Ухвала суду № 38701624, 14.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року справа №805/1497/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Манаєві М.В.,

за участі представника позивача Нікішина Д.В.,

представників відповідача Кравченко І.О., Бойко О.В.,

озглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року по справі № 805/1497/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0002302202, № 0002312202, № 0002322202 від 02.09.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 31.01.2014 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0002302202, № 0002312202, № 0002322202 від 02.09.2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.09.2013 року № 0002302202, яким ПрАТ «Донагроімпекс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1270010 грн., у тому числі: за основним платежем 821608 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 205402 грн..

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.09.2013 року № 0002312202, яким ПрАТ «Донагроімпекс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 212325 грн., у тому числі: за основним платежем 169860 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 42465 грн..

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.09.2013 року № 0002322202, яким ПрАТ «Донагроімпекс» зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на 877622 грн..

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс», є юридичною особою, зареєстрований в ЄДРПОУ (а.с. 10-13 т. 1). Згідно свідоцтва № 100337154 позивач є платником податку на додану вартість (а.с.15 т. 1).

ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька з 20.06.2013 року по 02.08.2013 року проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Донагроімпекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої 09.08.2013 року складено акт № 62/22-01/25333903 (а.с. 20-70 т.1).

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п.п.14.1.3. п.14.1 ст.14, п.п.14.138 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44, п.138.1ст.138, п.138.2 ст.138, п.138.4 ст.138, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.1 ст.141 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 821608 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2012 року - 669635 грн., ІІІ квартал 2012 року - 3326 грн., 2012 рік - 148647грн.;

- п.п.184.7 ст.184, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст.198, п.201.6 ст.201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 169860 грн., в т.ч. за червень 2012 року на 146870 грн., за серпень 2012 року - 22990грн., зменшено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 877622 грн..

Не погодившись із висновками акту перевірки, ПрАТ «Донагроімпекс» подало до податкового органу заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецьку залишило висновки акту перевірки без змін.

02.09.2013 року на підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002302202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1270010 грн., у тому числі: за основним платежем 821608 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 205402 грн. ( а.с.17 т.1);

- № 0002312202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 212325 грн., у тому числі: за основним платежем 169860 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 42465 грн. ( а.с.18 т. 1);

- № 0002322202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на 877622 грн. ( а.с.19 т.1).

Отримавши спірні податкові повідомлення-рішення, ПрАТ «Донагроімпекс» скористалось процедурою адміністративного оскарження, за результатами якого скарга позивача була залишена без задоволення.

Висновок податкового органу щодо заниження ПрАТ «Донагроімпекс» податку на прибуток та податку на додану вартість за І-ІІ квартали 2012 року внаслідок завищення податкових витрат у розмірі 2915487 грн. та податкового кредиту в розмірі 583097 грн. обґрунтовано тим, що позивачем за вказаний період було завищено обсяг операцій придбання сільськогосподарської продукції (соняшнику) за взаєморозрахунками з ТОВ «Будагротех».

Даний висновок податковим органом зроблено на підставі акту Індустріальної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС №359/22-207/34017352 від 29.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Будагротех» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та листа-запиту до УСБУ в Харківській області № 3995/10/22-218 від 28.12.2012 року щодо наявності (відсутності) первинних бухгалтерських документів, необхідних для перевірки за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року та листа - відповіді від УСБУ в Харківській області за № 70/6/846 від 15.03.2013 року (а.с.137-153 т.1).

Посилаючись на вказаний вище акт перевірки Індустріальної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС № 359/22-207/34017352 від 29.03.2013 року, відповідач зазначив, що контрагентом позивача до податкової перевірки не надано первинні документи та регістри обліку, які підтверджують визначення податкових зобов'язань, а також відсутні рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської діяльності.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що такі висновки не можуть бути зроблені, так як Індустріальною МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС не здійснювалась документальна перевірка ТОВ «Будагротех», оскільки складено акт про неможливість проведення перевірки, отже документи ТОВ «Будагротех» не перевірялись, з чим погоджується колегія суддів.

Далі, відповідач посилається в акті перевірки на лист УСБУ в Харківській області № 3995/10/22-218 від 28.12.2012 щодо наявності (відсутності) первинних бухгалтерських документів, необхідних для перевірки за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року, тоді як поставка продукції між ПрАТ «Донагроімпекс» і ТОВ «Будагротех» мали місце у березні-квітні 2012 року.

Крім того, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ПрАТ «Донагроімпекс» (покупець) і ТОВ «Будагротех» (постачальник) укладені договори поставки сільськогосподарської продукції - соняшника, а саме :

- № 03-КП від 19.03.2012 року на поставку соняшника у кількості 500 тон (а.с.197 т.1);

- № 17-КП від 11.04.2012 року на поставку соняшника у кількості 250тон ( а.с.299 т.1);

- № 21-КП від 18.04.2012 року на поставку соняшника у кількості 20тон (а.с.263 т.1);

- № 25-КП від 20.04.2012 року на поставку соняшника у кількості 300тон ( а.с.246 т.1).

