Ухвала суду № 38698622, 13.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/13625/12 Головуючий у І інстанції Телепенько А.Д. Провадження № 22-ц/780/5416/13 Доповідач у 2 інстанції ІгнатченкоКатегорія 56 13.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Поліщука М.А., Мельника Я.С.,

при секретарі : Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до садового товариства «Десенка» про визнання права на членство у товаристві, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просив визнати за ним право членства в СТ «Десенка».

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, наслідком розгляду якої стало ухвалення Апеляційним судом Київської області 15 жовтня 2013 року рішення про задоволення апеляційної скарги.

24 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про роз'яснення рішення, обґрунтовуючи її тим, що рішення суду апеляційної інстанції від 15 жовтня 2013 року є незрозумілим для керівництва СТ «Десенка».

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

За змістом п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 № «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як убачається з матеріалів справи, позивач просив суд визнати за ним право членства в СТ «Десенка», оскільки він є власником земельної ділянки № 15, що розташована на території товариства, виконав передбачені вимоги вступу до нього, зокрема подав відповідну заяву, сплатив вступні та цільові внески, оплачує послуги з надання електроенергії та виконує усі передбачені статутом обов'язки члена садового товариства.

Зі змісту резолютивної частини рішення Апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року вбачається, що позов ОСОБА_1 задоволено шляхом визнання за ним права членства в СТ «Десенка», а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

При цьому в резолютивній частині рішення зазначено, відповідно до вимог п. 4 ст. 316 ЦПК України, висновки апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції, висновки апеляційного суду по суті позовних вимог, строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Описова, мотивувальна та резолютивна частини рішення апеляційного суду викладені чітко, конкретно та зрозуміло і додаткового роз'яснення не потребують.

Зміст рішення суду відповідає вимогам ст. 316 ЦПК України, в мотивувальній частині рішення чітко зазначені мотиви скасування рішення суду першої інстанції, обставини, встановлені судом апеляційної інстанції і визначені, відповідно до них правовідносини, вказані норми чинного законодавства із зазначенням назви закону, статтей і їх частин, якими керувався суд при вирішенні справи.

Таким чином колегією суддів розглянуто справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Сам по собі факт невизнання керівництвом відповідача права членства позивача в садовому товаристві при наявності відповідного судового рішення, яке ухвалено та оформлено згідно вимог цивільного процесуального закону, не є підставою для його роз'яснення, а повинно вирішуватися в контексті відповідальності за невиконання рішення суду, як найважливішого акту правосуддя.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення Апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 221, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Апеляційного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до садового товариства «Десенка» про визнання права на членство у товаристві відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: