Постанова № 38730272, 15.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2014 р. Справа№ 910/19686/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Мартюк А.І.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014р. у справі № 910/19686/13 (склад суду: головуюча суддя Марченко О.В., судді Бондарчук В.В., Куркотова Є.Б.)

За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк

«Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська

інвестиційно-інжинірингова компанія»

про стягнення коштів

Представники сторін:

від позивача (скаржник): Мельник М.А. (довіреність № 284 від 23.05.2013р.);

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі № 910/19686/13 відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» (далі - ТОВ «У.І.І.К.») 83 360 650 грн. номінальної вартості іменних цільових облігацій серій V, W, X, Y, Z, емітованих ТОВ «У.І.І.К.», придбаних Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є банк, за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Менеджмент сервіс» (далі - Компанія) договором купівлі-продажу цінних паперів від 27.06.2008р. № Д-595/08.

Ухвалою суду від 06.03.2014р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» у якій, скаржник просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2013р. у справі № 910/19686/13 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позов АБ «Укргазбанк» задовольнити. Склад суду по розгляду даної справи змінювався, ухвалою від 15.05.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі головуючого судді Самсіна Р.І., суддів Мартюк А.І., Шаптали Є.Ю., розгляд скарги ухвалено здійснювати в судовому засіданні 15.05.2014р. про яке сторони повідомлені належним чином ухвалою від 17.04.2014р..

За твердженнями апелянта викладеними у скарзі, судом неправильно застосовано норми ст. 257, 261, 264 ЦК України, оскаржуване рішення ухвалене при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, висновки, що викладені у рішенні суду, не відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим прийняте рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Висновки суду щодо закінчення строку позовної давності в липні 2013р., позивач вважає помилковим, посилаючись на те, що до позовної заяви банком було додано лист ТОВ «У.І.І.К.» № 851 від 26.11.2010р., зареєстрований в банку 26.11.2010р. за вх. № 15/14624, де відповідач підтверджує існування грошової заборгованості по облігаціям серії V, W, X, Y, Z, згідно об'єкту по вул. Ілліча 17 в Дарницькому районі. З посиланням на вказані обставини, позивач стверджує про неправильне застосування судом першої інстанції строків позовної давності, оскільки строк позовної давності для пред'явлення даного позову минув 27.11.2013р., в той час, як банк пред'явив позов 11.10.2013р..

Заперечення відповідача викладені письмово у поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу (зареєстровані за вхідним суду № 09-11/6136 від 17.04.2014р.). Відповідач просив відмовити позивачу - ПАТ АБ «Укргазбанк» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 83 360 650 грн., з посиланням на необґрунтованість доводів апелянта, оскільки позовна заява банку подана до суду після закінчення 3 місяців з моменту закінчення трьохрічного строку для подання позову, а лист відповідача від 26.11.2010р. не спрямований на встановлення, зміну, або припинення правовідносин, оскільки не є правочином.

За розглядом заявленого відповідачем клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи судом відмовлено у його задоволенні через наступне.

У п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У наведеному пункті постанови, також, міститься висновок, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, які підтверджені представленими до матеріалів справи доказами що підлягають оцінці судом в порядку передбаченому нормами процесуального кодексу (ст. 43 ГПК України).

Питання, щодо з'ясування яких відповідачем заявляється про необхідність призначення у справі судової експертизи є правовими, а виходячи з предмету та підстав заявленого позову, для вирішення спору по суті відсутня потреба у спеціальних знаннях в економічній сфері.

Розглянувши матеріали справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд відзначає про наявність підстав для скасування прийнятого 10.02.2014р. судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що позивач є власником цільових облігацій емітента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» серій: V (у кількості 2 595 шт.), W (у кількості 11 045 шт.), X (у кількості 2 942 шт.), Y (у кількості 297 шт.), Z (у кількості 123 шт.), що відповідають приміщенням в житловому будинку за адресою: вул. Ілліча, 17 в Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Так, право власності позивача (АБ «Укргазбанк») на цільові облігації серій V, W, X, Y, Z, емітовані ТОВ «У.І.І.К.» підтверджується залученими до справи станом на 09.07.2013р. виписками про операції з цінними паперами на рахунку, разом із розпорядженнями зберігачу на виконання облікових операцій.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача, як власника цільових облігацій про стягнення коштів з відповідача, як емітента зазначених цінних паперів в рахунок погашення їх номінальної вартості при настанні строку оплати за умовами їх випуску встановленими Інформацією про випуск облігацій ТОВ «Інвестиційно-інжинірингова компанія», що розміщена в бюлетені «Цінні папери України» № 187-188 (1509-1510) від 19.08.2005р. (надалі Інформація про випуск облігацій).

Відповідно до пункту 14 Інформації про випуск облігацій серій V, W, X, Y, Z погашення облігацій починається з 01.03.2010 і закінчується 01.05.2010.

