Ухвала суду № 3874187, 22.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                             №К-2419/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2009  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.  

суддів                            Бившевої Л.І.

                                       Нечитайла О.М.                                      

                                       Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.           

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 03.10.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.12.2006

у справі№ 9/296-АП-06

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про  визнання недійсним податкового повідомлення, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:                                               

Постановою Господарського суду Херсонської області від 03.10.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.12.2006, позов ТОВ «Екобіотек-Україна»  задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0000912301/0 від 09.02.2006, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 36555 грн., з яких 24370 грн. – основний платіж, 12185 грн. – штрафні (фінансові) санкції, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0000922301/0 від 09.02.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 82793 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій  ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши під час письмового провадження повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено перевірку  обґрунтованості відшкодування позивачем податку на додану вартість з бюджету за березень, травень, червень, липень 2005 року  за результатами якої складено акт №295/23-7/32125693 від 02.02.2006.

Перевіркою встановлено, що одним з постачальників позивача у червні 2005 року було ПФТФ «Промсировина», постачальником якого в свою чергу було ТОВ «РТК, ЛТД».

Рішенням Солом’янського районного суду м.Києва від 04.03.2005 свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «РТК, ЛТД»  та свідоцтво платника податку на додану вартість визнані недійсними з моменту реєстрації.

Іншим постачальником  позивача у червні 2005 року було ПП «Агроекспо», яке в свою чергу придбало товар у ПФ «Таврида», а та придбала товар у ПВКФ «Промтехніка,  за податковою накладною від 01.06.2005, реєстрація останнього як платника податку на додану вартість  анульована згідно акут№123/16-1 від 18.11.2005.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000912301/0 від 09.02.2006, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 36555 грн., у т.ч. 24370 грн. – основний платіж, 12185 грн. – штрафні (фінансові) санкції, та №0000922301/0 від 09.02.2006, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 82793 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, обґрунтував своє рішення дотриманням позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту, з огляду на те, що суми податку, сплаченого у відповідному звітному періоді, у зв’язку з придбанням товарів, віднесені до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами позивача, які  є платниками податку на додану вартість,  а видані ним податкові накладні містять всі необхідні реквізити передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону, позивачем здійснена оплата вартості товару на користь ПФТФ «Промсировина» та ПП «Агроекспо» в повному обсязі, і зазначені  обставини не заперечуються відповідачем.  При цьому враховується відсутність доказів, щодо оспорювання відповідачем укладених позивачем угод, а також відсутність у позивача будь-яких господарських операцій з ТОВ «РТК,ЛТД» та ПВКФ «Промтехніка».

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит  вважається дата здійснення першої з подій:

або дата  списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4  ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими  накладними.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про правомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за червень 2005 року сум податку на додану вартість за господарськими операціями по придбанню товарів у ПФТФ «Промсировина» та ПП «Агроекспо», правильними.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Згідно ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 03.10.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.12.2006 - без змін.

            Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                        Л.В.Ланченко 

                                 Судді                                                                 Л.І.Бившева                                                                                                         

                                                                                                            О.М.Нечитайло                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              О.А.Сергейчук

                                                                                                            О.І.Степашко