Ухвала суду № 38755007, 05.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року Справа № 9104/9633/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-С» до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-С» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача №0001542302/0/22836 від 01.09.2010р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року

позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0001542302/0/22836 від 01.09.2010р.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставин справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ «Союз-С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., про що складено акт від 13.08.2010 р. №2007/23-2/30977058 згідно якого встановлено, що в порушення п.1.7 ст.1, п.7.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 412 392 грн., в тому числі: за травень 2009 р. в сумі 128 961 грн., за червень 2009 р. в сумі 3 267 грн., за липень 2009 р. в сумі 1 630 грн., за жовтень 2009 р. в сумі 58 430 грн., за листопад 2009 р. в сумі 58 430 грн., за грудень 2009 р. в сумі 89 859 грн., за січень 2009 р. в сумі 68 548 грн., за березень 2010 р. в сумі 3 267 грн. і на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2010 р. №0001542302/0/22836, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 618 588 грн., в тому числі: 412 392 грн. основного платежу та 206 196 грн. штрафної (фінансової) санкції.

При цьому апелянт зазначає, що згідно даних Додатку 5 до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів» перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту в декларації за рядком 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» позивачем включено ПДВ на суму 351 649 грн., сплачений (нарахований) на користь постачальників товарів (послуг), які не утримали та, відповідно, не сплатили до бюджету ПДВ за фактами поставок.

У відповідності до наказу ДПА України від 18.04.2008 р. №266 «Про організацію взаємодії органі державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», згідно п.2.15 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ПП «Союз-Мост» віднесено до другої категорії - виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, внаслідок яких задекларовано податкових зобов'язань менше, ніж податкового кредиту контрагентами, у тому числі: платником ПДВ включено суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб'єктом господарювання, незареєстрованим платником ПДВ, або виписаних платником ПДВ, що не подає податкову звітність з ПДВ.

Згідно бази даних співставлення податкового кредиту та зобов'язання в розрізі контрагентів встановлено відхилення, а саме податковий кредит ТзОВ «Союз-С» більший за податкове зобов'язання ПП «Союз-Мост» на загальну суму 174 711,49 грн., в тому числі за жовтень 2009 р. в сумі 58 429,51 грн., за листопад 2009 р. в сумі 58 429,51 грн., за грудень 2009 р. в сумі 57 852,40 грн.

За даними центральної бази даних ДПА України ПП «Союз-Мост» податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року до ДПІ не подано. В реєстр одержаних податкових накладних позивач включив податкові накладні від ПП «Союз-Мост» на отримання послуг по оренді приміщень в тому числі за жовтень 2009 р. в сумі 58 429,51 грн., за листопад 2009 р. в сумі 58 429,51 грн., за січень 2010 р. в сумі 57 852,40 грн. (розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за грудень поданий 17.02.2010 р.).

Згідно бази даних співставлення податкового кредиту та зобов'язання в розрізі контрагентів встановлено відхилення з контрагентом-постачальником ВАТ «Чернігівпродтовари», а саме податковий кредит ТзОВ «Союз-С» більший за податкове зобов'язання ВАТ «Чернігівпродтовари» на загальну суму 191 726,04 грн., в тому числі за травень 2009 р. в сумі 94 061,74 грн., за грудень 2009 р. в сумі 97 664,30 грн. Податкова декларація ВАТ «Чернігівпродтовари» з податку на додану вартість за травень 2010 р., здана в ДПІ 22.06.2010 р., не визнана як податкова декларація з ПДВ та отримала статус «до відома».

У відповідності до п.2.3 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів документи, не визнані як податкова декларація з ПДВ, реєструються в електронній базі податкової звітності платника ПДВ в триденний термін від дня їх отримання. Згідно п.2.4 в електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються (без внесення показників до КОР) та отримують статус «до відома».