В редакції положень ч. 1, 3 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (чинній станом на час виникнення зобов'язання відповідача по погашенню цільових облігацій серій V, W, X, Y, Z - 01.03.2010р.):

- облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення;

- цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

В силу положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції чинній станом на час виникнення зобов'язання відповідача по погашенню цільових облігацій серій V, W, X, Y, Z - 01.03.2010р.) погашення облігацій може здійснюватися грошима або майном відповідно до умов розміщення облігацій.

Таким чином, помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що до правовідносин сторін не застосовується стаття 1049 Цивільного кодексу України, оскільки положення закону, у відношенні цільових облігацій дозволяли виконання зобов'язань товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій, і не містили заборони на погашення їх грошовими коштами.

Окрім того, облігацією визначалися відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджувались зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

В силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції чинній станом на час виникнення зобов'язання відповідача по погашенню цільових облігацій серій V, W, X, Y, Z - 01.03.2010р.) до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права; обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.

Положення закону не встановлювали обмеження у реалізації права власника цільових облігацій у поверненні їх номінальної вартості у передбачений умовами розміщення облігацій строк, зокрема і грошовими коштами, у разі неможливості виконання зобов'язання емітента по погашенню цільових облігацій товарами.

Права, що надаються власникам облігацій всіх серій визначені п. 11.9 Інформації про випуск облігацій, серед яких наступні:

- купувати та продавати, іншим чином відчужувати облігації на вторинному ринку цінних паперів з урахуванням особливостей встановлених цією Інформацією про випуск;

- подати облігації до дострокового викупу в порядку встановленому емітентом;

- подавати облігації до погашення в строки та в порядку, встановленому цією Інформацією;

- в зазначені цією інформацією строки погашення облігацій отримати відповідну кількість загальної площі (квадратних метрів) об'єкту у житловому будинку (за адресою вул. Ілліча 17 в Дарницькому районі міста Києва); при цьому одна облігація серій V, W, X, Y надає право на отримання 1 (одного) квадратного метру загальної площі об'єкту, одна облігація серії Z надає право на отримання 1 (одного) приміщення типу «машиномісця» житлового будинку;

- право на здійснення інших операцій, що не суперечать чинному законодавству.

У відповідності до умов Інформації про випуск облігацій (п. 12.3 Інформації) при продажу облігацій на вторинному ринку саме власник облігацій (первісний) повинен звернутися до емітента для підписання акту вибору (відведення) об'єкту.

Факт придбання позивачем зазначених облігацій на вторинному ринку у продавця - ПЗНВІФ «Мегаполіс» встановлений в судовому порядку при вирішенні спору про зобов'язання до вчинення дій по підписанню актів вибору (відведення) об'єктів, та в силу положень ст. 35 ГПК України не доводиться знову при вирішенні даного спору (рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2011р. у справі № 45/102-20/216 набрало законної сили згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012р.).

У листі ТОВ «У.І.І.К.» за вих. № 919 від 14.06.2010р. (аркуш справи 87) міститься інформація про те, що акти вибору (відведення) об'єктів, що відповідають цільовим облігаціям ТОВ «У.І.І.К» серій V (у кількості 2 595 шт.), W (у кількості 11 045 шт.), X (у кількості 2 942 шт.), Y (у кількості 297 шт.), Z (у кількості 123 шт.) між Фондом (продавцем облігацій позивачу) та ТОВ «У.І.І.К.» не оформлювались, а за вирішенням відповідного спору за вимогами про зобов'язання ТОВ «У.І.І.К.» здійснити дії по підписанню з АБ «Укргазбанк» актів вибору (відведення) об'єктів позивачу було відмовлено через відсутність обов'язку емітента цільових облігацій по оформленню акту вибору об'єктів з кожним наступним покупцем, зокрема у випадку придбання цінних паперів на вторинному ринку.

Обставини про відсутність та не оформлення актів вибору у відношенні облігацій придбаних позивачем, між первинним власником та емітентом (ТОВ «У.І.І.К.») не спростовані відповідачем належними доказами, зазначене підтверджене у листі ТОВ «У.І.І.К.» за вих. № 919 від 14.06.2010р. (аркуш справи 87), а виступи представника товариства в судовому засіданні є його твердженнями, що не відповідають документам наявним у матеріалах справи.

За розглядом надісланого емітенту акту № 1 на пред'явлення облігацій серій V, W, X, Y, Z до погашення шляхом сплати номінальної вартості облігацій, банком отримано відповідь за вих. № 175 від 09.03.2010р., де зазначалось, що в заплановані строки будівництво об'єкту під які були випущені ТОВ «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія», придбані банком облігації, не закінчено, і повідомлялось, що на даний час товариство не має можливості викупити облігації і здійснити оплату їх вартості грошовими коштами (аркуш справи 34).

