Ухвала суду № 38724760, 12.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/7598/13-ц 12.05.2014 12.05.2014 12.05.2014

Провадження №22-ц/784/1500/14 Суддя по 1 інстанції - Подзігун Г.В.

Доповідач апеляційної інстанції - Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

12 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів - Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Орельською Н.М.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2013 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про розірвання договору поруки,

встановила:

09 липня 2013 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання договору поруки.

Позивачка вказувала, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 26 квітня 1986 року по 03 березня 2009 року.

Під час шлюбу, 22 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір на суму 25 000 грн. з виплатою 30 % річних за користування кредитними коштами, строком до 20 серпня 2010 року.

На забезпечення виконання названого кредитного договору, того ж дня, між Банком та нею було укладено договір поруки.

Посилаючись на розірвання шлюбу з відповідачем, як на випадок, який згідно ст. 617 ЦК України, є підставою для розірвання договору поруки, позивачка просила про задоволення позову.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2013 року закрите провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість цієї ухвали районного суду, просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивачки, перевіривши законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що є таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні цього ж суду знаходилася цивільна справа № 490/2020/13 - ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання договору поруки від 22 серпня 2008 року.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Зазначені рішення набрали законної сили (а.с. 66-71).

Зі змісту вказаних рішень вбачається, що позивачці відмовлено у задоволенні заявлених нею позовних вимог про розірвання договору поруки, у зв'язку з розірванням шлюбу з ОСОБА_4

Отже, з матеріалів справи вбачається, що пред'явлений позов поєднується з вимогами, які вже вирішені зазначеними судовими рішеннями.

За такого, висновок суду про закриття провадження у справі в частині цих позовних вимог відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду, постановлене по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Посилання позивачки в апеляційній скарзі на порушення судом положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та Конституції України, якими передбачено право на справедливий суд є безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що дана справа розглянута за участю представників сторін, в тому числі і представника позивачки, кожному з них була надана можливість представляти свої інтереси по справі без надання переваги будь-кому із учасників процесу.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: