Ухвала суду № 3873655, 28.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-4910/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2009 м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Брайка А.І., Шипуліної Т.М.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу комунального підприємства «Оздоровчо-реабілітаційний центр» Броварської міської ради

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2007

у справі№ 393/12-06 господарського суду Київської області

за позовом комунального підприємства «Оздоровчо-реабілітаційний центр» Броварської міської ради

до Броварської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Київської області від 27.11.2006 позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ від 27.03.2005 № 0000042304/1, від 05.05.2006 № 0000082304/2, від 05.05.2006 № 0000082304/3 про зменшення на підставі підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сум бюджетного відшкодування, задекларованих комунальним підприємством «Оздоровчо-реабілітаційний центр» Броварської міської ради за липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року, на загальну суму 219343,00 грн.

Висновок суду першої інстанцій про наявність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт формування позивачем податкового кредиту за липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року, суми якого перевищили податкові зобовязання за вказані податкові звітні періоди та були враховані позивачем для визначення спірної суми бюджетного відшкодування, за рахунок сум податку на додану вартість, сплаченого позивачем у звязку із спорудженням основних фондів, та підпункт 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі якого суд визнав за позивачем право на отримання бюджетного відшкодування незалежно від строку, впродовж якого він був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2007 постанову суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено з тих підстав, що станом дати подання податкових декларацій за липень жовтень 2005 року позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість менше, ніж впродовж 12 календарних місяців, у звязку з чим у нього відсутнє право на отримання сум бюджетного відшкодування за цими деклараціями.

В касаційній скарзі комунальне підприємство «Оздоровчо-реабілітаційний центр» Броварської міської ради просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заперечуючи проти касаційної скарги, Броварська ОДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення бюджетного відшкодування згідно спірних податкових повідомлень-рішень на загальну суму 219343,00 грн., в тому числі: за липень 2005 року на 196704,00 грн., за серпень 2005 року на 1788,00 грн., за вересень 2005 року на 19821,00 грн. та за жовтень 2005 року на 1030,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 15.02.2006 № 82/23-4/33341678, про порушення позивачем при декларуванні за вказані податкові звітні періоди сум бюджетного відшкодування підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість 24.05.2005.

Задекларовані позивачем вказані суми податку до відшкодування були ним надмірно сплачені порівняно із сумами податкових зобовязань за вказані податкові звітні періоди у звязку з придбанням будівельно-монтажних робіт по реконструкції двоповерхової цегляної будівлі басейну «Схід», розташованої по вул. Воззєднання, 13-а в м. Бровари Київської області, яка передана на баланс позивача з балансу управління освіти Броварської міської ради згідно авізо від 20.052005, а також тренажерів та спортивного інвентаря.

Зазначені будівля та обладнання обліковується в бухгалтерському обліку позивача по дебету рахунку 153 «Капітальні інвестиції».

Відповідно до абзацу 16 пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

Незавершені капітальні інвестиції в бухгалтерському обліку є групою основних засобів ( пункт 5 цього Положення (стандарту)).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правильність формування позивачем податкового кредиту за липень жовтень 2005 року, а також суми, задекларовані позивачем в рядках 17, 18.2, 23, 24 та 26 податкових декларацій за ці податкові звітні періоди ОДПІ не оспорюються.

Абзацом другим підпункту «а» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону в редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-I встановлено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 № 309-УІ, який набрав чинності з 04.06.2008, абзац другий підпункту «а» підпункту 7.7.11 був викладений в новій редакції, відповідно до якої не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Тлумачення норми права є неодмінним атрибутом правозастосувальної діяльності , оскільки правильне застосування норми права неможливе без зясування точного змісту кожного з елементів її структури, без розуміння всіх понять, які містить дана норма. Теорії права відомі різні способи та прийоми, застосування яких допомагає розуміти дійсний зміст правової норми. Виявлення співвідношення між текстуальним виразом правової норми та її дійсним змістом є сутністю буквального (адекватного) тлумачення, за якого дійсний зміст правової норми розуміється у повній відповідності з її текстуальним виразом.

Порівняльний аналіз норм вказаного підпункту в двох викладених редакціях та їх буквальне тлумачення не дають, однак підстав для однозначного висновку, чи поширювався пільговий режим (з точки зору тривалості реєстрації платником податку на додану вартість) на отримання бюджетного відшкодування на випадки придбання або спорудження (будівництва) основних фондів до 04.06.2008.

Не дає однозначної відповіді на це питання ї граматичне тлумачення цієї норми з огляду на вживання наряду із зєднувальним сполучником «та» розділового сполучника «або» та виділення виключних положень щодо основних фондів із взяттям їх в дужки, що дає підстави вважати, що вони відносяться до всього попереднього тексту.

Відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Ця норма має загальне значення і повинна застосовуватися при апеляційному узгодженні податкового зобовязання як в процедурі адміністративного, так і судового оскарження.

З огляду на викладене слід визнати правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову безвідносно до мотивів, яким обґрунтований цей висновок. Оскільки постанова суду першої інстанції була скасована помилково, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 226 КАС України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Оздоровчо-реабілітаційний центр» Броварської міської ради задовольнити, скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2007, постанову господарського суду Київської області від 27.11.2006 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Є.А.Усенко

Судді підпис Л.І.Бившева

підпис М.І.Костенко

підпис А.І.Брайко

підпис Т.М.Шипуліна