Вказаний лист отримано банком 10.03.2010р. (зареєстровано за вхідним номером 15/2652), і такий підтверджує визнання емітентом зобов'язання по поверненню власнику цінних паперів їх номінальної вартості, пред'явлених у строк визначений для погашення облігацій відповідно до пункту 14 Інформації про випуск облігацій (з 01.03.2010р. до 01.05.2010р.).

Наведені обставини свідчать про помилкове посилання суду першої інстанції на положення п. 14.1 Інформації про випуск облігацій де передбачено що погашення облігацій до моменту прийняття Державною приймальною (технічною) комісією відповідного житлового будинку до експлуатації не передбачається, оскільки зазначене стосується саме випадку дострокового погашення облігацій товариства (є умовою для дострокового викупу), тоді як кінцевий термін пред'явлення облігацій до погашення залишається незмінним - до 01 травня 2010р. (п. 14.1, п. 14.3).

Згідно зі ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Момент прийняття Державною приймальною (технічною) комісією відповідного житлового будинку до експлуатації не є подією яка неминуче має настати (в розумінні положень закону), оскільки вчинення зазначених дій залежить від дій, волевиявлення та можливостей відповідальної сторони.

Встановлення у п. 14.1 Інформації про випуск облігацій початку та закінчення строку погашення облігацій всіх серій - з 1 березня 2010р. і до 1 травня 2010р. узгоджується з наведеними вимогами закону у відношенні обов'язку емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк.

У листі ТОВ «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» за вих. № 403 від 04.06.2010р. (аркуш справи 36) емітент повідомив, що у відношенні облігацій, строк погашення яких наступив 01.05.2010р. будівництво об'єктів по пр. Тичини та вул. Ілліча було зупинено, і у зв'язку з цим, ТОВ «У.І.І.К.» не має юридичної можливості виконати зобов'язання по погашенню облігацій квартирами, паркінгами і т.д..

Відповідно до підтверджених матеріалами справи обставин звернення банку до емітента у строк пред'явлення облігацій до погашення встановлений Інформацією про випуск облігацій, визнання емітентом свого зобов'язання повернути номінальну вартість цільових облігацій придбаних АБ «Укргазбанк», вимоги банку про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 83 360 650 грн. є обґрунтованими.

У правовому регулюванні спірних відносин сторін, власник облігацій (позивач) є позикодавцем, а емітент облігації є позичальником (відповідач), оскільки облігація є цінним папером, що визначає відносини позики між власником облігації та емітентом.

Положеннями ст. 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При врахуванні заяви відповідача про застосування строків позовної давності (викладена у запереченнях на позов), апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта щодо його переривання, виходячи із наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки, позовна давність щодо заявлення вимог по погашенню цільових облігацій серій V, W, X, Y, Z становить три роки і такий строк обчислюється від кінцевої дати пред'явлення облігацій до погашення (01.05.2010р.), на вказану дату у позивача виникло право на позов до відповідача.

Відповідно до частини першої ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

У матеріалах справи наявні листи відповідача (ТОВ «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія») за вих. № 175 від 09.03.2010р., № 403 від 04.06.2010р. у яких емітентом визнавались зобов'язання перед банком щодо погашення номінальної вартості випущених цільових облігацій серій V, W, X, Y, Z.

Листом за вих. № 851 від 26.11.2010р. (аркуш справи 38) ТОВ «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія», підтверджено існування перед банком станом на 26.11.2010р. грошової заборгованості по облігаціям серії V, W, X, Y, Z по вул. Ілліча 17 в Дарницькому районі, зокрема зазначено, що термін по даним облігаціям минув 30.04.2010р. банк повернув облігації ТОВ «У.І.І.К.», пред'явив їх до погашення.

Зазначений лист свідчить про визнання відповідачем свого обов'язку перед банком, та є підставою вважати, що перебіг позовної давності щодо вимог у відношенні вказаного грошового боргу почався заново з 26.11.2010р..

Станом на 11.10.2013р. (дата звернення до суду) строк позовної давності у відношенні вимог про стягнення з відповідача боргу, не закінчився, відповідно відсутні підстави для застосування строку позовної давності щодо заявлених банком позовних вимог.

З урахуванням наведеного, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи у зв'язку з чим наявними є підстави для його скасування відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014р. у справі 910/19686/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» (03087, м. Київ, вул. Єреванська 1, кв.1, ідент. код 32102765) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (юрид. адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська 1, ідент. код 23697280) номінальну вартість іменних цільових облігацій серій V, W, X, Y, Z в розмірі 83 360 650 грн. (вісімдесят три мільйони триста шістдесят тисяч шістсот п'ятдесят гривень), 68 820 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень) витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, та 36 450 грн. (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят гривень) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 910/19686/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді А.І. Мартюк

Є.Ю. Шаптала