Зазначені договори в судовому порядку недійсними або нікчемними не визнавались.

Реальність здійснення зазначених вище господарських відносин між ПрАТ «Донагроімпекс» та його контрагентом ТОВ «Будагротех» підтверджується:

- видатковими накладними: від 23.03.2012 року № 240312-2, від 24.03.2012 року № 240312-1, від 25.03.2012 року № 250312-2, від 28.03.2012 року № 280312-1, від 29.03.2012 року № 290312-2, від 31.03.2012 року № 310312-1, від 30.03.2012 року № 310312-2, від 01.04.2012 року № 010412-1, від 02.04.2012 року № 020412-1, від 03.04.2012 року № 030412-2, від 04.04.2012 року № 040412-1, від 12.04.2012 року № 120412-1, № 120412-2, від 13.04.2012 року № 130412-1, від 18.04.2012 року № 180412-2, від 19.04.2012 року № 190412-2, від 20.04.2012 року № 200412-3, від 23.04.2012 року № 230412-1, від 24.04.2012 року № 240412-1, всього на суму разом з ПДВ 3498584,40 грн. (583097,40 грн. сума ПДВ) (а.с.204-206, 217, 226, 248, 252, 257, 264, 268, 275, 281, 288, 300, 301, 312 т.1), - податковими накладними: від 23.03.2012 року № 62/2, від 24.03.2012 року № 63/2, від 25.03.2012 року № 35/2, від 28.03.2012 року № 69/2, від 29.03.2012 року № 72/2, від 30.03.2012 року № 77/2, від 31.03.2012 року № 79/2, від 01.04.2012 року № 1/2, від 02.04.2012 року № 2/2, від 03.04.2012 року № 4/2, від 04.04.2012 року № 6/2, від 12.04.2012 року № 15/2, від 13.04.2012 року № 18/2, від 18.04.2012 року № 22/2, від 19.04.2012 року № 23/2, від 20.04.2012 року № 29/2, від 23.04.2012 року № 30/2, від 24.04.2012 року № 31/2, всього на суму ПДВ 583097,40 (а.с.211-213, 231-232, 234, 239, 251, 256, 260, 267, 271, 280, 287, 291, 295, 311 т.1).

Вартість постановленого товару (соняшнику) сплачено в повному обсязі у сумі 3498585 грн. (разом з ПДВ), що підтверджується копіями банківських виписок (а.с.214, 239, 261-262, 272-273, 296-298, 319-321 т.1).

Поставка товару відповідно до умов договорів здійснена на склад переробного підприємства ТОВ «ТК «Урожай», з яким ПрАТ «Донагроімпекс» укладено договір на переробку сировини, що має відповідне обладнання для навантаження/розвантаження сировини та має право здійснювати оцінку якості сировини. Дана обставина підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними наявними в матеріалах справи.

Перевезення соняшнику підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.208-210, 219-225, 228-230,237-238, 250, 254-255, 259, 266, 270, 277-279, 283-286, 290, 294, 303-310, 315-317 т. 1). Дані товарно-транспортні накладні відповідають вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568.

Списання (оприбуткування) придбаного товару (соняшнику) підтверджується документами бухгалтерського обліку, відповідними регістрами бухгалтерського обліку.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Водночас, ч.ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону встановлюються вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтеського обліку позивача підтверджують здійснення господарських операцій за договорами поставки з ТОВ «Будагротех» та відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо висновку податкового органу про заниження ПрАТ «Донагроімпекс» податку на прибуток та ПДВ за ІІ-ІV квартали 2012 року внаслідок завищення податкових витрат в розмірі 559993 грн. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 111936 грн. встановлено наступне.

На протязі періоду, що перевірявся, позивачем здійснювалась закупівля соняшнику у підприємств-сільгоспвиробників на підставі відповідних договорів поставки.

Однією із суттєвих умов договорів є вимоги щодо якості товару на момент його поставки, а саме: показники якості товару повинні відповідати ДСТУ 46946:2006 - у т.ч. вологість не більше 8%, сорні домішки - не більше 3%.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договорів поставки, доставка товару здійснювалась транспортом ПрАТ «Донагроімпекс» зі складу підприємств-сільгоспвиробників по заліковій вазі і якості, встановленими ТОВ «ТК «Укрожай» (м.Слов'янськ, Донецької області), з яким ПрАТ «Донагроімпекс» було укладено договір на переробку сировини № 02/03/12 від 02.03.2012 року (а.с.323-326 т.1).

У зв'язку з цим першочергове зважування товару відбувалось в момент завантаження на автотранспорт зі складу продавця і ці кількісні показники відображені в товарно-транспортних накладних, які оформлені на кожну завантажену машину. Оскільки перевезення здійснювалось власним автотранспортом підприємства, факт перевезення додатково підтверджується подорожніми листами, які наявні в матеріалах справи.