Крім того, 19.01.2010 р. до ДПІ у м. Чернігові була здана декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 р., проте не визнана як податкова декларація з ПДВ та отримала статус «недійсна». |

В реєстр одержаних податкових накладних за травень 2009 р. та грудень 2009 р. позивачем було включено податкові накладні від ВАТ «Чернігівпродтовари» на отримання послуг по оренді майна в сумі 191 726,04 грн., в тому числі за травень 2009 р. в сумі 94 061,74 грн., за грудень 2009 р. в сумі 97 664,30 грн. |

Згідно бази даних співставлення податкового кредиту та зобов'язання в розрізі контрагентів встановлено відхилення з контрагентом-постачальником ПП «Союз-Лідер», а саме податковий кредит ТзОВ «Союз-С» більший за податкове зобов'язання ПП «Союз-Лідер» на загальну суму 39 418,92 грн., в тому числі за травень 2009 р. в сумі 34 898,04 грн., за липень 2009 р. в сумі 1 629,84 грн., за січень 2010 р. в сумі 2 891,04 грн.

За даними ЦБД ДПА України ПП «Союз-Лідер» податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року до ДПІ не подано. І

22.06.2010 р. до ДПІ у м. Чернігові була здана декларація з податку на додану вартість за травень 2010 р., проте не визнана як податкова декларація з ПДВ та отримала статус «до відома». 21.07.2010 р. до ДПІ у м. Чернігові була здана декларація з податку на додану вартість за червень 2010 р., проте не визнана як податкова декларація з ПДВ та отримала статус «до відома». 19.01.2010 р. до ДПІ у м. Чернігові була здана декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 р., проте не визнана як податкова декларація з ПДВ та отримала статус «недійсна».

В реєстр одержаних податкових накладних за травень 2009 р., червень 2009 р., січень 2010 р. (розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 р., поданий 22.02.2010 р.) позивачем було включено податкові накладні від ПП «Союз-Лідер» на отримання матеріалів та послуг по оренді майна в сумі 39 418,92 грн., в тому числі за травень 2009 р. в сумі 34 898,04 грн., за червень 2009 р. в сумі 1629,84 грн., за січень 2010 р. в сумі 2 891,04 грн.

Згідно бази даних співставлення податкового кредиту та зобов'язання в розрізі контрагентів і встановлено відхилення з контрагентом-постачальником ТзОВ «Колос Плюс БФЛ», а саме податковий кредит ТзОВ «Союз-С» більший за податкове зобов'язання ТзОВ «Колос Плюс БФЛ» на загальну суму 6533,76 грн., в тому числі за червень 2009 р. в сумі 3 266,88 грн., за березень 2010 р. в сумі 3 266,88 грн.

За даними ЦБД ДПА України місцезнаходження ТзОВ «Колос Плюс БФЛ» не встановлено. Підприємством взагалі не подавалась до ДПІ звітність за період з червня 2009 по березень 2010 року. 20.04.2010 р. до ДПІ у м. Чернігові була здана Декларація з податку на додану вартість за березень 2010 р., проте не визнана як податкова декларація з ПДВ та отримала статус «недійсна».

В реєстр одержаних податкових накладних за червень 2009 р., за березень 2010 р. позивачем було включено податкові накладні від ТзОВ «Колос Плюс БФЛ» на отримання послуг по оренді в сумі 6 533,76 грн., в тому числі за червень 2009 р. в сумі 3 266,88 грн., за березень 2010 р. в сумі 3266,88 грн.

При цьому апелянти вказує, що згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. На підставі норм п.п.7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного вище Закону для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів; наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість. Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. В той же час, наведена вище норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7, крім обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У відповідності до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 вказаного пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно, при прийнятті рішення судом не враховано, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

За змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Таким чином, судом не взято до уваги того, що фактом включення суми ПДВ до складу податкового кредиту в податковій декларації, платник заявляє про повернення цієї суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику у складі ціни придбаного товару (вартості робіт, послуг) з бюджетного фонду шляхом зобов'язання з ПДВ звітного періоду.

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкових платежів) (пункт 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166. Підпунктом 5.7. пункту 5 Розділу II «Податковий кредит» вказаного Порядку визначено, що до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, спорудження, будівництва) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільненні від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Декларація - документ, що подається до відповідного державного органу, із зазначенням відомостей, на підставі яких він виконує дії (операції, процедури, функції), що належать до його компетенції.

