Ухвала суду № 3873729, 26.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

Іменем України

“26” травня 2009 року                                                               Справа №  АС12/626-06

        к/с № К-14403/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року

та постановуГосподарського суду Сумської області від 05.02.2007 року

по справі№ АС 12/626-06

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Колумб"

доДержавної податкової інспекції в м. Суми

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

            У  грудні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Колумб" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції  в м. Суми про визнання  недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002551707/0/17-319/1/32779336 від 23.11.2006 року в частині нарахування податкового зобов’язання в розмірі 164814,00 грн.         Постановою Господарського суду Сумської області від 05.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року позов задоволено. Визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення в частині донарахування 164814,00 грн.

            Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»; ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що податковою інспекцією було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 20.04.2004  року по 30.06.2006 року, за результатами якої встановлено порушення підприємством п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 та п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889), а саме: не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб з виплаченої готівкою суми у розмірі 422600,00 грн. приватному підприємцю Шевченко В.М. у вигляді передплати за приміщення (згідно звіту про використання коштів наданих на відрядження або під звіт б/н від 15 грудня 2005 року, розрахункової квитанції № 628011 від 15 грудня 2005 року та договору б/н від 12 грудня 2005 року).

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002551707/0/17-319/1/32779336 від 23.11.2006 року про визначення податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 164853,78 грн., у тому числі: 54951,26 грн. основного платежу та 109902,52 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.п 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону № 889 якщо фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб’єктами підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 11 вказаного Закону оподаткування операції з продажу нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку на момент набрання чинності цим Законом залежить від кількості продажу об’єктів нерухомості на рік; площі нерухомості.

Законом України від 20.12.2005 року № 3235-ІV“Про Державний бюджет України на 2006 рік” зупинено дію статті 11 Закону № 889 в частині оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, попередню оплату за об’єкт нерухомості підприємством було проведено в грудні 2005 року, відповідно доход від продажу майна підлягає оподаткуванню до 31.03.2006 року.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки оподаткування доходу фізичної особи від продажу майна відбувалось до 31.03.2006 року, тобто в час коли було зупинено дію статті 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна, то визначення позивачу податкового зобов’язання в розмірі 164814,00 грн. є неправомірним.

            Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Керуючись ст.ст.  210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року та постанову Господарського суду Сумської області від 05.02.2007 року по справі № АС 12/626-06 залишити без змін.

Справу № АС 12/626-06 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                             Коваль Є.В.