Рішення № 38712462, 12.05.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/12219/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай О. І.Номер провадження 22-ц/788/823/14 Суддя-доповідач - Попруга С. В. Категорія - 20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В., Ільченко О. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 березня 2014 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8,

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а:

14 листопада 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та остаточно уточнивши вимоги просив визнати недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 вересня 2013 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_8, а також просив визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку, площею 0,1000 га. АДРЕСА_1

Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Піщанської сільської ради від 27 червня 1996 року № 42 йому було виділено земельну ділянку площею 0,1000 га. АДРЕСА_1 під індивідуальне будівництво.

13 червня 2006 року він отримав листа цієї сільської ради з якого йому стало відомо про рішення сільської ради від 05 травня 2004 року, яким було скасоване рішення від 27 червня 1996 року про виділення йому земельної ділянки з мотивів не оформлення ним документів на право власності на вказану земельну ділянку. Рішенням Піщанської сільської ради від 23 листопада 2004 року вказана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_7

Постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 жовтня 2006 року його позов був задоволений, визнано нечинним рішення Піщанської сільської ради від 05 травня 2004 року в частині скасування виділення йому земельної ділянки.

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 травня 2010 року визнано недійсним рішення Піщанської сільської ради від 23 листопада 2004 року про надання земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_7, а також визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_7

У жовтні 2013 року при оформленні документів про право власності на спірну земельну ділянку він дізнався, що 20 липня 2007 року ОСОБА_7 продала ОСОБА_5 вищезазначену земельну ділянку.

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції йому стало відомо, що 27 вересня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_8 купив спірну земельну ділянку.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 березня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1000 га. серії ВЕР № 954680 від 12 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_7 в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № 1207.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1000 га. серії ВТМ № 757744 від 27 вересня 2013 року, укладений між ОСОБА_5 в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за № 2633.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 судовий збір по 81,20 грн. з кожного.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні вимоги про визнання права власності на спірну земельну ділянку та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

По суті доводить, що є всі правові підстави для визнання права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3, які підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Всі доводи апеляційної скарги, по суті зводяться до того, що: 1) виконавчий комітет Піщанської сільської ради не мав права вирішувати питання про виділення ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, оскільки це виключно компетенція сільської ради, а не її виконавчого комітету; 2) в ОСОБА_3 немає жодних документів, що посвідчують право власності на спірну земельну ділянку; 3) за умови, що й виділялася спірна земельна ділянка позивачу, то вона виділялася не у власність, а у користування; 4) договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 12 липня 2007 року не зачіпає інтереси позивача ОСОБА_3; 5) договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 27 вересня 2013 року не може бути визнаний недійсним, оскільки позивач не звертався до суду з віндикаційним позовом.

У судовому засіданні представники ОСОБА_3 - ОСОБА_12 та ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, та заперечували проти доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та заперечували проти доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції правильно по суті встановив, що рішенням виконкому Піщанської сільської ради від 27 червня 1996 року № 42 позивачу ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка, площею 0,1000 га. АДРЕСА_1 під індивідуальне будівництво.

Рішенням Піщанської сільської ради від 05 травня 2004 року, б/н, було скасоване рішення виконавчого комітету цієї ж сільради № 42 від 27 червня 1996 року про передачу позивачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га. АДРЕСА_1. Підставою для скасування рішення стало те, що ОСОБА_3 не оформив своє право власності на цю земельну ділянку.

Рішенням Піщанської сільської ради від 23 листопада 2004 року спірна земельна ділянка площею 0,1000 га. АДРЕСА_1 була передана у приватну власність ОСОБА_7.

05 червня 2006 року ОСОБА_7 отримала державний акт про право власності на цю земельну ділянку.

Постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 19 грудня 2006 року, за позовом ОСОБА_3, було визнане нечинним рішення Піщанської сільської ради від 05 травня 2004 року в частині скасування рішення цієї ж сільради від 27 червня 1996 року.

Рішення виконкому Піщанської сільради від 27 червня 1996 року на даний час втрачене, оскільки в Піщанській сільській раді воно відсутнє, в архів сільрадою не передавалось, що вбачається з висновку прокурорської перевірки, а позивач в сільраді його не отримував.

Факт існування вищевказаного рішення виконкому підтверджується постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 жовтня 2006 року та ухвалою апеляційного суду Сумської області від 19 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3

12 липня 2007 року між ОСОБА_7 в особі її представника за довіреністю ОСОБА_9 та ОСОБА_5 був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу на спірну земельну ділянку, площею 0,1000 га. АДРЕСА_1.