Згідно з нормами статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Відповідно до пункту 7.1 статті 7 вказаного Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Тобто, враховуючи непрямий характер податку, нарахування ПДВ здійснюється саме постачальником товарів (послуг) відповідно до законодавчо визначеної дати виникнення податкових зобов'язань утримується та вноситься до бюджету на підставі попереднього декларування шляхом надання до податкового органу податкової звітності.

За комплексним аналізом наведених норм та економічним змістом Закону податковий кредит звітного періоду у покупця складається з сум ПДВ нарахованих постачальником або сплачених на його користь безпосередньо у цьому ж періоді та які шляхом надання податкової звітності задекларовані останнім як бюджетний фонд, що належить Державі.

Таким чином, зменшувати податкове зобов'язання звітного періоду на суму податкового кредиту звітного періоду платник податку має право виключно з урахуванням того, що податковий кредит повинен складатися із сум податків, сплачених (нарахованих) на користь постачальника товарів (послуг) безпосередньо у цьому ж періоді та які шляхом надання податкової звітності задекларовані постачальником як бюджетний фонд, що належить Державі.

Отже, в порушення п.1.7 ст.1, п.7.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» показник по коду рядка 10.1 «Придбані з податком на додану вартість на митній території України, а саме для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» декларацій з податку на додану вартість ТзОВ «Союз-С» завищено всього в сумі 351 649 грн., в тому числі в тому числі за травень 2009 р. в сумі 128 961 грн., за червень 2009 р. в сумі З 267 грн., за червень 2009 р. в сумі 1 630 грн., за жовтень 2009 р. в сумі 58 430 грн., за листопад 2009 р. в сумі 58 430 грн., за грудень 2009 р. в сумі 89 859 грн., за січень 2010 р. в сумі 7 805 грн., за березень 2010 р. в сумі З 267 грн.

Перевіркою відображених у рядках 16 «Коригування податкового кредиту» за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. у загальній сумі мінус 135 216 грн., в тому числі: р.16.2 «згідно з п.4.4 ст.4.5 Закону» мінус 249 471 грн., рЛ 6.4 «інші випадки» - 63 360 грн. та р. 16.5 «для здійснення операцій (переноситься з р.16.5 скороченої декларації)» - 50 894 грн. встановлено, що мало місце повернення придбаних у постачальника запасів та включення до складу податкового кредиту податкових накладних в наступних податкових періодах. Перевіркою встановлено завищення задекларованих ТзОВ «Союз-С» показників у рядку 16.4 «Коригування податкового кредиту» в сумі 60 743 грн., в тому числі за січень 2010 р. в сумі 60 743 грн., внаслідок того, що згідно даних Додатку 5 до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів» встановлено, що до складу податкового кредиту в декларації за рядком 16.4 «Коригування податкового кредиту» включено суми ПДВ 60 743 грн. сплачені (нараховані) на користь постачальників товарів (послуг), які не утримали та відповідно не сплатили до бюджету ПДВ за фактами поставок.

Враховуючи вище викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Союз-С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт № 2007/23-2/30977058 від 13.08.2010р. на підставі якого з урахуванням вимог п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001542302/0/22836 від 01.09.2010р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 412392,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 206196,00 грн., а всього 618588,00 грн. При цьому податковий орган вважав, що ТзОВ «Союз-С» неправомірно, в порушення п. 1.7 ст.1, п.7,1, п.п.7.4.1, п.7.4 пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені (нараховані) на користь постачальників товарів(послуг), які не утримали та відповідно не сплатили до бюджету ПДВ за фактами поставок. В результаті вказаного порушення, на думку ДПІ у Залізничному районі м. Львова, підприємством було завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 412392,00грн. і таким чином занижено податок на додану вартість. При цьому, висновок про завищення ТзОВ «Союз-С» податкового кредиту за період з квітня 2007 р. по березень 2010 р. у сумі 412392,00 грн. зроблено за результатами співставлення згідно бази даних податкового кредиту та зобов'язання в розрізі наступних контрагентів - ПП «Союз-Мост», ВАТ «Чернігівпродтовари», ПП «Союз-Лідер», ТзОВ «Колос Плюс БФЛ», на підставі яких відповідачем встановлено відхилення в податковій звітності останніх.

