Ухвала суду № 38755010, 08.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 р. Справа № 876/4082/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у адміністративній справі №809/477/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західресурс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Івано - Франківську Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області звернулася з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західресурс» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна.

Подання обґрунтовує тим, що директор ТОВ «Західресурс» Микитюк О.Р. відмовився від отримання копії наказу від 04.02.2014 року №155, підписання направлень від 04.02.2014 року №00000124, №00000125, №00000126 та надання первинних бухгалтерських документів, даних податкового фінансового обліку товариства до перевірки, про що складено акт відмови від допуску посадових осіб ДПІ у м. Івано-Франківську до проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 04.02.2014 року №19/09-15- 22-01/31262888. На підставі наведеного начальником ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області 05.02.14 об 12:45 год. прийнято рішення №1688/10/09-15-22-0147/896 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають вихідні та святкові дні. До початку розгляду подання заявник збільшив розмір вимог, окрім зазначеної вимоги, просив зупинити видаткові операції платника податків ТзОВ «Західресурс»

Постановою Івано - Франківського окуреного адміністративного суду від 10.02.2014 р. подання задоволено частково. Підтверджена обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Західресурс». В частині зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ТзОВ «Західресурс» - відмовлено. Відповідно до частини 8 статті 183-3 КАС України, звернути постанову до негайного виконання.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм Податкового кодексу України та КАС України, оскільки судом висновки зроблені на основі вибіркового аналізу норм чинного законодавства. Просить постанову суду в частині відмови у задоволенні подання скасувати та постановити нове рішення, яким подання задовольнити повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 04.02.2014 року о 16:00 год. працівники ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області: головний державний ревізор-інспектор Пилипонюк Т.Р., головний державний ревізор - інспектор Лилак Н.Я., головний державний ревізор-інспектор Шищук О.Р. на підставі направлень від 04.02.2014 року №00000124, №00000125, №00000126 та відповідно до наказу ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано - Франківській області від 04.02.2014 року №155 здійснили вихід за податковою адресою ТОВ «Західресурс» - м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 2а. офіс 13а, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Західресурс» та попередньо вручення посадовим особам підприємства копії наказу від 04.02.2014 року №155, пред'явлення направлень від 04.02.2014 року №00000124, №00000125, №00000126 та службових посвідчень.

Директор ТОВ «Західресурс» Микитюк О.Р. відмовився від отримання копії наказу від 04.02.2014 року № 155, підписання направлень від 04.02.2014 року №00000124, №00000125, №00000126 та надання первинних бухгалтерських документів, даних податкового фінансового обліку товариства до перевірки, про що складено акт відмови від допуску посадових осіб ДПІ у м. Івано-Франківську до проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 04.02.2014 року №19/09-15-22-01/31262888.

Посадовими особами ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в м. Івано-Франківську 04.02.2014 року складено акт відмови від допуску посадових осіб ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області до проведення позапланової виїзної документальної перевірки №19/09-15-22-01/31262888.

На підставі наведеного начальником ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області 05.02.14 об 12:45 год. прийнято рішення №1688/10/09-15-22- 0147/896 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Суд першої інстанції подання задовольнив частково та підтвердив обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Західресурс» з тих підстав, що орган податкової інспекції діяв відповідно до вимог чинного податкового. Що стосується зупинення видаткових операцій, то чинним законодавством не передбачено зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків у випадку недопуску перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, з огляду на наступне.

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області оскаржує постанову суду в частині відмови у задоволенні подання про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Заявник просив суд зупинити видаткові операції на рахунках відповідача у зв'язку з недопуском останнім перевіряючих заявника до проведення перевірки, посилаючись при цьому на пп. 94.2. п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Як вбачається зі змісту ст. 94 Податкового кодексу України дана стаття регулює порядок здійснення адміністративного арешту майна платника податків і не передбачає зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків за підстав, зазначених в даній статті. При цьому, адміністративний арешт може бути накладено шляхом звернення до суду в порядку позовного провадження.

Крім цього, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків передбачено: п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у випадку, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу; пп. 20.1.15. п. 201. ст. 20 Податкового кодексу України у випадку недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті (перешкоджання представників органів держаної податкової служби доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу; пп. 20.1.16. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України у випадку, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Вказаними нормами не передбачено зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків у випадку недопуску перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Крім цього, колегія суддів зазначає наступне. Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами підпунктів 20.1.15, 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, пунктом 89.4 Податкового кодексу України), варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому зазначені вимоги можуть бути розглянуті судами як у загальному порядку позовного провадження, так і за поданням органу державної податкової служби про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, внесеного до суду на підставі пункту 1 частини першої статті 183--3 Кодексу адміністративного судочинства України, із додержанням відповідних особливостей розгляду цієї категорії звернень податкових органів.

При цьому в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі.

Крім цього, на думку суду, підставою рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі є відсутність в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції також вважає, що з урахуванням норм ст. 183-3 КАС України, кожне подання може містити лише одну вимогу

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у адміністративній справі №809/477/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс