Ухвала суду № 38747093, 15.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/800/65818/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління дорожньої автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, третя особа: ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_4 звернулася з позовом до Управління дорожньої автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області про визнання незаконними дій відділення РЕР ДАІ з обслуговування м. Білгород-Дністровського району щодо скасування реєстрації автомобіля, марки NISSAN Maxima, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2; зобов'язання відділення РЕР ДАІ з обслуговування м. Білгород-Дністровського району щодо скасування реєстрації автомобіля, марки NISSAN Maxima, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 за ОСОБА_4

На обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначила, що придбала спірний автомобіль у попереднього власника і є його добросовісним набувачем, а оскаржуваним рішенням її позбавлено права власності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Одеський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, послався на пункт 8 та абзац третій пункту 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин), згідно з якими у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, виявлення ТЗ, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах ДАІ, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів ДАІ оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію). Державна реєстрація ТЗ проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення ТЗ.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що позивач згідно договору купівлі - продажу від 16 червня 2010 року придбала автомобіль, марки Nissan Maxima, 1995 року випуску у попереднього власника - ОСОБА_6

17 червня 2010 року вказаний автомобіль зареєстровано Відділенням РЕР ДАІ з обслуговування м. Білгород-Дністровського та Білгород-Дністровського району та на ім'я позивача видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_3 (далі - ТЗ).

Згідно із довідкою відділення РЕР ДАІ з обслуговування м. Білгород-Дністровського та Білгород-Дністровського району ОСОБА_7 придбала автомобіль 01 липня 2003 року у ОСОБА_5

17 листопада 2012 року позивач дізналася про те, що у зв'язку з відсутністю інформації про митне оформлення автомобіля, на підставі службової телеграми ДДАІ МВС України № 4/8-9602 від 07 листопада 2012 року, висновку УДАІ ГУМВС України в Одеській області та згідно пункту 40 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів а мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371, реєстрація її автомобіля скасована.

Службовою телеграмою начальника ДДАІ МВС України від 07 листопада 2012 року № 4/8-9602 доручено начальникам УДАІ головних управлінь, управлінь МВС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі у відповідності до пункту 40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 прийняти рішення щодо скасування реєстрації транспортних засобів, а подальшу можливу реєстрацію вищевказаних транспортних засобів взяти на контроль.

16 листопада 2012 року начальником УДАІ ГУМВС України в Одеській області затверджено Висновок «Про анулювання реєстрації автомобіля «NISSAM MAXIMA», який належить позивачу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач заявила цей позов.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленого позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, тому у задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду.

Відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них ТЗ здійснюються підрозділами ДАІ МВС. Для автоматизованого обліку зареєстрованих ТЗ та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є ДАІ МВС.

Відповідно до пункту 1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, на території України встановлено єдину процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - ТЗ), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Згідно із пунктом 8 Порядку державна реєстрація ТЗ проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) ТЗ, відповідність конструкції ТЗ установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація ТЗ проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду ТЗ, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

На підставі пункту 28 Порядку ввезені в Україну ТЗ підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і вантажних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в підрозділах ДАІ.

Відповідно до пункту 40 Порядку зняття з обліку ТЗ проводиться після їх огляду в підрозділах ДАІ на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, виявлення ТЗ, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах ДАІ, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів ДАІ оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи та за наявності ТЗ до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні ТЗ.

На підставі системного аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла такого правового висновку.

Усі ТЗ, що ввозяться на територію України, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому чинним законодавством.

Здійснюючи державну реєстрацію ТЗ, увезених із-за кордону, органи ДАІ МВС наділені повноваженнями щодо перевірки сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

При цьому наявність документів про внесення зазначених платежів є обов'язковою умовою реєстрації таких ТЗ в органах ДАІ.

У разі відсутності відомостей про сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів, або встановлення факту, що документи, які підтверджують їх сплату, є фіктивними чи підробленими, органи ДАІ відмовляють у реєстрації ТЗ, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації автомобіля після його реєстрації, відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку, скасовують реєстрацію незалежно від того, хто є власником автомобіля - особа, що придбала за кордоном та ввезла в Україну цей ТЗ, чи інша особа, яка набула право власності на нього в подальшому.

Якщо ТЗ знімається з обліку і при цьому виявляється, що він був зареєстрований в підрозділі ДАІ за фіктивними чи підробленими документами, зокрема про сплату мита, працівники підрозділу ДАІ відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку оформляють у встановленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи та за наявності ТЗ до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки, а ксерокопії підроблених митних документів з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні ТЗ.

Таким чином, дії органів ДАІ щодо відмови в реєстрації ТЗ, увезених із-за кордону для постійного користування, чи скасування такої реєстрації у разі встановлення факту несплати митних платежів чи підробки документів про їх сплату, незалежно від того, на кому лежить обов'язок сплатити зазначені платежі, є правомірними.

Враховуючи викладене, а також те, що при вирішенні спору суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Аналогічна правова позиція вже висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22 жовтня 2013 року по справі № 21-104а13 та у постанові від 17 грудня 2013 року по справі № 21-422а13.

Частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями статями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: