (реєстраційний НОМЕР_2) нарахована 189560,48 грн. податку на доходи фізичних осіб та 47390,12 грн. штрафних (фінансових) санкцій; всього - 236950,60 коп.

В обґрунтування позовних вимог гр. ОСОБА_3 зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт № 405/17-03/НОМЕР_2 від 25.12.2013р., в якому зроблені хибні висновки про те, що позивачем було отримано доходи від АТ «Райффайзен Банк Аваль» у вигляді додаткового блага в сумі 1116323,57грн. Позивач вважає, що висновки проведеної перевірки не відповідають дійсності. Також зазначив, що дана документальна позапланова невиїзна перевірка була проведена з порушеннями норм Податкового кодексу України, більш того, співробітниками податкового органу не було перевірено, за який строк нарахована пеня позивачу, останній керувався лише документами однієї сторони-банку. Відповідачем не витребувано та не досліджено належним чином документи платника податків, які повинні бути підставою для здійснення перевірки.

Ухвалою суду від 24.02.2014 р. відкрито провадження по справі №804/2927/14 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2014р.

24.03.2014р. представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 01.04.2014р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 01.04.2014р.,11.04.2014р.,22.04.2014р. та 29.04.2014р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити, з викладених у ньому підстав.

В судовому засіданні 11.04.2014р. представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України про суми виплачених доходів із сум доходу, отримано від АТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 1116323,57грн., податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався. Тому, податкове повідомлення-рішення від 28.012014 р. № 0000261703 є цілком законним та вірним, порушень під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача допущено не було, а тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 12.12.2013 р. по 18.12.2013р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2) по операціях з АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 25.12.2013 року №405/17-03/НОМЕР_2, а саме:

- п.176.1. ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) у результаті неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2012 рік;

- абз. «д» п.п.164.2.17. п.164.2. ст.164, п.167.1. ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб по операціям з отриманням додаткового блага за 2012 рік в розмірі 189560,48 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року №0000261703 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачена фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 236950,60грн.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення слугувало те, що гр.ОСОБА_3 не відобразив у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік доходи, отримані від АТ «Райффайзен Банк Аваль» у вигляді додаткового блага в розмірі 1116323,57грн., на підставі рішення банківської установи про анулювання кредитної заборгованості гр. ОСОБА_3, у зв'язку з чим позивачем не нараховано та не сплачено податку з доходів фізичних осіб в розмірі 189560,48 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з кредитним договором №2233418772 від 28.12.2007 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав гр. ОСОБА_3 кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 220000,00 доларів США, строком до 28.12.2027 року, виконання зобов'язання за даним договором забезпечувалось нерухомістю загальною площею 259,8кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Додатковим договором про внесення змін до кредитного договору №2233418772 від 28.12.2007р. гр. ОСОБА_3 запропонована нестандартна форма врегулювання заборгованості, взяття об'єкту застави на баланс банку та врегулювання залишку боргу за кредитом та відсотками, внаслідок чого сторони домовилися про задоволення вимог іпотеко держателя за яким в рахунок погашення боргу за кредитом Банк отримав від позивача нерухоме майно, яке було предметом іпотеки.

В подальшому АТ «Райффайзен Банк Аваль» було прийнято рішення про анулювання (прощення) кредитної заборгованості, яка станом на 21.05.2012 року становила за основною сумою боргу 137265,94 доларів США, що складає 1096754,86 грн., та за нарахованими відсотками 2449,15 доларів США, що складає еквівалент 19568,71 грн. про що було повідомлено позивача листом №3058 від 27.09.2012 року.

Крім того, даним повідомленням роз'яснено позивачу, що анульована сума заборгованості являється його доходом, отриманим як додаткове благо, а тому йому необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

25.01.2013 року гр. ОСОБА_3 подав до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, в якій задекларовано лише отримані доходи у вигляді заробітної плати від ТОВ «Компанія Алдіс» у сумі 16175,00грн.

Приймаючи окаржуване рішення, податковий орган вважав, що гр. ОСОБА_3 в порушення вимог чинного законодавства у рядку "01.07"- "інші доходи" податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік не зазначив доходи, отримані ним як додаткове благо внаслідок анулювання банківськими установами заборгованості, та не сплатив податку з доходів фізичних осіб.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного ругулювання правовідносин:

згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, регулюється розділом ІV ПК України, яким визначено доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу (ст.164 ПК України).

Відповідно до абз."д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно із п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Аналізуючи дані положення ПК України, суд погоджується з висновками податкового органу, що заборгованість, прощена позивачу банківськими установами, включається до його річного оподатковуваного доходу, як отримане додаткове благо.

В п.177.1 ст.177 ПК України передбачено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.5 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно із п.177.6 ст.177 ПК України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п.177.11 ст.177 ПК України).

Відповідно до п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 цього Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податків на доходи фізичних осіб-підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1395.

Порядок подання річної декларації про майновий стан та доходи визначений у ст.179 ПК України, відповідно до якої податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу (п.179.5 ст.179 Кодексу). Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом (п.179.7 ст.179 Кодексу).

З урахуванням наведених норм суд вважає необгрунтованими доводи представника позивача стосовно відсутності обов'язку гр. ОСОБА_3 відображати у податковій деларації доходи, отримані ним як фізичною особою.

Відповідно до п.п. 54.3.5 п.54.3 ст.53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно із п.58.1 ст.58 Кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.58.2 ст.58 ПК України).

Згідно п.п.78.1.1., п.п.78.1.2. п.78.1 ст. 78 КАС України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; 2платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

П. 79.2 ст. 79 КАС України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, з урахуванням наведеного, порядок проведення перевірки податковим органом було дотримано та здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства України.

В п.123.1 ст.123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, ФОП гр. ОСОБА_3 у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік повинен був задекларувати анульовану заборгованість, отриману як дохід від АТ «Райффайзен Банк Аваль» у вигляді додаткового блага у розмірі 1116323,57грн., та, відповідно, сплатити податок з доходів фізичних осіб.

З урахуванням норм п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), якщо сума, яка перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Отже, гр.ОСОБА_3 отримав дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 1116323,57грн., то за ставкою 15 % оподатковується дохід в розмірі 10730,0грн. (10730,0 х 15% = 1609,50).

Таким чином, відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України Дніпропетровською ОДПІ правомірно донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 189560,48грн. ((1105594,00 х 17%= 187950,98) + (10730 х 15% = 1609,50) оскільки станом на 1 січня 2012 року мінімальна заробітна плата становила 1073,00грн.).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0000261703 від 28.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 236 950,60 грн., з яких 189560,48 грн. - за основним платежем та 47390,12 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень,суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову гр. ОСОБА_3 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.В. Ніколайчук