20 травня 2010 року заочним рішенням Ковпаківськго районного суду м.Суми були визнані недійсними рішення Піщанської сільської ради Ковпаківського району від 23 листопада 2004 року про надання спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_7 та був визнаний недійсним державний акт на цю земельну ділянку на ім'я ОСОБА_7

27 вересня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_8 купив спірну земельну ділянку, площею 0,1000 га. АДРЕСА_1

Таким чином спірна земельна ділянка вибула із користування позивача ОСОБА_3 не з його волі.

Оскільки рішення Піщанської сільської ради від 05 травня 2004 року було скасоване постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 жовтня 2006 року, то чинність рішення виконкому Піщанської сільської ради від 27 червня 1996 року, яким була виділена позивачу спірна земельна ділянка була відновлена судом, тому позивач має право оспорити угоду купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 12 липня 2007 року між ОСОБА_13 і ОСОБА_14, хоч він і не був стороною цієї угоди.

Без позбавлення позивача права на спірну земельну ділянку, наданого йому рішенням виконкому Піщанської сільської ради від 27 червня 1996 року у відповідності з вимогами ст.ст.203, 215 ЦК України дана земельна ділянка не може бути відчужена іншим особам.

Вимога позивача щодо визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку задоволенню не підлягає, оскільки таке право у позивача у встановленому законом порядку не виникло, а суд не має компетенції за таких обставин визнати за фізичною особою право власності на спірну земельну ділянку.

Встановлено, що позивачу була виділена спірна земельна ділянка для індивідуального будівництва, але він більше не вчиняв жодних подальших дій, передбачених чинним законодавством на той час щодо оформлення свого права користування чи володіння спірною земельною ділянкою.

За таких обставин, доводи апеляційної представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не спростовують висновків суду в оскаржуваній частині, оскільки не ґрунтуються на законі, який передбачає, що земельні ділянки передаються у власність громадянам виключно сільськими, селищними, міськими радами (ст. 9 ЗК України 1990 року, ст. 12 ЗК України 2001 року).

За встановлених обставин, доводи апеляційної представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про те, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 12 липня 2007 року не зачіпає інтереси позивача ОСОБА_3, до уваги не приймаються з огляду на приписи ч. 3 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Як убачається з фотокопії постанови Ковпаківського районного суду м.Суми від 24 жовтня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Піщанської сільської ради Ковпаківського району м. Суми, третя особа: ОСОБА_7, про визнання нечинним рішення сільської ради та фотокопії заочного рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 травня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Піщанської сільської ради Ковпаківського району, ОСОБА_7 про скасування рішення та визнання державного акту на землю недійсним (а.с. 6, 8), названими судовими рішеннями по суті встановлено, що ОСОБА_3 має інтерес до предмета договору купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1000 га. серії ВЕР № 954680 від 12 липня 2007 року (а.с. 11).

У той же час визнаючи недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1000 га. серії ВТМ № 757744 від 27 вересня 2013 року суд першої інстанції звернув увагу на наступне.

Так, відповідно до абз. 1-3 п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Віндикаційного позову, тобто речово-правового позову про витребування майна (вищевказаної земельної ділянки) ОСОБА_3 до ОСОБА_8 не заявив.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1000 га. серії ВТМ № 757744 від 27 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_5 в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності та ОСОБА_8, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований у реєстрі за № 2633 підлягає скасуванню з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні даної позовної вимоги до ОСОБА_5 та ОСОБА_8

Врахувавши такі обставини та відповідно до ст. 88 ЦПК України рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 березня 2014 року підлягає зміні в частині розподілу судових витрат із стягненням з ОСОБА_7, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 по 60,90 грн. з кожного.

Інші доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 не мають юридичного значення, а тому не впливають на висновки суду по суті спору.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню 60,90 грн. на відшкодування судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задовольнити частково.

Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 березня 2014 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1000 га. серії ВТМ № 757744 від 27 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_5 в особі ОСОБА_9, що діяв на підставі довіреності та ОСОБА_8, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрований у реєстрі за № 2633 та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні даної позовної вимоги до ОСОБА_5 та ОСОБА_8.

Змінити рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 березня 2014 року в частині розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 по 60,90 грн. з кожного.

В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 60,90 грн. на відшкодування судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -