Ухвала суду № 38691473, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4736/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.09.13р. у справі №810/4736/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УСПОТ ЛТД» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.05.13р. №0002002301 та №0002012301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» не мали товарного характеру, що встановлено актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.11.12р. №5075/22-9/32071161 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.11р. по 31.08.11р.».

У судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» за період з 1 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, за результатами якої складено акт від 26.04.13р. №280/22-2/20072763.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 20.05.13р.:

№0002012301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 154 969 грн., в т.ч. основний платіж 123 975 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 30 994 грн.;

№0002002301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 142 571 грн., в т.ч. основний платіж - 142 571 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 142 571 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року на суму 142 571 грн.;

п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за серпень 2011 рок на суму 123 975 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується виключно на висновках акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.11.12р. №5075/22-9/32071161 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.11р. по 31.08.11р.», яким встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням та відсутність бухгалтерської документації за взаємовідносинами товариства з іншими платниками податків у перевіряємий період.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару, в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата його вартості, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та інших документів бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам законодавства та в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ №581993 основними видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Так, між позивачем та ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» було укладено договір від 04.04.03р. №04/04, з урахуванням додаткових угод, згідно якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) зазначену в додатку №1 до даного договору. Під товаром слід розуміти кондитерські вироби.

В підтвердження придбання товару матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно-транспортні накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Оплата вартості робіт та товару здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок контрагента позивача.

В підтвердження надходження товару на склад позивача матеріали справи містять накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 6311 по ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» за серпень 2011 року (т.1 а.с.112), а також за весь 2011 рік (т.1 а.с.123) та докази відображення у обліку підприємства придбаної продукції (т.1 а.с.113-119).

Судом першої інстанції встановлено, що господарська необхідність укладення договору із ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» обумовлена наявністю між позивачем та підприємством із іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» контракту на постачання товарів і виконання дистриб'юційних послуг від 1 січня 2002 року з метою безперебійного функціонування мережі ресторанів МакДональдз.

Також матеріали справи місять докази наявності у позивача складських приміщень, зокрема: свідоцтво про право власності на нерухоме майно (комплекс), яке знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Броварська, буд. 56, загальною площею 11207,5 кв.м. (т.1 а.с.97-98). Також позивачем надано завірені копії технічного паспорту на такий об'єкт та експлуатаційного дозволу №07454/20/9 від 19 липня 2010 року для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів за такою ж адресою (т.1 а.с.99-103).

Крім того, допитаний у судовому засіданні, у якості свідка представник ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» ОСОБА_2 підтвердила факт господарських відносин між ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» та позивачем у перевіряємий період.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

Покликання податкового органу на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.11.12р. №5075/22-9/32071161 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.11р. по 31.08.11р.» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались. На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Слід зазначити, що на момент здійснення позивачем господарських операцій, ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль» було належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем даних податкового обліку за наслідками господарських операцій з ТОВ «Кондитирський Дім «Шантіль».

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Податковим органом також не надано доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.09.13р. у справі №810/4736/13-а - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.09.13р. у справі №810/4736/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.