У даній спірній ситуації суд першої інстанції з'ясував, що позивач включив до податкового кредиту податкові накладні від ПП «Союз-Мост» на отримання послуг по оренді приміщень в тому числі за жовтень 2009 року в сумі 58429,51 грн., за листопад 2009 року в сумі 58429,51 грн., за січень 2010 року в сумі 57852,40 грн. За травень 2009 року та грудень 2009 року було включено податкові накладні від ВАТ «Чернігівпродтовари» на отримання послуг по оренді майна в сумі 191726,04 грн., в тому числі за травень 2009 року в сумі 94061,74 грн., за грудень 2009 року в сумі 97664,30 грн. Також до податкового кредиту було включено податкові накладні від ПП «Союз-Лідер» на отримання матеріалів і послуг по оренді майна в сумі 39418,92 грн., в тому числі за травень 2009 року в сумі 34898,04 грн., за червень 2009 року в сумі 1629,84 грн., за січень 2010 року в сумі 2891,04 грн., а крім цього включено податкові накладні від ТзОВ «Колос Плюс БФЛ» на отримання послуг по оренді в сумі 6533,76 грн., з яких за червень 2009 року в сумі 3266,88 грн., за березень 2010 року в сумі 3266,88 грн. на підставі договорів оренди, укладених позивачем з контрагентами - ПП «Союз-Мост», ВАТ «Чернігівпродтовари», ПП «Союз-Лідер», ТзОВ «Колос Плюс БФЛ», актів виконаних робіт, податкових накладних, які маються у матеріалах справи.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на вимогу суду не було надано доказів у підтвердження висновків, які містяться в акті перевірки, зокрема відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів Позивача - ПП «Союз-Мост», ВАТ «Чернігівпродтовари», ПП «Союз-Лідер», ТзОВ «Колос Плюс БФЛ». Крім того, як вбачається з акта перевірки та заперечення на позовну заяву, відповідачем не було встановлено жодної недостовірності даних вказаних в первинних бухгалтерських документах з контрагентами - ПП «Союз-Мост», ВАТ «Чернігівпродтовари», ПП «Союз-Лідер», ТзОВ «Колос Плюс БФЛ». Не містить акт перевірки покликань на наявність недоліків податкових накладних отриманих позивачем від зазначених вище контрагентів. А факт придбання позивачем послуг у ПП «Союз-Мост», ВАТ «Чернігівпродтовари», ПП «Союз-Лідер», ТзОВ «Колос Плюс БФЛ» підтверджується відповідними первинними фінансово-господарськими документами та записами в бухгалтерському обліку. Послуги були придбані ТзОВ «Союз-С» у вказаних постачальників для використання у власній господарській діяльності, зокрема для передачі приміщень в суборенду.

Тому суд першої інстанції вірно вважав, що позивачем були дотримані вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». ПП «Союз-Мост», ВАТ «Чернігівпродтовари», ПП «Союз-Лідер», ТзОВ «Колос Плюс БФЛ» на дату виписки податкових накладних були платниками податку на додану вартість, тобто, податкові накладні, надані ТзОВ «Союз-С» постачальниками послуг відповідно до п.5. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА від 30.05.1997р. №165, є дійсними. Жодної недостовірності або недоліків первинних фінансово-господарських документів перевіркою ДПІ у Залізничному районі м. Львова встановлено не було.

При цьому суд правильно зазначив, що відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), а згідно до п.п. 7.2.4 п.п 7.2 ст. 7 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того суд у даному спорі вірно покликався на те, що згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно абзацу 1, 2 п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції підставно вважав, що наявні у ТзОВ «Союз-С» податкові накладні відповідають всім вимогам передбаченим п.п. 7.2.1 п.п. 7.2 п. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже, виходячи із норми п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 згаданого Закону наявність у ТзОВ «Союз-С» податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість, тому відповідно позивач отримав право на включення до податкового кредиту витрат по нарахуванню (сплаті) ПДВ постачальникам товарів, висновок податкового органу, що ТзОВ «Союз-С» завищено податковий кредит за період з квітня 2007 р. по березень 2010 р. у сумі 412392,00 грн. є помилковим.

З огляду на вище викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року по справі № 2а-8521/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 08.05.2014 року