Ухвала суду № 38736946, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/606/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тальнівському районі про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тальнівському районі про відшкодування допомоги на поховання, виплаченої сім`ям померлих в сумі 621 грн. 71 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 р. у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що з наданих суду доказів не встановлено факт смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок раніше отриманого трудового каліцтва та не наданий висновок медичного закладу про причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, тому у відповідача відсутні правові підстави приймати до відшкодування витрати позивача на виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 621, 71 грн.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області нараховані та виплачена допомога на поховання та направлені на адресу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тальнівському районі акти звірки розрахунків за листопад 2013 року.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тальнівському районі не прийняло, зокрема, до відшкодування суми витрат за листопад 2013 року в сумі 621 грн. 71 коп., а саме допомога на поховання по особам: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положення "Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах", Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Згідно ч. 7 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пенсійний фонд України - орган,

уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.

З набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Тобто, чинним законодавством на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.

Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку допомоги на поховання сім'ям померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сумі 621,71 грн.

Відповідно до п. 9 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" для відшкодування шкоди (в тому числі допомоги на поховання) у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Згідно ч. "з" п.1.1 "Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків" обов'язок встановлення причинного зв'язку смерті інвалідів за наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворюванням покладений на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК).

Тобто, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначений Порядок, затверджений на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дають підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я повинен підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано суду доказів існування причинного зв'язку смерті потерпілих з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непідтвердження факту причинного зв'язку смерті потерпілих з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, тому позовна заява в частині стягнення витрат по виплаті допомоги на поховання сім'ям померлих в сумі 621 грн. 71 коп. задоволенню не підлягає.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 р. у справі № 823/606/14, залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тальнівському районі про стягнення заборгованості, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.Г. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.