Ухвала суду № 38672633, 01.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/812/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021501 від 07.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36 437 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18218,50 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби № 0000021501 від 07.02.2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 23.05.2013 року Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби посилалась на те, що в ході проведеної камеральної перевірки було виявлено, що товариством неправомірно було сформовано податковий кредит у вересні 2012 року на підставі податкових накладних, незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зважаючи на зазначене, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення, на думку апелянта, є правомірним та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ДІОНІСІЙ VN».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 19.11.2012 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 858/15-33231825 від 19.11.2012 року, на підставі якого Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021501 від 07.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36 437 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18218,50 грн.

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що порушення ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» абз. 9 п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, що виразилось у неправомірному формуванні податкового кредиту в сумі 182184,8 грн. по контрагенту «Микобленерго ф Південна» на підставі податкових накладних № 111/0024 від 11.04.2011 року та № 311/0024 від 25.04.2012 року, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі зазначеного Жовтнева МДПІ дійшла висновку про заниження позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених в скороченій декларації по ПДВ за вересень 2012 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «ДІОНІСІЙ VN», зважаючи на наступне:

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

П. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому, Кодексом встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» було подано до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) за вересень 2012 року (№ 9065007094 від 22.10.2012 року), згідно якої до складу податкового кредиту вересня 2012 року товариством було віднесено суми ПДВ по контрагенту «Микобленерго ф Південна» (а.с. 16-19).

Позивач в своєму позові посилався на те, що при складанні реєстру отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ за вересень 2012 року товариством помилково були внесені податкові накладні № 111/0024 від 11.04.2011 року та № 311/0024 від 25.04.2012 року, замість податкових накладних: № 110/0024; № 111/0024; 112/0024, які були видані у період з 09.04.2012 року по 11.04.2012 року та № 316/0024 та № 315/0024 від 25.04.2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» зазначило, що податкові накладні, які повинні були бути зазначені в реєстрі отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ за вересень 2012 року, та на підставі яких було сформовано податковий кредит у вересні 2012 року, взагалі не підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, оскільки сума податку на додану вартість по цим накладним не перевищувала 10 000 грн.

В свою чергу, в підтвердження цього позивачем були надані копії податкових накладних № 110/0024 від 09.04.2012 року; № 111/0024 від 10.04.2012 року; 112/0024 від 11.04.2012 року; № 315/0024 від 24.04.2012 року та № 316/0024 від 25.04.2012 року, згідно яких суми ПДВ не перевищують 10 000 грн. (а.с. 31-35).

З наданого реєстру отриманих податкових накладних вбачається, що позивачем були внесені до нього податкові накладні по контрагенту «Микобленерго ф Південна» № 111/0024 від 11.04.2011 року та № 311/0024 від 25.04.2012 року (а.с. 20-21).

Однак, у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «ДІОНІСІЙ VN» було виправлено в реєстрі отриманих податкових накладних помилки у зазначенні податкових накладних по контрагенту «Микобленерго ф Південна» та зазначено податкові накладні: № 110/0024 від 09.04.2012 року; № 111/0024 від 10.04.2012 року; 112/0024 від 11.04.2012 року; № 315/0024 від 24.04.2012 року та № 316/0024 від 25.04.2012 року, на підставі яких і формувався податковий кредит вересня 2012 року (а.с. 29-30).

В свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

При цьому, згідно п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є саме правильність складання податкових декларацій (розрахунків). Камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних в звітності.

Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні камеральної перевірки позивача податковим органом використовувались не лише дані податкової звітності позивача, а ще й дані бази даних «Єдиного реєстру податкових накладних».

В свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України, при виявленні камеральною перевіркою порушень не призначив документальну виїзну перевірку ТОВ «ДІОНІСІЙ VN».

Зазначене призвело до неправомірного здійснення відповідачем висновку про допущення товариством порушення вимог Податкового кодексу України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «ДІОНІСІЙ VN» не було допущено порушення абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкові накладні, які були виписані контрагентом позивача у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та на підставі яких формувався податковий кредит вересня 2012 року не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з тим, що суми податку на додану вартість, зазначені в них не перевищують 10 000 грн.

В свою чергу, помилкове зазначення позивачем даних щодо податкових накладних в реєстрі отриманих податкових накладних, яке в подальшому було виправлено платником податків не може бути підставою для визначення товариству суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000021501 від 07.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36 437 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 18218,50 грн. прийнято Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.