Постанова № 38691470, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 757/433/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Горкава В.Ю.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 09.09.13р. у справі №757/433/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, Головного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання поновити пенсію

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про зобов'язання відповідачів поновити виплату раніше призначеної їй пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 10.04.2012 року, починаючи з 1991 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.09.13р. позовні вимоги в частині поновлення призначеної пенсії за період з 1991 року по 19.06.12р. залишено без розгляду.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 09.09.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

У судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час відсутні нормативно-правові акти, які врегульовують відносини щодо виплати пенсій громадянам, які проживають у країнах, з якими не укладено міжнародних договорів щодо пенсійного забезпечення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, позивач починаючи з 1991 року перебувала на обліку в УПФУ у Печерському районі м. Києва та отримувала пенсію за віком.

Починаючи з вересня 1995 року позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Позивач 14.05.13р. звернулась до відповідача 1 з заявою про поновлення їй пенсії за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 10.04.2012 року.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем - 1 відмовлено у поновленні виплати пенсії за віком з підстав відсутності нормативно-правових актів, що передбачають умови, норми та механізм виплати пенсії громадянам, що проживають за межами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) та Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91р. № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII), якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсій не укладалося.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.09р. по справі №1-32/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року № 1058-IV.

Відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на зазначене положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону втрачають чинність з 7.10.2009 року, тобто, від дати прийняття рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що проживаючи в Ізраїлі, позивач має такі ж самі конституційні права як і інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 06.06.13р. у справі №К/9991/51100/12 та у постанові ВАСУ від 11.06.13р. у справі № К/9991/81240/12.

Водночас, з урахуванням того, що ухвалою суду першої інстанції від 09.09.13р. позовні вимоги в частині поновлення призначеної пенсії за період з 1991 року по 19.06.12р. залишено без розгляду та ухвала суду набрала законної сили, позовні вимоги підлягають задоволенню починаючи з 20.06.12р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 195, 197, 202, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 09.09.13р. у справі №757/433/13-а - задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 09.09.13р. у справі №757/433/13-а скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, Головного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання поновити пенсію - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 20.16.12р.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.