Ухвала суду № 38693987, 12.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4594/14 Справа № 203/1309/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Казак С. Ю. Доповідач - Черненкова Л.А. Категорія 56

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Петешенкової М.Ю., Дерев`янка О.Г.

при секретарі - Бойко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області на ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області, відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа приватне підприємство «Нива-В.Ш.» Філія 04, публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про зняття з арешту майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

27 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, за яким просила суд зняти арешти з нерухомого майна, а саме: з квартири АДРЕСА_1, накладені в рамках виконавчих проваджень, посилаючись на те, що згідно виконавчого листа, який знаходиться на виконанні Кіровського відділу ДВС ДМУЮ майно боржника ОСОБА_3 було реалізовано на аукціоні. Відповідно до протоколу № 0412177-2 від 06.08.2012 року позивач стала переможцем аукціону. Кошти у розмірі 188 709,25 грн. були перераховані нею, як переможцем аукціону 06.08.2012 року на депозитний рахунок відділу за оплату від реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1. 08.08.2012 року позивачу видано приватним нотаріусом ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на вказану квартиру. В подальшому, позивач, як новий власник звернулася до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для реєстрації придбаної квартири, але їй було відмовлено в реєстрації у зв'язку з накладенням арешту на вказану квартиру, як майно боржника ОСОБА_3, за виконавчими провадженнями відкритими в інших районах м. Дніпропетровська, а саме: у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області, у відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, в Ленінському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Позивач неодноразово зверталась до вказаних ВДВС з проханням зняти арешти із вказаної квартири, однак їй було відмовлено і рекомендовано звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна на підставі ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із завершенням виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_3

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом.

В апеляційній скарзі відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Саване С.М. просить ухвалу судді про відкриття провадження скасувати, та винести нову ухвалу, якою повернути позивачу позовну заяву про зняття арешту з майна у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, оскільки відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, дана справа має розглядатися в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Предметом оскарження відповідно до статті 181 КАС України можуть бути рішення (правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність державної виконавчої служби (державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби), що стосуються прав, свобод чи інтересів учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій. Такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути прийняті (вчинені, допущені) при виконанні будь-яких виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший порядок їх судового оскарження.

Відповідно до статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, адже процес виконання судового рішення нерозривно пов'язаний зі справою, у якій суд надав захист.

Згідно ч. 1. ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»,- особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що на підставі виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2011 року про стягнення солідарно, зокрема, з ОСОБА_3 на користь ВАТ «ВТБ Банк» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з 01.12.11 року по 18.12.13 року перебувало виконавче провадження ВП № 30181002 та з метою забезпечення виконання цього виконавчого провадження було винесено постанову від 08.12.11 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження відносно боржника ОСОБА_3 18.12.13 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві без виконання.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 15 ЦПК України, - суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Судова колегія встановила і це підтверджується матеріалами справи, що спір виник у зв'язку з виконанням рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства, а тому відсутні підстави у суду для відмови у відкритті провадження у цивільній справі за позовом про зняття з арешту майна.

Судова колегія вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі визнати обґрунтованими не можна, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.304,307, п.1 ч.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія судової палати,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області - відхилити.

Ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року про відкриття провадження - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді колегії