Якість продукції, що поставлялась, підтверджена лабораторією ТОВ «ТК «Урожай», у зв'язку із чим сертифікати якості на кожну партію соняшнику сільгосппідприємства не надавались. Якість товару встановлена наступним чином. Якісно-кількісні показники відповідно до умов договорів визначені лабораторією ТОВ «ТК «Урожай» (свідоцтво № ВЛ-094/2011, видане 26.04.2011 року по 25.04.2014 року) та відображені в документі «Приход семян подсолничника» за кожний місяць.

На кожну першу партію продукції (1000 тон) були здійснені проби Державним підприємством «Донецькстандартметрологія» (протокол випробовувань продукції № 796 від 14.09.2012 року). Оскільки для процесу переробки показники якості соняшнику повинні відповідати певним нормам (ДСТУ4492:2005 і ДСТУ 4638:2006), переробні підприємства використовуючи вказані норми, доводять сировину до необхідних кондицій якості. Різниця у вазі товару при прийнятті на зберігання на склади переробного підприємства виникла саме внаслідок доведення сировини до норм, придатних для переробки.

Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо висновку пожаткового органу про заниження ПрАТ «Донагроімпекс» податку на прибуток за ІІ- ІV квартали 2011 року та 2012 рік внаслідок завищення податкових витрат у розмірі 3835 562грн. встановено наступне.

ПрАТ «Донагроімпекс» в перевіряємому періоді здійснювалось перевезення вантажів власним автомобільним транспортом. Так, на балансі підприємства обліковується 22 вантажних автомобіля і 17 причепів для перевезення сільськогосподарської продукції. Основне використання вантажного автотранспорту - перевезення продукції для власних потреб підприємства.

В бухгалтерському обліку, витрати пов'язані з використанням і обслуговуванням вантажного транспорту, відображаються на рахунку 91 «загальногосподарські витрати». В податковому обліку загальногосподарські витрати сформовано на підставі даних бухгалтерського обліку та підтверджуються відповідними первинними документами в обсязі використаних в операційній діяльності.

Дані про рівень доходів та від операційної діяльності відображено в податкових деклараціях з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року та 2012 рік.

Висновок податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2011 року внаслідок завищення податкових витрат в розмірі 4392733грн. ґрунтується на тому, що ПрАТ «Донагроімпекс» до складу податкових витрат віднесено суми видатків, не пов'язаних з господарською діяльністю.

Колегія суддів не може погодитися з даним висновком ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з наступних підстав.

Так, у 2007 році ПрАТ «Донагроімпекс» було отримано кредитні кошти від компанія Sogemin Finans Limited за договром № 0111/07 від 01.11.2007 року в розмірі USD $ 10000000 на поточну діяльність підприємства та ведення статутної діяльності ( а.с.148-149 т. 19). В 2009 році відбулася заміна кредитора з Sogemin Finans Limited на Gelmare Enterpraises Limited (Cyprus) кредитного договору № 27/08/09 від 27.08.2009 року (а.с.180-183 т. 19). Кошти за даним договором отримувались ПрАТ «Донагроімпекс» протягом 2009 року.

Як зазначено вище, згідно зазначеного договору сума кредиту становила USD $ 10000000, процентна ставка 15% (зменшено до 10% відповідно до додаткової угоди № 1 від 21.04.2011 року, термін погашення - до 29.12.2011 року.

На кінець 2011 року заборгованість за вищезазначеними договорами позивачем погашена. Кошти, отримані за договорами з Sogemin Finans Limited та Gelmare Enterpraises Limited (Cyprus), були витрачені на поточні потреби ПрАТ «Донагроімпекс» (придбання сігосппродукції, оплата послуг сторонніх організацій , у т.ч. погашення заборгованостей, що виникли внаслідок фінансово-господарської діяльності підприємства), що є їх цільовим використанням.

Відповідно до п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 ПКУ амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Підпунктом 14.1.38 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що грошове зобов'язання в міжнародних правовідносинах - зобов'язання платника податків сплатити до бюджету іноземної держави відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені законодавством такої іноземної держави.

Згідно п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктами 138.1, 138.2 , 138.4, п.138.8 ст.138 ПКУ встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ не включаються до складу витрат: сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу; суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку; витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу; витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8) у обсязі, що перевищує 5 відсотків митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом, а також у випадках, визначених підпунктом 139.1.15 пункту 139.1 статті139 цього Кодексу; витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо виконується будь-яка з умов:а) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу; б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.

До складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку (п.141. ст.141 ПКУ).

Пунктами 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно п.200.1, п.200.4, а.200.14 «б» ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області по даній справі не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 02.09.2013 року № 0002302202, № 0002312202, № 0002322202.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року по справі № 805/1497/14 залишити без задоволення.

Постанову Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року по справі № 805/1497/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 16 травня 2014 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін